Що це таке – периартритом називають захворювання, викликане запальними і деструктивними процесами, що призвели до патологічних змін в синовіальних сумках, навколосуглобових тканинах, хромосомними змінами (інсерцією) в з’єднувальних частинах м’язів.
Власне, періартрит – наслідок деструктивних змін, так як, при запальних процесах такі зміни в энтезисах, класифікують вже хронічний ревматоїдний артрит.
Основними супутниками періартриту, є процеси викликані:
1) Бурситом – запаленням стінок і слизової синовіальних сумок.
2) Капсулитом – запалення капсули суглоба.
3) Тендинитом – запалення сухожиль.
4) Фасцитом – локальним запаленням м’язових тканин. З точки зору клінічних проявів, часте ураження відзначається в коротких і широких з’єднувальних частинах м’язів (сухожиллях), беруть на себе найбільше навантаження – в плечолопатковий і ліктьовому зчленуванні, в зчленуваннях зап’ястя та кисті.
В результаті, будь-яких зовнішніх або внутрішніх факторів, у сухожиллях відбувається системна дезорганізація сполучної тканини:
скупчення в тканинах інфільтрату з кров’ю і лімфою;
освіта ділянок склерозу.
При ураженні навколосуглобових сумки (реактивний бурсит) зазначається:
почервоніння і набряк тканин синовіальної сумки;
освіта серозного інфільтрату;
зміни стінок сумки – їх фіброзне зрощення, відкладення кальцієвих солей.
Все це призводить до функціональних порушень суглобів.
Причини періартриту
Причиною виникнення хвороби, в основному, служить індивідуальний характер, пов’язаний безпосередньо з професійною діяльністю. У коваля розвивається плечолопатковий періартриту, у муляра зап’ястного, у метальника списа, ліктьова форма періартриту, і т. д.
Але, розвитку дегенеративних процесів сприяють:
порушення в обмінних процесах;
ендокринна, нейрорефлекторная і судинна патологія;
фонові, хронічні хвороби, у вигляді спондильозу та артрозів;
вроджені опорно-рухові патології;
наслідок травм і мікротравм м’язів і сухожиль.
Під дією великих навантажень або травм погано васкулированных тканинах, до яких відносяться хрящові тканини, кістки і зв’язки з поганою перфузією (погане проходження крові) може спостерігатися розвиток некрозных вогнищ з проявом склерозування, кальцифікації і реактивних запалень, включаючи синовіальну сумку, і викликати реакцію у вигляді гострого або хронічного запалення окістя – періоститу.
Симптоми періартриту
Периартриту і його симптомів, більшою чи меншою мірою схильні всі суглоби.
Періартрит має первинну або вторинну (розвивається на тлі іншої патології) форму. З гострим або хронічним перебігом. Вид періартриту залежить від ураженого суглоба.
Основні симптоми періартриту проявляються:
наростаючими при рухах ниючими болями;
напругою м’язової тканини;
набряклістю і обмеженою рухливістю;
утворенням болючих вузликів або ущільнень
Симптоми плечелопаточного періартриту
Найпоширеніша – плечелопаточная форма періартриту Характеризується патологією в сухожиллі м’язи (supraspinatus), розташованої в надостной ямки лопатки. Симптоми виражені:
гострим або хронічним тендевитом;
запаленням суглобової сумки з утворенням набряку. Різкими болями, що виникають при підйомі рук вгору або заводячи їх за спину;
ниючими болями іррадіюють в шию і руки, болючість, як правило, проявляється по ночах;
виражена атрофія м’язів «повзанням мурашок» і поколюванням;
втратою чутливості лопатки, плеча і руки – «синдром замороженого плеча»;
іноді виявляються ознаки порушення координації руху.
При гострому перебігу захворювання можливий гострий процес запалення стінок і слизових, синовіальних сумок. При хронічному перебігу можливий розвиток адгезивного капсуліту, в результаті якого виникає хворобливість і обмеженість рухів плеча.
Симптоми періартриту ліктьового суглоба
Ліктьовий періартрит характеризується запальними процесами з дегенеративними змінами сухожиль в місцях розгиначів кисті і пальців, м’язи передпліччя (supinator). Симптоми характеризуються:
хворобливістю м’язів при різному їх натягу.
ліктьовим бурситом
Характерні запальні процеси, виражені стенозуючий тендосиновитом.
при рухах великих пальців відмічаються сильні болі;
набряклість або припухлість в зоні поглиблення біля основи великих пальців.
прояв болю, припухлості та гіперемії шкіри проксимальних міжфалангових зчленуваннях.
Симптоми періартриту кульшового суглоба
Прояви періартриту вражаючого тазостегновий суглоб виражено патологією в суглобових тканинах великого вертіла в результаті їх звапнення. Проявляється такими симптомами:
болем лежачи на боці, з боку ураження;
проявом короткочасних болю на початку ходьби;
болючістю під час пальпації великого вертлюга.
Симптоми періартриту колінного суглоба
Періартрит в колінному суглобі – наслідок патології внутрішнього медіального виростка стегнової кістки і сухожилля її чотириголового м’яза.
Не поширюється на всі коліно, а локалізується на внутрішній частині, трохи нижче згину. Симптоми чітко виражені:
болючістю під час згинання і розгинання;
під час повороту гомілки і пальпації
гострими болями при ходьбі по сходах;
Симптоми періартриту гомілковостопного суглоба
Прояв періартриту гомілкостопа – часта проблема спортсменів-спринтерів і огрядних людей. Дистрофічні зміни в стопі відбуваються в результаті реактивного м’язового запалення.
Утворенням остеофітів, у вигляді п’яткових шпор, розташованих на п’яткових кістках, на верхній і зовнішньої поверхні. Відзначаються такі симптоми:
сильні болі при ходьбі;
змінюється хода;
потовщення і припухлість у місці найбільшого сухожилля людини – «ахіллового» сполучна частина м’яза.
Діагностика періартриту
Першою дією при встановленні діагнозу, є фізикальний метод обстеження, що включає детальне вивчення анамнезу та огляд уражених суглобів. Для більш точної діагностики застосовується:
рентгенографія;
КТ, УЗД та МРТ дослідження;
артрограмма.
Складність у визначенні діагнозу становить схожість симптоматики з абсолютно іншими патологіями. В обов’язковому порядку проводиться диференційована діагностика для виключення захворювань зі схожими проявами:
синовіту різного характеру;
виключення хронічних артритів;
кістково-хрящових екзостозів;
хондроматозов синовіальних сумок;
артропатії;
виняток посттравматичних змін;
тендиноза і міофасціального больового синдрому.
Лікування періартриту
Лікування будь-якого виду цього захворювання має бути комплексною і вимагає великої витримки і терпіння. Тактика лікування періартриту спрямована на:
усунення розвитку симптоматики тендиніту;
запобігання больової симптоматики;
відновлення суглобної рухливості;
запобігання процесів деструктивних змін;
запобігання симптоматики фонових захворювань.
Медикаментозна терапія включає призначення таких препаратів:
комплексу протизапальних і знеболюючих препаратів;
прийом кортикостироидов та хондропротекторів.
При легкому перебігу захворювання для обмеження фізичної активності навантаження на суглоб рекомендована суглобова іммобілізація підтримуючою пов’язкою, дротовими або дерев’яними шинами.
Широко використовуються методи фізіотерапевтичного лікування періартриту:
1) Метод фармакопунктури використовують для лікування запальних процесів, для точного введення лікарських засобів
2) Для зняття м’язового напруження і як знеболювальна процедура, що застосовується метод акупунктури.
3) Найкращий метод, поліпшення рухової активності, кровопостачання і живлення навколосуглобових тканин та усунення м’язового спазму, є – акупрессура, точковий масаж.
4) Процедури магніто-і лазеротерапії призначаються для стимуляції кровопостачання і живлення тканин, для мобілізації захисних сил імунітету, для запобігання запальної, болючою і набряклою симптоматики.
5) Електро і вибромассажи застосовуються для усунення м’язового гіпертонусу, і відновлення пошкоджених тканин.
6) Ударно-хвильову терапію застосовують для очищення тканин від шлаків і токсинів, поліпшення лімфотоку.
7) П’явки-гірудотерапія – дієвий спосіб усунення симптоматики тендиніту.
9) Електрофорез в сукупності з необхідними лікарськими препаратами використовують для безпосереднього введення препарату через шкіру у вогнище ураження.
ЛФК при періартритах
При будь-яких видах періартриту призначається індивідуально підібрані вправи ЛФК, які допомагають пацієнту:
зняти напади болю;
розслабити м’язи;
відновити нормальний обсяг рухів
відновити м’язовий тонус і силу м’язів.
Наводжу кілька прикладів, але перш ніж приступити до виконання вправ, обговорите їх з лікарем.
Вправи, сидячи на стільці – повторювати по десять разів.
1) Руки покласти на коліна, повернути долоні до внутрішній стороні стегна. Переступати долонями до пахв і назад строго по бічній стороні тулуба.
2) Витягнуті руки взяти в замок. Згинаємо руки спочатку вліво, потім до правого плеча.
3) Долоні до плечей, кругові обертання плечима, лікті вгору, на рівні плечей, притиснути до боків.
4) Положення рук, як у першій вправі. Виконуємо нахили до колін.
5) Сидячи на стільці, беремо будь-яку паличку. Взяти паличку горизонтально ширше плечей.
6) Виконуємо підйом в такому порядку – вгору, до плечей, на груди, вгору, на коліна.
7) Утримуючи паличку по центру, виконуємо почергове обертання правою і лівою рукою.
Підйом руки за одвірка шафи.
9) І багато інших вправ, таких як, перекидання м’яча з руки на руку або перекочування його навколо пояса. Запорука успіху в лікуванні захворювання – це своєчасність лікування. Удачі.