Перикардит у дітей являє собою запалення навколосерцевої сумки – оболонки зі сполучної тканини, що оточує орган. Поширеність захворювання за різними даними – від 1 до 5-6%.
Перикардит виникає як супутнє розлад, супроводжуючи вірусну чи бактеріальну інфекцію. При його перебігу серцева сумка наповнюється рідиною (ексудатом). Це викликає здавлення серця, негативно впливає на його діяльність і може призвести до смерті дитини.
Лікування зводиться до усунення викликали захворювання причин та основних його симптомів. У ряді випадків може знадобитися прокол (пункція) серцевої сумки або операція. У більшості випадку перикардит закінчується одужанням.
Причини перикардиту
Найбільш поширеною причиною хвороби є віруси: Коксакі, Епштейна-Барр, грипу. Наступні по частоті зустрічальності при перикардиті мікроорганізми – це внутрішньоклітинні бактерії. Можуть провокувати його також і найпростіші (дизентерійна амеба та інші), гельмінти.
У рідкісних випадках запалення можуть викликати неінфекційні захворювання і ураження:
- алергія;
- ракова пухлина;
- променеве випромінювання;
- інфаркт;
- травми;
- ліки на основі стероїдних гормонів;
- порушення обміну речовин;
- нестача вітаміну С в результаті незбалансованого харчування.
Такі перикардити називають асептичними.
Клінічні прояви і діагностика захворювання
Перикардит може проявлятися по-різному. Його перебіг залежить від викликала його причини. До найбільш характерних симптомів, на які слід звернути увагу батькам, можна віднести:
- дитина скаржиться на біль у серці;
- задишка без видимих причин;
- шуми при видиху, що нагадують скрип або тріск;
- загальні ознаки лихоманки: підвищена температура, нездужання, слабкість;
- набряки, набухання вен на шиї, поява опуклості в області серця;
- високий тиск (артеріальна гіпертензія).
Діагноз ставиться по аналізу крові, загального огляду, ЕКГ та рентгену. При необхідності проводять забір рідини з навколосерцевої сумки для додаткового дослідження. Необхідно відрізняти перикардит від дефекту міжпередсердної перегородки, що виявляється подібним чином у дітей віком від 3 років. Для цього використовують високоточну дослідження – ехокардіографія.
Перебіг хвороби
В залежності від протікання перикардиту виділяють наступні його види:
- сухий (фібринозний);
- випотной (ексудативний).
Хвороба може проявляти себе гостро або хронічно. У другому випадку всі симптоми змащені, що ускладнює діагностику. При недостатньо ефективному лікуванні хвороба може перейти з гострої стадії в хронічну.
Фібринозний перикардит характеризується утворенням між листками серцевої сумки фібрину – ниткоподібного білка. У нормі сам орган вкритий одним листком, а сумка утворена другим. У просторі знаходиться рідина, яка перешкоджає тертю серця, здійснює його фіксацію і служить для амортизації його ударів. Нитки фібрину ускладнюють поштовхи органу всередині сумки.
Ексудативний перикардит відрізняється підвищеним виділенням рідини в порожнину між листками. У першому випадку вона там також присутній в надлишку, але поступово розсмоктується, залишаючи після себе тільки нитки фібрину. Захворювання проявляє себе сильними болями в серці внаслідок його здавлення. Часто йому супроводжує екстрасистолія – одна з різновидів аритмій.
Перебіг перикардиту в дитячому віці
До 6 років захворювання розвивається рідко. Немовлята страждають перикардитом тільки в гострій формі, супроводжується великим гнійним процесом. Його причиною у новонароджених стають лікарняні інфекції і зараження в пологових будинках.
Першоджерелом є стафілококи та стрептококи. Складність діагностики захворювання у немовлят проявляється у відсутності специфічних симптомів. Навіть рентген серця немовлят не дає чіткої картини. Оскільки у немовлят захворювання розвивається швидко, при перших ознаках необхідні швидка реакція лікаря і призначення антибіотиків.
У дітей після 6 років і підлітків запалення серцевої сумки протікає так само, як у дорослих. Його провокують у більшості випадків ГРВІ та ГРЗ, поширені в дитячих колективах. У підлітків іноді спостерігає ревматоїдний перикардит. Він розвивається в 10-25% випадків, як наслідок симптомів ревматизму.
Як перикардит лікують лікарі
Якщо первинну діагностику перикардиту здійснює терапевт, займатися його лікуванням може тільки спеціалізований лікар – кардіолог. Якщо у дорослої людини хвороба, як і будь-яке інше запалення, може пройти самостійно, у дітей це трапляється рідко. Це пов’язано з тим, що їх імунітет ще до кінця не сформований.
В залежності від тяжкості хвороби фахівець може призначити такі види терапевтичних процедур:
- прийом антибіотиків;
- прийом нестероїдних препаратів;
- прийом сечогінних медикаментозних засобів для відтоку рідини;
- прокол навколосерцевої сумки для дренажу надлишку лімфи;
- операція з видалення фібринових тяжів.
Дієта при перикардиті може бути показана в індивідуальних випадках. Вона призначається при проблемах з обміном речовин, харчової алергії. Раціон при такій дієті необхідно обговорювати з лікарем (алерголог, ендокринолог) і терапевтом.
Профілактичні заходи
Попередження перикардиту зводиться в першу чергу до своєчасної терапії супутнього захворювання. Загальними заходами профілактики є зміцнення імунної системи. Для цього будуть корисні гартуючі процедури, щоденні прогулянки на свіжому повітрі, правильне здорове харчування, дотримання режиму дня.
Доктор радить
Перикардит у дітей в більшості випадків розвивається на тлі іншого захворювання. Тому необхідно проводити своєчасне лікування простудних, аутоімунних та інших недуг. Уважне спостереження за своєю дитиною дозволить виявити ранні симптоми хвороби і прийняти своєчасні заходи. При призначенні необхідних препаратів прогноз при перикардиті сприятливий.Наші рекомендації
