Зміст статті:
Спайковий процес – вторинна патологія, яка утворюється на тлі оперативних втручань і запалень, постійно протікають в організмі. У цього стану бувають ускладнення і неприємні наслідки, а лікування вимагає хірургічного втручання. Однак, не у всіх випадках.
Механізми та причини формування патології
При спайковому процесі у черевній порожнині відбувається склеювання оболонок внутрішніх органів, що складаються з серозного речовини. В результаті починається зрощення сполучної тканини. Викликають процес різні аномалії вродженого характеру, а також набуті захворювання.
Відбувається формування спайок у відповідь на запальні процеси з механічним пошкодженням – так організм захищається від травм. Але не завжди викликають патологію внутрішні запалення, нерідко вона розвивається на тлі оперативних втручань, що характеризуються тривалим процесом відновлення.
Якщо детальніше розглянути патології, які провокують спайки, можна виділити декілька найбільш поширених провокаторів зрощення:
- інфекційні захворювання очеревини;
- крововиливи в порожнину;
- ендометріоз, сальпінгоофорит та інші гінекологічні захворювання;
- хімічна інтоксикація;
- туберкульозний перитоніт;
- видалення апендициту, дивертикулитом;
- численні аборти і кесарів розтин;
- тривале застосування маткових спіралей;
- венеричні захворювання та патології в органах малого тазу.
Коли починається запальний процес, пошкоджені тканини окружаются білком, розчиненим у плазмі крові. Вивільняється фібрин – речовина, що пов’язує шкідливі речовини. Протягом деякого часу волокна фібрину оточують поверхню очеревини і починають склеюватися в зонах, де листочки порожнини з’єднуються один з одним (прошарок фібрину захищає здорові органи від контакту з хворими).
При незначних патологіях серозно-фібринові спайки розсмоктуються самостійно. При глибоких пошкодженнях формуються стійкі сполуки, які можуть містити сліди сполучної тканини, нервових волокон і судин. Усунути такий стан можна тільки хірургічним шляхом.
Спайковий процес у 98% випадків пов’язаний з травмуючим фактором після хірургічного втручання, що робить його серйозною проблемою порожнинної хірургії. Тривалий розростання спайок здатне залучати в процес товстий і тонкий кишечник.
Симптоми спайкового процесу
Спайкова хвороба практично не проявляється на початковій стадії. У чому клінічна картина залежить від того, скільки вогнищ утворилося в процесі рубцювання тканини. Виділяють кілька форм перебігу патології:
- Гостра стадія. Перші прояви спайкового процесу виникають саме в цій формі. Пацієнта мучить біль, яка не проходить після прийому медикаментів, розвивається кишкова непрохідність, погіршується перистальтика. При тривалих запорах можлива сильна блювота. Підвищується температура, з’являється тахікардія. Чим довше триває ця стадія, тим сильніше виражені симптоми. Поступово починається зневоднення, підвищується тиск, погіршується обмін мікроелементів.
- Інтермітуюча форма хвороби. У цьому стані у пацієнта спостерігається виражена або помірний біль. З’являються запори або діарея – все залежить від положення спайок.
- Хронічна форма. Спайковий процес протікає з млявими симптомами, іноді з’являються тягнучі болі внизу живота. Пацієнт худне без причини, страждає від проблем з травленням. У жінок хронічна форма спайок призводить до безпліддя.
Для виявлення процесу потрібна лікарська діагностика та інструментальні обстеження.
Способи виявлення
Для ефективного лікування післяопераційних спайок в черевній порожнині спочатку необхідно точно визначити їх положення. Для цього призначають такі обстеження:
- рентген черевної порожнини – на знімку буде видно майже всі місця зрощення сполучної тканини;
- гастроскопія і колоноскопія – необхідні для виявлення прихованих процесів;
- УЗД черевної порожнини;
- рентген з контрастним речовиною для визначення кишкової непрохідності й наявності дрібних спайок по ходу органу;
- лапароскопія – паралельно виступає методом корекції спайкового процесу.
Також призначають КТ і МРТ з контрастними речовинами для визначення всіх джерел патологічного процесу.
Методи лікування
Якщо спайки вдалося виявити відразу ж після початку запалення, можна сприяти їх розсмоктуванню без хірургічного втручання. Якщо усунути причину рубцювання тканини, свіжі сліди швидко зникнуть, не встигнуть перетворитися в тканину, що вимагає хірургічного висічення.
Операцію призначають при запущеному перебігу спайкового процесу:
- використовують лапаротомический або лапароскопічний метод операції (великий надріз у першому випадку і маніпуляції через проколи в другому);
- спайки січуть електроножем, водою під тиском або лазером.
Паралельно видаляються всі новоутворення на стінках органів, проте захист від рецидивів це не гарантує. Чим більше хірургічних втручань, тим вище ризик розвитку патології.
Лікування ферментами
Ферментна терапія призначається на перших стадіях патологічного процесу, від щільних з’єднувальних спайок вона не допоможе. При ферментном лікуванні пацієнта прописують ін’єкції лідази, ліпази, рибонуклеазы та інших речовин, розсмоктуючих м’які тканини спайок. Також призначають протизапальні мазі.
Лікувальний масаж
Якщо спайки виявляються як ущільнені ділянки, доступні для глибокого масажу, призначають сеанси у фахівця. Масаж знімає напругу, покращує стан тканин і кровообіг, сприяє розсмоктуванню спайок. Можна робити масаж в домашніх умовах, але тільки через деякий час після операції.
Небезпека спайкового процесу
В нормальному стані органів черевної порожнини і малого тазу знаходяться в русі, кишечник переміщається при перетравленні продуктів. Якщо утворюються рубці, вони заважають природним процесам, у тому числі пересування яйцеклітини по трубах в матку. Це викликає безпліддя. У важких випадках спайки кишечника сприяють розвитку непрохідності.
Заходи профілактики спайок
Для профілактики спайкового процесу після операції на животі необхідно вчасно лікувати запальні захворювання. Велике значення мають самі хірургічні втручання, адже спайки – це результат порушення технології, неакуратності лікарів. Для поліпшення процесу одужання пацієнта необхідно дотримуватися деяких правил:
- займатися спортом, але в помірному режимі;
- правильно харчуватися, не переїдати;
- відмовитися від куріння і алкоголю при наявності хвороб та хірургічних втручань;
- стежити за станом стільця і кількістю дефекацій.
Якщо була діагностована спайкова хвороба, заборонено піднімати речі важче 5-7 кг
Після операцій корисно робити масаж, а також зміцнювати імунітет доступними вітамінами. Захистити від спайок зможе ЛФК, до виконання якої під керівництвом тренера приступають вже через кілька днів після операції. Щоб запобігти важке ускладнення, потрібно рухатися вже на наступний день, якщо це не забороняють лікарі.
Спайкова хвороба – важкий наслідок операцій, уникнути якого неможливо в 100% випадків. Однак своєчасне лікування основного захворювання та лапароскопічна хірургія знижують ризик розвитку рубців.
