Зміст статті:
Пітницею називається роздратування і висип, що з’являється на шкірі при рясному потовиділенні, порушує процес «дихання» шкірних пор. Найчастіше можна спостерігати дитячу пітницю, що з’являється у новонароджених, або немовлят перших місяців життя. Однак її не можна вважати специфічно дитячим явищем – від пітниці страждають і дорослі. Зазвичай висипання такого роду з’являються в місцях тісного контакту шкіри з білизною та одягом – на грудях, спині, животі, в шкірних складках, пахвових западинах. Найбільш яскраво «парниковий ефект» на шкірі проявляється в літню спеку.
Причини розвитку пітниці
Подразнення шкіри, викликане впливом на неї секрету потових залоз, можливо в будь-якому віці. Причини її виникнення у дорослих і дітей різні.
Пітниця у дітей
Дитяча пітниця практично завжди має природні причини. На першому році життя шкіра дитини дуже ніжна, її організм ще не цілком здатний до самостійної терморегуляції, і температура тіла залежить від температури навколишнього середовища. Тепловий комфорт для дітей цього віку становить 20-22 градуси за Цельсієм, але дорослим часто здається, що цього замало, малюк може замерзнути і захворіти. Бажаючи вберегти його від застуди, немовля кутають, досягаючи в результаті ефекту, протилежного бажаному. Дитина перегрівається, потіє, піт, не маючи можливості швидко випаровуватися, вбирається в тканину пелюшок і сорочечок, дратує ніжну дитячу шкіру. Якщо до цього додається переповнений памперс, пітниця на животі, сідницях і інших частинах тіла дитини гарантована.
Щоб уникнути її виникнення, важливо не допускати перегріву маляти, ретельно дотримуватися правила гігієнічного догляду. При виникненні подразнення рекомендується присипати чисто вимиту шкіру дитячим тальком, змащувати тонким шаром дитячого крему, акуратно втираючи його в шкірну поверхню до повного вбирання.
Пітниця у дорослих
Причини виникнення пітниці на животі у дорослих можуть бути як природними, так і патологічними. До перших належать:
- акліматизація організму в жаркому кліматі;
- тривале перебування на вулиці в жарку погоду;
- духота, вологість, висока температура в приміщенні;
- регулярні інтенсивні фізичні навантаження;
- зміна гормонального балансу в період менопаузи;
- збільшення ваги при вагітності;
- тісна білизна і одяг;
- одяг з синтетичних тканин;
- тривале носіння вологого від поту білизни;
- неможливість своєчасно прийняти душ і переодягнутися.
Фізіологічна пітниця – поширене явище, що не потребує лікування. При нормалізації обстановки її симптоми безслідно зникають.
Патологічні джерела:
- Порушення обміну речовин.
- Захворювання, пов’язані з дисфункцією ендокринної системи – патології щитовидної залози, цукровий діабет.
- Хвороби серцево-судинної і нервової системи.
- Гарячковий стан, що супроводжує багато інфекційні захворювання.
- Надмірна вага, значно перевищує норму.
Всі ці стани можуть супроводжуватися гіпергідрозом – підвищеним потовиділенням. Часто виникає у хворих, змушених тривалий час дотримувати постільного режиму – при інсультах і важких травмах.
Види пітниці та її діагностика
Лікарі виділяють три види патологічної пітниці – кристалічну, червону (запальну) і папулезную. Кожен з цих видів має специфічну симптоматику:
- Кристалічний – блідо-червоні дрібні бульбашки, діаметром не більше 1 мм, розташовані близько один до одного. Не викликають хворобливих відчуттів, зникають самостійно.
- Запальний – бульбашки до 2 мм, з каламутним вмістом всередині, оточені червоним ореолом. Викликають сильний свербіж, освіта мокнучої скоринки.
- Папульозний – найбільш важкий вид. Характеризується утворенням папул, викликає свербіж, набряк, гіперемію.
Запальний і папульозний види пітниці чреваті виникненням ускладнень. На їх ґрунті може розвинутися екзема або бактеріальна інфекція. Щоб уникнути цього, необхідно своєчасно звернутися до лікаря. Досвідченому дерматолога для встановлення діагнозу достатньо зовнішнього огляду, але при ускладнених варіантах робиться зішкріб тканини для подальшого лабораторного аналізу.
Терапія та профілактика
Лікування пітниці у дорослих залежить від того, чим обумовлено її виникнення. У першу чергу потрібно лікувати основне захворювання. Для усунення подразнення шкіри зазвичай застосовуються кошти місцевого характеру – присипки, мазі, креми. Фізіотерапевтичні процедури включають рефлексотерапію, голковколювання. Корисні трав’яні ванни з відварів ромашки, календули, череди, звіробою. При відсутності ефекту може знадобитися видалення потових залоз за допомогою лазера.
Профілактичні заходи включають насамперед ретельне дотримання гігієни. Необхідно регулярно приймати душ, носити свіжу білизну і одяг з натуральних тканин. В жарку погоду і після інтенсивного фізичного навантаження слід приділяти цьому особливу увагу.
