Біль і поколює відчуття в області пупка – поширений ознака, що турбує в основному жінок, але іноді зустрічається і у чоловіків. Поколювання може бути як гострим, так і слабким, розташованим зверху або знизу пупка, а також охоплює всю його площину. Серед причин поколювання присутні небезпечні патології, тому ця ознака потребує діагностиці.
Причини, не пов’язані з хворобами
Гінекологи вважають, що точкове поколювання в пупкової зоні може вказувати на процес зачаття і закріплення яйцеклітини в матці. Особливості положення цього органу такі, що деякі процеси можуть віддавати вище – в шлунок і пупкову зону. Також у вагітних жінок з 2 триместру починає розтягуватися шкіра, що може викликати неприємні відчуття.
Поколювання може початися з-за тертя незручною або синтетичної одягом, а також на тлі стресу і емоційних переживань. Причому схильні до цього і жінки, і чоловіки. Спровокувати поколювання може пірсинг або татуювання.
Захворювання сечостатевої сфери
Нерідко у чоловіків і жінок поколює відчуття виникають на тлі наступних захворювань:
- Онкологічні процеси в черевній порожнині. Симптом рідко виникає один, нерідко присутня широка картина ознак.
- Пієлонефрит або цистит. Запалення сечового міхура або нирок супроводжується болем, покалываниями, частими або відсутніми позивами, температурою і різями в процесі сечовипускання.
- Запалення придатків. У жінок при найменшому переохолодженні або при зараженні бактеріями можливо запалення придатків і яєчників. З’являються ниючі біль і поколювання в зоні пупка.
- Ендометріоз. При сильному розростанні епітелію матки симптоми здатні з’явитися ліворуч або праворуч у животі, внизу, а також в пупкової зоні. Серед додаткових ознак: рясні місячні, з гострими нападами болю, тяжкість в попереку і животі.
- Фіброміома матки. Патологія, яка тривалий час може протікати без симптомів. При появі болю і колють відчуттів можливе сильне збільшення пухлини, здавлювання судин і нервових закінчень.
Неприємні відчуття можуть траплятися в результаті спазмів сечовивідних шляхів, жовчних проток та інших структур організму. А от викликати ці спазми можуть різні захворювання.
Патології сечовидільної і репродуктивної сфер відносяться до найбільш поширених факторів розвитку неприємних відчуттів в області середньої і нижньої частини живота, а також пупкової зони.
Захворювання ШКТ як причина колючих відчуттів
Серед патологій кишечника і шлунка можна виділити кілька хронічних, а також небезпечних хірургічних патологій, здатних викликати неприємні відчуття в пупку:
- Апендицит. Симптом у цьому випадку розвивається в самому початку захворювання і швидко переходить в біль, яку неможливо терпіти. У пацієнта можуть виникнути такі неприємні відчуття, як температура, нудота та блювання.
- Коліт. Патологія виникає на тлі отруєнь, зловживання медикаментами, а також з-за активності вірусів. Відбувається спазм, а також запалення слизової оболонки кишечника, що супроводжується здуттям і діареєю.
- Інфекційні та вірусні патології. Спровокувати поколює відчуття можуть самі різні віруси та інфекції, в тому числі аденовірус та ротавірус. Нерідко вони протікають з ознаками застуди: з’являється кашель, температура, потім випадку блювання і починається діарея.
Спровокувати поколювання з подальшим розвитком симптомів може небезпечне хірургічне стан – непрохідність кишечника. Викликають його різні процеси: сильна зараженість паразитами, наявність великих поліпів або пухлин, тривалий запор і застій калових мас.
Ферментна недостатність теж може бути причиною колють відчуттів, так як процес травлення в тонкому кишечнику зупиняється або сильно погіршується при непереносимості тих чи інших продуктів.
До інших патологій можна віднести синдром роздратованого кишечника – емоційний стан, у якого немає фізіологічних причин.
Проблеми з кровообігом і судинами
Нерідко пекучі відчуття спостерігаються при захворюваннях черевної аорти – чревного ствола, розташованого трохи вище пупкової зони. Але може розвинутися і ішемія кишечнику – результат неспецифічного аортоартериита або атеросклерозу мозку. Біль в цьому випадку починається через деякий час після прийому їжі, поколює відчуття поєднуються з переймами. Зупинити напад можна прийомом нітрогліцерину. Однак при відсутності повноцінного лікування патологія швидко прогресує, у пацієнта різко знижується вага, з’являється здуття, запори, які чергуються з диареями. На початковій стадії ішемія кишечнику добре лікується медикаментами.
Поколює відчуття можуть з’явитися і на тлі ішемії іншого органа – серця. В цьому випадку потрібно ще більш ретельне лікування та постійний контроль фахівців, так як серцевий напад може призвести до смерті.
Методи діагностики
Для діагностики стану, якщо довго коле в області пупкової зони, використовують інструментальні та лабораторні методи:
- беруть на аналіз кал, кров, сечу, в тому числі проводять біохімічне дослідження;
- обов’язково аналізують на наявність Хелікобактер пілорі у складі шлункового соку, крові;
- виконують УЗД органів черевної порожнини та малого тазу.
МРТ і КТ призначають рідко, в основному при підозрі на порушення кровообігу і проблеми з судинами.
Для діагностики гінекологічних порушень нерідко потрібно діагностична лапароскопія з наступною біопсією. Найчастіше її проводять при підозрі на ендометріоз.
Діагностикою та лікуванням колють відчуттів в пупку починає займатися гастроентеролог або терапевт. Далі лікар може направити до іншого фахівця: кардіолога, гінеколога, нефролога. Іноді потрібна консультація хірурга, уролога, ендокринолога.
Методи лікування поколювання
Лікувати поколювання в області пупка можна тільки тими препаратами, які прописав лікар. Також попередньо важливо виявити проблему, що викликає симптом. Якщо ознака з’явився вперше і турбує лише кілька годин, звертати на нього увагу не слід. Якщо ж він виникає регулярно, то діагностики не уникнути.
В залежності від виявленої проблеми лікар може призначити:
- препарати для усунення проблеми, включаючи засоби для серця, кишечника або шлунка, антибіотики і специфічні речовини;
- хірургічне втручання при ішемічній хворобі серця та інших серйозних патологій;
- фізіотерапевтичні процедури при хронічних захворюваннях;
- збалансовану дієту при ураженні кишечника, сечового міхура або нирок.
Характер терапії багато в чому залежить від супутніх симптомів та складності перебігу основного захворювання.
