Посттравматичний коксартроз: причини, симптоми, лікування та профілактика

Зміст статті:

  • Причини виникнення хвороби
  • Класифікація посттравматичних артрозу стегна
  • Два способи поділу артрозу ТБС на стадії
  • Діагностика і терапія захворювання
  • Профілактика захворювання

Посттравматичний артроз кульшового суглоба, або коксартроз — дегенеративний процес, що вражає хрящ ТБС, супроводжується дистрофічними змінами і повним руйнуванням. Хвороба протікає в кількох стадіях, ніж раніше її виявлять, тим ефективніше буде терапія.

За МКБ 10 код хвороби М 16.4 – двобічний коксартроз, М 16.5 – односторонній та інші форми.

Причини виникнення хвороби

Лікарі виділяють багато причин, які можуть викликати травматичний коксартроз:

  • перенесені травми і забої в області стегон, в тому числі переломи;
  • вроджені захворювання, наприклад, дисплазія або вивих стегна;
  • одноразове або постійні сильні переохолодження;
  • порушення кровообігу в тазової області або організмі в цілому;
  • некроз головки стегнової, викликаний інфекціями і травмами;
  • ревматоїдний артрит, активні інфекції, артрози інших частин скелета;
  • онкологічні хвороби кісток;
  • операції в області стегна, викликали посттравматичний правобічний коксартроз;
  • гормональні збої, особливо в жіночому організмі в період клімаксу.

Поганий раціон – один з головних факторів розвитку хвороб суглобів. При травматичної формі убогий раціон може призвести до виснаження хряща і подальшому розвитку хвороби в результаті мікротравм, від яких страждають виснажені суглоби.

Класифікація посттравматичних артрозу стегна

Існує кілька класифікацій посттравматичного одностороннього та двостороннього коксартрозу. Однак не всі вони застосовуються для систематизації захворювань, що виникли внаслідок травмування області. За основу беруть угруповання РНИИТО їм. Вредена, запропоновану в 2012 році:

  • Перший тип. Стегнова кістка знаходиться на місці, голівка не зміщена, зберігається ідеальна округлість кульшової западини, але є порушення в задній стінці. Клубово-гребешкова і сідничні лінії залишаються в нормі.
  • Другий тип. Головка кістки розташована в подвывихнутом стані. Западина і задня стінка мають безліч дефектів. Також всередині другого типу посттравматичного артрозу кульшового зчленування виділяють кілька підтипів: 2А, 2Б, 2В. Вони відрізняються тяжкістю патології, де 2А – легка ступінь зі зміщенням головки до 25%, а 2В – важка, зі зміщенням до 50%.
  • Третій тип. Повна деформація ТБС, дефекти стінок западини, нестабільність тазового кільця.

Існує ще один спосіб класифікації – за стадіями.

Два способи поділу артрозу ТБС на стадії

Коксартроз кульшового суглоба на початковій стадії розвивається безсимптомно

Існує кілька класифікацій артрозу ТБС по мірі розвитку і тяжкості, але більша частина з них має значні подібності. Виділяють 3 стадії хвороби, але є альтернативна форма, підрозділяються 1 і 3 ступеня на додаткові:

  • 0 стадія – ознаки артрозу непомітні, але зрідка болять суглоби після навантаження, на рентгені є незначні відхилення в розмірах суглобової щілини, помітити їх практично неможливо;
  • I стадія – виникають крайові остеофіти, до 1-2 мм, суглобова щілина зберігається на 95-100% відкритою;
  • II стадія – остеофіти збільшені в розмірах, але суглобова щілина все ще залишається майже недоторканою;
  • III стадія – коксартроз супроводжується невеликим звуженням щілини і значними остеофітами;
  • IV стадія – розвивається субхондральний склероз, сильні остеофіти, суглобова щілина звужується, з-за чого рухливість різко обмежується.

Відповідно до іншої класифікації, яка виділяє 3 стадії хвороби, коксартроз починається з болю, які виникають рідко і швидко минають. Легка скутість спостерігається лише вранці.

На другій стадії пацієнт відчуває сильні болі, бувають періоди ремісії та загострення, шкіра в області ТБС червоніє, набрякає і болить у деяких пацієнтів.

На третій стадії виникають незворотні зміни, рухливість майже повністю обмежується, потрібна операція. Суглоби деформуються, що призводить до повторного вывиху стегна, укорочення кінцівки.

Розпізнати розвиток коксартрозу кульшового зчленування можна по виникненню хрускоту і клацань, м’язовим судомам.

Діагностика і терапія захворювання

Хондропротектори — препарати, що допомагають відновити хрящову тканину

Для виявлення артрозу необхідно пройти рентген, в окремих випадках призначають КТ і МРТ. Обов’язково здають кров на загальний і біохімічний аналіз, для уточнення стадії може знадобитися обстеження синовіальної рідини, яку беруть безпосередньо з суглоба спеціальною голкою.

Травматичний артроз, як і інші види, потребує консервативного лікування на всіх стадіях. Хірургічні методи застосовуються, коли фізіотерапія та медикаменти виявляються неефективними. Призначаються ліки:

  • НПЗЗ – препарати, що усувають запалення, знімають біль: «Диклофенак», кошти на основі ібупрофену;
  • хондропротектори – кошти, необхідні для запуску процесу відновлення пошкоджених хрящів, приймаються курсами до 6 місяців;
  • гіалуронова кислота – використовується у вигляді ін’єкцій, стимулює відновлення хрящів і підтримує баланс синовіальної рідини;
  • вітаміни і мінерали, необхідні для відновлення організму;
  • спазмолітики – використовуються для зняття болі, викликані спазмами навколишніх тканин;
  • глюкокортикостероїди у формі ін’єкцій – застосовуються, коли НПЗЗ перестають діяти. Призначають під час загострень 2-3 стадій коксартрозу.

До складу консервативного лікування правостороннього або лівостороннього артрозу ТБС входять фізіотерапевтичні процедури: електрофорез з знеболюючими препаратами, УВЧ, лазерна терапія, грязьові ванни, фонофорез. При 1-2 стадіях показана лікувальна фізкультура, але тільки на період ремісії.

Хірургічне втручання

Операцію проводять при 3 стадії коксартрозу. Існує кілька типів:

  • ендопротезування – пошкоджені суглоби замінюють новими;
  • артродез – знерухомлюють і фіксують пошкоджений сегмент;
  • остеотомія – втручання, спрямоване на відновлення функцій суглоба через зміну або надлом кістки;
  • остеосинтез з використанням металевих конструкцій.

Після операції призначають тривалий курс реабілітації – не менше 1 року.

На 14-20 добу знімають шви після відкритої операції, потім призначають лікувальну фізкультуру, фізіотерапію і медикаменти для прискорення відновлення. Обов’язково приймають антибіотики і НПЗЗ для запобігання розвитку можливих інфекцій.

Профілактика захворювання

Про профілактику коксартрозу краще задумати до того, як знайдуть хвороба, особливо якщо людина потрапляє в групу ризику: малорухливий спосіб життя або надмірні навантаження на суглоби, травми в анамнезі, переохолодження. Профілактичні заходи:

  • слід помірно рухатися кожен день – прогулюватися, плавати, займатися гімнастикою;
  • не можна займатися важкими видами спорту, які призводять до перевантаження суглобів;
  • слід захищати організм від переохолодження;
  • у раціоні повинні бути рафіновані рослинні жири, висока кількість пісного білка, овочі і фрукти;
  • необхідно стежити за вагою, так як ожиріння – провокуючий фактор артрозу;
  • необхідно вчасно лікувати хвороби, провокують коксартроз, в тому числі гормональні порушення;
  • потрібно обмежити вживання алкоголю і перестати палити.

Попередити травматичний коксартроз простіше, ніж займатися його лікуванням. При виявленні хвороби потрібно докласти всі зусилля, слідувати порадам лікаря, відвідувати фізіотерапевтичні процедури. На 1 стадії коксартроз можна зупинити на 20-30 років. Якщо патологію виявили набагато пізніше, високий ризик настання інвалідності.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя