Зміст статті:
- 1. Які бувають види алергічних реакцій та їх прояви?
- 2. Як проявляється ураження гортані?
- 3. Гостра алергічна реакція
- 4. Перша допомога при виникненні набряку гортані та основи його лікування
Під алергією в медичній практиці прийнято розуміти особливу реакцію людського організму. Вона проявляється наявністю у нього надмірну чутливість до деяких речовин, які називаються алергенами або антигенами. Якщо алергічна реакція почала розвиватися в горлі, гортані і все болить, то подібні стани вважаються досить важкими і небезпечними, адже при відсутності своєчасної кваліфікованої медичної допомоги хворому людині загрожує летальний результат внаслідок задухи.
Загальна кількість алергенів досить різноманітно і не обмежується лише реакцією на цитрусові або які-небудь хімічні речовини. Так, організм будь-якої людини може проявляти неадекватну реакцію на:
- їжу (це може бути алергія на яйця, горіхи, мед);
- пил (реакція на дрібних пилових кліщів, які живуть в будинках);
- лікарські засоби (місцеві анестетики або антибіотики);
- медичні препарати (вакцина, плазма і кров донора);
- пилок різних рослин (назва такої алергії – поліноз);
- укуси бджіл, павуків або ос;
- побутову хімію (засоби для прання одягу, миття посуду);
- будівельну хімію (алергія може ставати результатом надмірного вдихання парів лаків та фарби).
Які бувають види алергічних реакцій та їх прояви?
Збудники алергії впливають на людський організм як локально, викликаючи тільки місцеву симптоматику, так і системно, надаючи негативний вплив на весь організм і його системи. Крім цього, алергія може бути різного ступеня тяжкості, а також мати різну швидкість свого розвитку.
Найчастіше в горлі можуть спостерігатися такі реакції:
набряк Квінке, це самий важкий набряк гортані;
алергічний фарингіт;
- алергічний ларингіт;
- алергічне запалення глотки;
- анафілактичний шок.
Якщо говорити про симптоматиці, то симптоми часто нагадує перебіг звичайної інфекції вірусної природи. У хворого можуть бути неприємні відчуття в горлі та гортані, які супроводжуються ще й сухим кашлем. Ще може спостерігатися закладення носових ходів, захриплість і гостра біль у горлі. Подібні прояви недуги характерні для тих, хто живе в мегаполісах, і регулярно дихають пилом і шкідливими газами, симптоми тут завжди будуть проявлятися яскраво.
Фарингіт алергічної природи, що проявляється сухістю в ротовій порожнині і жаром в глотці. Крім цього, для захворювання характерні такі симптоми: зміна голосу і больові відчуття при ковтанні.
Температура тіла при цьому може залишатися в межах звичної норми або незначно підвищуватися до 35 градусів. Слизова оболонка горла в подібних випадках набрякла і гіперемована, що викликає дискомфорт при ковтанні не тільки їжі, але і слини, можна сказати, що горло болить, причому досить виражено.
Як проявляється ураження гортані?
Процес у горлі та гортані відбувається досить гостро, підгостро або може переходити в хронічну форму свого перебігу. У подібних випадках набряк активно поширюється на ротову порожнину, особа і глотку, висловлюючи симптоми яскраво і швидко.
Якщо набряк з’явився різко, то це цілком може призвести до дихальної недостатності, що в деяких випадках призводить до смерті пацієнта. Для ураження гортані характерна наступна симптоматика:
- задишка;
- втрата або осиплість голосу, сухий алергічний кашель;
- порушене ковтання;
- відчуття нестачі повітря;
- набряк Квінке;
- відчуття стороннього тіла в глотці.
Така різновид алергічної реакції характеризується місцевим набряком таких тканин: слизових оболонок, шкірних покривів, підшкірної клітковини. Утворюватися набряк Квінке може на самих різних ділянках тіла людини, однак, найбільш складні випадки припадають на горло, коли стінки гортані просто закриваються, і людина не може дихати.
Якщо почався набряк горла, то досить серйозними симптомами, які вимагають негайної реакції стануть:
- кашель;
- задуха;
- стрімко розвивається задишка;
- сиплість голосу;
- набухання вен шиї;
- зміна кольору шкіри обличчя на синюшний.
Якщо натиснути на область набряку, то хворий не буде відчувати болю. На першій стадії недуги пацієнт відчуває полегшення, якщо приймає вертикальне положення і почне досить глибоко дихати.
Однак у період декомпенсації набряклість стає в кілька разів більші, а загальний стан значно погіршується. У такій ситуації симптоми значно загострюються, дихання стає важким і поверхневим. Крім цього, можливі судоми і втрата свідомості.
Гостра алергічна реакція
Під гострої алергічної реакцією слід розуміти анафілактичний шок. Близько 20 відсотків випадків анафілактичного шоку закінчується для хворої людини трагічно, так що його симптоми вкрай важливі.
Весь процес може займати від декількох секунд до 5 годин часу. Як тільки алерген потрапляє в організм, то в місці його безпосереднього впровадження спостерігається гострий та різкий біль, набряклість, почервоніння, можуть бути геморагічні висипання. Після цього, підключається набряк горла, біль за грудиною і спазм бронхів.
Далі, з-за порушеного дихання починає розвиватися кисневе голодування, різко знижується артеріальний тиск і пацієнт втрачає свідомість.
Перша допомога при виникненні набряку гортані та основи його лікування
В першу чергу слід зазначити, що при анафілактичному шоці і важких формах набряклості горла слід діяти негайно. Для зупинки симптоматики хворому необхідно ввести адреналін, антигістамінні препарати (Тавегіл, Димедрол, Супрастин), еуфілін, глюкокортикоїди в досить великих дозах (Дексаметазон, Метилпреднізолон).
Хворого необхідно покласти горизонтально, піднявши при цьому ноги, і стежачи за тим, як розвиваються далі основні симптоми.
Далі, виконують доступ кисню, забезпечують внутрішньовенний введення водно-сольових розчинів, які вкрай важливі для відновлення нормального рівня кровообігу та тиску.
Легкі форми алергії горла передбачають виявлення її причин і усунення їх. Крім цього, застосовують додаткові заходи, які передбачають очищення повітря, зниження рівня накопичувачів пилу в приміщенні, де є хвора людина.
Страждає алергічною реакцією повинен знати, що йому необхідно відмовитися від згубних звичок, а також від звичного способу життя, якщо він став причиною початку розвитку захворювання.
