Зміст статті:
Пролежнями прийнято назвати ділянки некрозу м’яких тканин, що виникає в результаті їх тривалого стиснення або здавлення. Від утворення пролежнів найчастіше страждають люди, які не мають можливості рухатися або змушені довго перебувати нерухомо, наприклад, при скелетному витягненні. Некроз тканин є серйозним ускладненням і істотно уповільнює процес лікування основного захворювання, а також знижує загальну якість життя пацієнта.
Причини і чинники ризику розвитку некрозу на крижах
Некроз м’яких тканин на крижах утворюється в результаті їх тривалого здавлення (найчастіше – при лежанні на спині), яке порушує кровообіг в дрібних судинах шкіри і підшкірної клітковини. Вже через кілька годин при недостатності кровопостачання в тканинах розвиваються незворотні процеси некрозу – відмирання. Якщо здавлення тканин триває, некротичні процеси починають поширюватися на глибоколежачі тканини, а також внутрішні органи, суглоби і кістки.
Існують екзогенні та ендогенні фактори, що призводять для утворення пролежнів.
Екзогенні (зовнішні) фактори:
- обмеження рухливості викликає безперервне тиск на певні ділянки тіла, викликаючи порушення кровообігу;
- некомфортна ліжко – складки, нерівності створюють додатковий тиск на ділянки шкіри;
- недостатній догляд і гігієна – сміття, крихти в ліжку хворого, піт, виділення, які вчасно не видаляються, прискорюють процес утворення на шкірі некротичних вогнищ.
Ендогенні (внутрішні) фактори:
- надмірна вага, ожиріння – в шкірних складках сповільнюється кровообіг, при наявності масивних шкірно-жирових складок некроз всередині них може розвинутися і при збереженій рухливості пацієнта;
- недостатній вагу, дистрофія – при недостатності м’язової і жирової тканини тиск на шкірні покриви і кістки посилюється, прискорюючи процес утворення пролежнів;
- старечий вік – уповільнення процесів регенерації тканин є сприяючим фактором для формування некротичних вогнищ;
- захворювання, що порушують трофіку і іннервацію тканин: цукровий діабет, тромбоз глибоких вен, атеросклероз.
Класифікація ступеня ураження та характерні симптоми
В залежності від тяжкості та глибини ураження тканин виділяють 4 ступеня перебігу патології:
- 1 ступінь – почервоніння шкіри, яка при натисканні починає бліднути. При усуненні джерела здавлення проходить без сліду.
- 2 ступінь – почервоніння, набряк шкіри, локальна гіпертермія. Шкіра червоніє, при натисканні не блідне, стає на дотик гарячої, набряклою. Спостерігаються ознаки порушення цілісності шкірних покривів. На цій стадії можливе консервативне лікування.
- 3 ступінь – формування поверхневих виразок. Шкірні покриви набувають синюшного відтінку, на шкірі формуються виразки, що зачіпають підшкірну жирову клітковину. Консервативне лікування на цьому етапі здійснюється за допомогою місцевих та загальних засобів, щодо тривалості становить кілька тижнів.
- 4 ступінь – формуються глибокі виразки, що зачіпають м’язовий шар і навіть хрящові та кісткові тканини. В даному випадку можливо тільки хірургічне лікування з реабілітацією, займає від кількох тижнів до кількох місяців.
Специфіка пролежнів крижовій області полягає в тому, що кістки крижів і куприка близько розташовані до шкіри, тому процес розвивається дуже швидко, переходячи в термінальну стадію, коли в патологічний процес виявляються залученими нижні хребці.
Методи лікування пролежнів на крижах
Основні принципи профілактики і лікування пролежнів у ділянці крижів:
- використання спеціальних протипролежневих матраців ортопедичних надувних кіл з регульованим рівнем повітря для зниження тиску на область крижів;
- суворе дотримання гігієни хворого, підтримання шкірних покривів в сухому стані за допомогою присипок і лосьйонів;
- комплексний підхід, що включає в себе протизапальну терапію, антисептичну обробку ран і фізіолікування.
Лікування в домашніх умовах
На ранніх стадіях захворювання можливо консервативне лікування в домашніх умовах:
- суворе дотримання правил гігієни, підтримання ліжка хворого в чистоті;
- використання протипролежневих кіл і спеціального матраца;
- обробка пролежнів антисептичними препаратами: розчинами перманганату калію, фурациліну, хлоргексидину, перекису водню — запобігає поширення процесу на навколишні тканини;
- накладення пов’язок з протизапальними мазями: гидросорб, гидрокол;
- використання ранозагоювальні мазі: метилурацил, солкосерил.
Велике значення при лікуванні пролежнів має дієтотерапія: правильне харчування дозволяє прискорити процеси загоєння і зміцнити імунітет хворого, ослаблений боротьбою з запаленням та інфекцією.
- Щоденний раціон хворого повинен включати в себе продукти з вмістом білка. Так як м’ясо часто є важкою для перетравлення їжею, особливо для осіб, прикутих до ліжка, в якості джерела білка можуть виступати бульйон з яловичини, риби або птиці, молочні і кисломолочні продукти.
- Щодня хворий повинен вживати не менше півтора літрів чистої води; солодкі і містять кофеїн напої слід виключити з раціону.
Лікування в стаціонарі
При захворюванні тяжкого ступеня, коли в патологічний процес залучені м’язові і кісткові тканини, консервативне лікування не представляється заболеванияэффективным, і пацієнту потрібна госпіталізація.
Хірургічне лікування пролежнів на крижах 4 ступеня включає в себе:
- санацію ран, висічення некротизованих тканин,
- абсорбцію відокремлюваних ран,
- усунення мікробного обсіменіння.
Для прискорення репаративних процесів та поліпшення кровообігу в області поразки використовуються методи физиолечения: масаж, не зачіпає ранову область, дарсонвалізація здорових тканин, електрофорез, мікрострумова терапія.
У разі великих і погано піддаються загоєння пролежнів проводиться операція з використанням аутодермопластики – відновлення некротизованих і віддалених ділянок шкіри аутотрансплантатом.
Можливі ускладнення
Пролежні несуть в собі небезпеку поширення запальних і некротичних процесів на навколишні тканини і розвитку ускладнень:
- генералізована бактеріальна інфекція, сепсис;
- гнійна флегмона тканин крижів;
- гангрена;
- контактний остеомієліт;
- гнійний артрит.
Пролежні, особливо на пізніх етапах перебігу захворювання, являють собою відкриті ворота для інфекції. Бактерії вільно проникають у кров, і на фоні зниженого імунітету, часто характерного для лежачих хворих, виникає генералізована інфекція, що викликає полиорганную недостатність і летальний результат.
Профілактичні заходи
Для профілактики виникнення вогнищ некрозу у лежачих хворих дуже важливо регулярне дотримання гігієнічних заходів.
- Не можна допускати, щоб хворий залишався в одному положенні довше двох годин. Кілька разів в день його необхідно повертати, щоб уникнути порушень кровообігу в зонах здавлення тканин.
- Постіль пацієнта повинна бути ідеально чистою і рівною. Краще всього використовувати спеціальний протипролежневий матрац. Також під область крижів можна підкладати надувний ортопедичний коло, щоб знизити навантаження на цю область.
- Простирадло на ліжку хворого повинна бути добре зафіксована, щоб на ній не утворювалися складки. Постільна білизна краще вибирати з натуральних матеріалів.
- Одяг з натуральних тканин повинна відповідати клімату в приміщенні, не здавлювати і не натирати шкіру.
- Для поліпшення кровообігу щодня слід робити легкий масаж, змащувати шкіру антисептичними розчинами і використовувати присипку для підтримки її в сухому стані.
- У раціон хворого слід включати продукти з вмістом білка; солодкі і висококалорійні страви виключити, щоб не допустити розвитку ожиріння.
Дотримання профілактичних заходів дозволить запобігти утворенню пролежнів на крижах і пов’язаних з ними ускладнень.
