Проривна виразка: причини, симптоми, методи діагностики та лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Класифікація захворювання
    • 2.1 За походженням
    • 2.2 За розташуванням
    • 2.3 По клінічній картині
    • 2.4 За ступенем тяжкості
  • 3 Симптоматика
  • 4 Методи діагностики
    • 4.1 Огляд і пальпація
    • 4.2 Рентгенографія
    • 4.3 КТ
    • 4.4 Ендоскопія
    • 4.5 Ехографія
    • 4.6 ЕКГ
    • 4.7 УЗД
    • 4.8 Лапароскопія
    • 4.9 Аналізи крові
  • 5 Лікування проривної виразки
    • 5.1 Медикаментозні засоби
    • 5.2 Хірургічне втручання
      • 5.2.1 Ушивання
      • 5.2.2 Шлунково-кишкова резекція
      • 5.2.3 Малоінвазивне втручання
    • 5.3 Дієта
  • 6 Можливі ускладнення
  • 7 Прогноз

Проривна виразка – одне з важких ускладнень, спровокованих виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки.

Патологія супроводжується погіршенням самопочуття, наскрізним пошкодженням шлункових, кишкових стінок, попаданням вмісту травного тракту в черевну порожнину, підвищеним ризиком розвитку перитоніту, що вимагає невідкладного втручання.

Проривна виразка: причини, симптоми, методи діагностики та лікуванняПроривна виразка — важкий і небезпечний стан

Причини виникнення

Ключовий фактор розвитку проривної виразки, диагностируемой у представників вікових категорій, – важкий перебіг виразкової шлункової хвороби, виразки дванадцятипалої кишки, шкідлива життєдіяльність бактерії helicobacter pylori.

Також розвиток патології обумовлюється:

  • Атеросклерозом, прогресуючими захворюваннями, що супроводжуються порушенням кровообігу.
  • Ускладненнями хвороб дихальної системи.
  • Нездоровим (виснажливим) режимом дня.
  • Прийомом протизапальних, гормональних медпрепаратів.
  • Вживанням в їжу шкідливих для здоров’я продуктів.
  • Психічними порушеннями.
  • Стресовими перевантаженнями.
  • Шкідливими звичками (багаторічним тютюнопалінням, вживанням спиртного).
  • Генетичної (спадкової) схильністю.
  • Ослабленням імунної системи.
  • Хронічними хворобами травного тракту, усугубляемыми недотриманням дієти, переїданням, високою кислотністю шлункового соку, підвищеною інтенсивністю фізичних навантажень.

Класифікація захворювання

Медичні фахівці класифікують патологію за кількома критеріями.

Проривна виразка: причини, симптоми, методи діагностики та лікування

За походженням

Діагностуючи проривної виразку, лікарі виділяють ключовий етіологічний фактор: дестабілізацію кровообігу внаслідок тромбозу, бактеріальне інфікування, онкологічні недуги, рецидиви виразкових процесів, інших хронічних хвороб.

По розташуванню

Патологія вражає шлунок (одну з стінок, кривизну, тіло) або дванадцятипалу кишку, прогресуючи в бульбарної (наноситься збиток задньої і передньої стінок), постбульбарной (внелуковичной) формі.

По клінічній картині

В ході багатоетапних обстежень діагностують одну з різновидів проривної виразки:

  • Класичну (черевна порожнина наповнюється вмістом травного тракту).
  • Атипову (утворився дефект прикривається сальником або знаходяться біля органами ШКТ).
  • Супроводжується кровотечами.

Перитоніт, нерідко супроводжує патологію, яка розвивається у бактеріальної, хімічної, гнійної, запальної формах.

За ступенем тяжкості

Симптоми легких виразкових форм проявляються протягом 6 годин (або менше) після тканинного розриву. Попадання шлункового соку в черевну порожнину, її хімічне пошкодження обумовлюють раптові болі високої інтенсивності.

Середня форма проявляється протягом 6-12 годин після прориву, супроводжуючись розвитком ексудату, ослабленням болю.

Для важкої форми, що розвивається протягом 12-24 годин після перфорації, характерні абсцеси і перитоніт. Несвоєчасне надання медичної допомоги стає причиною летального результату.

Симптоматика

Початкова стадія шлунково-кишкової патології супроводжується:

  • Болючими відчуттями (раптовими, пекучими, труднопереносимыми) в області живота. Болі в багатьох випадках поширюються на прилеглі області, верхні кінцівки.
  • Частими проявами блювання, нудоти.
  • Появою сірого нальоту на язиці.
  • Сухість в ротовій порожнині.
  • Блідістю шкіри.
  • Посиленим потовиділенням.
  • Аритмічної симптоматикою.
  • Задишкою.
  • Ознобом, різким гіпертермією, лихоманкою.
  • Гіпотонією.
  • Зниженням частоти сечовипускання.
  • Перенапруженням, хворобливістю м’язів живота.
  • Загальною слабкістю.
  • Непритомністю.
  • Шоком.

Після первинного сплеску больового синдрому настає фаза значного поліпшення самопочуття, що супроводжується нормалізацією температури тіла, тиску, пульсу, дихання, оздоровленням кольору обличчя.

Стадія перитоніту характеризується появою нової хвилі хворобливих відчуттів, супроводжуються нудотою, блювотою, здуттям живота, підвищенням температури, високою ймовірністю ускладнень (у тому числі необоротних).

Проривна виразка: причини, симптоми, методи діагностики та лікування

Методи діагностики

Від проведених обстежень і лікування залежить стан пацієнта, прогноз успішного результату захворювання. Діагностичні процедури включають кілька компонентів.

Огляд і пальпація

Аналізуючи динаміку зміни інтенсивності болю, фахівець визначає стадію недуги.

Рентгенографія

За допомогою рентген-обстеження підтверджується або спростовується наявність повітря в черевній порожнині. Якщо рентгенографію провести неможливо, для вибору лікувальних методів застосовують эзофагогастродуоденоскопию.

КТ

Комп’ютерну томографію проводять з метою візуального підтвердження наявності патологічного вогнища, вільної рідини, газу в черевній порожнині.

Ендоскопія

Дослідження дозволяє візуально оцінити стан ураженого органу, уточнити місцезнаходження виразкового ділянки.

Ехографія

Ехографія дозволяє переконатися в скупченні рідини, газів в очеревині, підтвердити передбачуваний перитоніт.

ЕКГ

Електрокардіограма – важливий компонент діагностичних заходів, за допомогою яких аналізується робота серця, виявляються відхилення від нормального ритму життєво важливого органу.

УЗД

Ультразвукові дослідження проводяться з метою виявлення абсцесів, супутніх прободению.

Лапароскопія

Обстеження виконується при наявності явних ознак подразнення черевної порожнини.

Лапароскопію не проводять при ожирінні, істотних відхилень від норм згортання крові, наявності великих гриж, важкому стані пацієнта.

Аналізи крові

За результатами лабораторних досліджень крові діагностуються запальні процеси (підвищена концентрація нейтрофілів, лейкоцитів, підвищений рівень ШОЕ), перитоніт, бактеріальні інфекційні загострення. Низький рівень гемоглобіну вказує на наявність кровотеч.

Лікування проривної виразки

Патологія належить до числа хвороб, що потребують проведення невідкладних терапевтичних заходів: консервативних, хірургічних, дієтичних.

Медикаментозні засоби

Медичні препарати призначаються при протипоказання до проведення операції або відмову пацієнта від хірургічного втручання. На ефективність медикаментозного лікування впливає проміжок часу з моменту прориву до прийому першої дози препаратів (якщо пройшло більше 12 годин, шанси на одужання різко знижуються), вік пацієнта (чим старший пацієнт, тим гірше прогноз).

У рамках лікувального курсу застосовують знеболюючі, антибіотичні комплекси.

Хірургічне втручання

Хірургічні методи передбачають усунення прориву за допомогою висічення виразкового, резекції або ушивання шлунка. Вибір методики визначається етіологією, локалізацією, занедбаністю патологічних процесів, тяжкістю симптомів перитоніту, віковими та іншими особливостями пацієнта, технічною оснащеністю клініки.

Для отримання доступу до файла, що оперується ділянці проводиться розсічення (лапаротомія) або прокол (лапароскопія) черевної стінки.

Проривна виразка: причини, симптоми, методи діагностики та лікуванняПри операції відбувається виразкові иссечениеУшивание

Одне з поширених показань для ушивання виразки – прогресуючий перитоніт. Операція проводиться не пізніше, ніж через 6 годин після прориву. В ході втручання виразку січуть, після чого зшивають серозну і м’язову оболонку органу, встановлюють дренажні елементи.

Шлунково-кишкова резекція

Проводиться при великому діаметрі перфорації, наявності симптомів онкологічних процесів, вік пацієнта менше 65 років. Хірургічне втручання, проведене протягом 6-12 годин з моменту розвитку перитоніту.

Малоінвазивне втручання

Виконується у випадках локалізації патологічного вогнища на передній кишкової (шлункової) стінці, невисокої інтенсивності запалення.

Втручання передбачає не тільки видалення виразки, але і перев’язку блукаючого нерва.

Дієта

Дотримання запропонованої лікарем дієти сприяє запобіганню ускладнень. Фахівці рекомендують виключити зі звичного меню:

  • Вуглекислотні напої з цукром, барвниками, ароматизаторами.
  • Спиртне.
  • Гарячу їжу.
  • Бобові.
  • Деякі овочі (редиска, цибуля, часник).
  • Страви, багаті спеціями, сіллю.
  • Копченості, соління.
  • Цитрусові.
  • Фастфуд.
  • Здобу.
  • Морозиво.
  • Шоколад.

Раціон складають з бульйонів (на нежирному м’ясі), омлетів, варених яєць, нежирних кисломолочних продуктів, овочів (за винятком заборонених), каш (рисової, гречаної, вівсяної).

Після операції (починаючи з другої доби) дозволяється вживати чай (неміцний), мінеральну воду, кисіль з фруктів з низьким вмістом цукру. На десятий день після перенесеного хірургічного втручання меню доповнюють картопляним, морквяним, гарбузовим пюре. Через 4-5 тижнів при відсутності ускладнень дозволяється вживати невелику кількість хліба.

Харчуватися необхідно маленькими порціями, до 6 разів на день, віддаючи перевагу приготованим на пару або відварною страв (напіврідким). Період, протягом якого рекомендується дотримуватися приписаного дієту, становить від 3 до 6 місяців.

Можливі ускладнення

Якщо не надати хворому невідкладну медичну допомогу, створюються передумови для розвитку бронхопневмонії, перитоніт, повторного потрапляння вмісту ШКТ в очеревину, смертельного результату.

Операція також супроводжується наявністю ризику ускладнень:

  • Перитоніт (наслідок порушення правил антисептичної обробки, неякісного накладання швів).
  • Порушення рухової активності ШКТ, непрохідність кишечника.
  • Абсцесів.
  • Шлункових кровотеч.

Прогноз

Ймовірність незворотних наслідків (смертельного результату) визначається своєчасністю хірургічного втручання:

  • Через добу (і пізніше) після прориву – показник летальності перевищує 40%.
  • Через 12-24 години – показник летальності знижується до 20%.
  • Через 6 годин – менше 5% (за умови чіткого виконання лікарських приписів).

Профілактичні заходи передбачають організацію своєчасної високоефективної терапії виразкових патологій, що вражають ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: