Зміст статті:
Пупковий сепсис – інфекційне запалення тканин пупка, яке виникає тільки у немовлят внаслідок зараження незажившего після народження кільця. При сепсисі віруси та інфекції проникають в кров через відкриту пупкову рану. Це стан небезпечно не тільки для здоров’я, але і для життя дитини, вимагає швидкої діагностики і лікування, як правило, у стаціонарі.
Причини розвитку сепсису
Виникнення пупкового сепсису у новонароджених відбувається з наступних причин:
- зараження в результаті введення ліків в пупкову вену при пожвавленні дитини, або при переливанні крові;
- інфікування ранки в період від 2-3 до 12 днів після народження;
- екстремальне зараження крові бактеріями у великих кількостях з-за незрілості судин пуповини, неспроможності ЦНС.
Запалення охоплює артерію, вену і куксу пупка (місце відрізу пуповини).
Окремо можна позначити види збудників сепсису: стрептококи, кишкова паличка і стафілокок. Якщо порівнювати статистику, взяту 30-40 років тому, то простежуються зміни у виявленою флорі – джерела зараження пупкової вени. Раніше мікроорганізми проникали через обробки в дитячій кімнаті, де підтримувати стерильні умови складно. Зараз зараження відбувається в пологовій кімнаті, особливо при пожвавленні сильно недоношених дітей і введення ліків через пупок.
Встановлення причини пупкового сепсису необхідно, так як без знання того, який саме збудник провокує недугу, не вийде призначити адекватне лікування.
Симптоми патології
До симптомів патологічного процесу відносять помітні візуально прояви:
- гіперемію тканин;
- набряклість;
- наявність гнійних виділень;
- почервоніння і подальше потемніння тканин;
- розширення венозної сітки;
- збільшення вузлів в паху.
У деяких новонароджених пацієнтів шкіра стає землистою, іноді спостерігаються ознаки жовтяниці.
При сепсисі організм дитини піддається сильній інтоксикації, яка стає основною причиною смертності. Також виділяють додаткові ознаки захворювання, що поширюються на легкі: мелкоочаговая пневмонія, плеврит, піопневмоторакс. З боку ШКТ також можливі прояви: перитоніт, ентерит, ентероколіт і коліт.
Діагностика ураження
Підтвердити наявність сепсису, виключити інші патології допоможе лабораторний – біологічний і клінічний аналіз крові. З допомогою аналогічного аналізу встановлюють тип збудника і його чутливість до тих чи інших антибактеріальних препаратів з метою подальшої терапії.
Також досліджують сечу дитини на кількість білка, лейкоцитів і еритроцитів. Коагулограму та імунограму виконують для визначення патологічних зрушень. Рентген і УЗД можуть призначати, якщо є підозри про пошкодження внутрішніх органів.
Способи лікування пупкового сепсису
Виявляють сепсис на перших 2 тижнів життя новонародженого, і якщо це сталося поза пологового будинку, малюка госпіталізують в дитячу лікарню. Хірургічне втручання необхідне при стрімкому перебігу захворювання. Подальша реабілітація спрямована на зміцнення імунітету через застосування грудного вигодовування. Якщо це неможливо, призначають суміші з біфідобактеріями.
Антибактеріальна терапія – основний метод лікування в будь-якому випадку, навіть після проведення операції. Застосовують антибіотики, до яких немає стійкості мікробів, згідно з результатами аналізів. Разом з антибіотиками обов’язково призначають пробіотики та пребіотики, які запобігають розвиток дисбактеріозу.
Додатково застосовують методи інфузійної та иммунокорегирующей терапії, обробляють область пупка знезаражуючими розчинами. Протягом 12 місяців після лікування дитина перебуває на медичному обліку і регулярно проходить обстеження.
Можливі ускладнення
До основних несприятливих наслідків відносять:
- запалення легенів на тлі бактеріального зараження;
- виразковий ентероколіт;
- гнійний отит;
- ДВЗ-синдром (порушення згортання крові).
Ускладнення розвиваються при неправильному лікуванні або його відсутності.
Летальність при пупочном сепсисі у новонароджених дітей висока: 30-40% для нормальних і помірно недоношених і 60% для глибоко недоношених немовлят. Якщо дитина одужала, то в майбутньому (протягом року), у нього можуть відзначатися часті ГРВІ, анемія, перинатальна енцефалопатія та пієлонефрит.
Профілактика сепсису
Захистити дитину від освіти сепсису можна на перших стадіях вагітності. Жінка повинна дбати про здоров’я, вчасно лікувати інфекції, так як вони можуть передатися плоду і спровокувати патологію під час пологів.
Профілактикою захворювання служить суворе дотримання санітарних норм асептики та антисептики в період догляду за немовлям. Якщо серед близьких родичів є люди, які страждають гнійними захворюваннями, їх необхідно ізолювати від малюка.
При догляді за дитиною потрібно уникати перегріву – не кутати малюка. Підгузники надягають дуже акуратно, не зачіпаючи пупкової ранки. Відкрите пошкодження пупка обов’язково обробляють антисептиками.
