Зміст статті:
Перелом тазу — важка травма, надовго обездвиживающая людини. Відновлення здоров’я ускладнюється при пошкодженні внутрішніх органів – сечового міхура, прямої кишки, уретри. Під час лікування пацієнт змушений 5-10 тижнів дотримувати постільний режим. Реабілітаційні заходи починаються з перших днів терапії. Вони дозволяють запобігти ускладнення у вигляді тромбофлебіту і пневмонії, атрофію м’язів. ЛФК, масаж і фізіотерапія покращують кровообіг і регенерацію тканин на ділянці перелому.
Завдання реабілітаційного періоду після перелому тазу
Травми тазу становлять незначну частину серед пошкоджень опорно-рухового апарату, на їх частку припадає 5-6% випадків. Етіологія хвороби: падіння з висоти, транспортна аварія, попадання під завал. При ізольованих переломах сідничної або лобкової кістки хворих укладають на жорсткої ліжку, підклавши м’який валик під коліна. Коліна розводяться в сторони, а стопи з’єднуються. У такій позі навантаження мінімальна, положення називається «жаба».
Травма, що порушує цілісність тазового кільця, представляє серйозну загрозу для життя. Відламки пошкоджують великі судини й внутрішні органи. Для відновлення кісток використовуються спиці і процедура скелетного витягнення.
Етапи відновлення: цілі та заходи
Реабілітація після травми починається на другий день перебування в лікарні. Вона проходить під наглядом лікаря. Основні складові: лікувальна гімнастика, масаж, фізіопроцедури. Заходи спрямовані на виведення пацієнта з шокового стану, поліпшення дихання, запобігання застійних процесів в організмі, підтримання м’язового тонусу. Процес ділять на три етапи, тривалість кожного залежить від характеру травми. Лікар може відкласти початок ЛФК у разі значної крововтрати, стійкого больового синдрому або при загрозі відкриття кровотечі.
Особливості першого етапу
При закритих переломах перший період триває 5-10 днів, при травмах з порушенням цілісності тазового кільця – 10-20 днів. Заняття починаються з дихальної гімнастики, запобігає розвиток пневмонії. Процедури проводяться 3-5 разів на день. Напруга діафрагми допомагає уникнути запорів. Методист показує вправи для верхніх кінцівок, шиї, області тазу і ніг.
Перші заняття проводяться обережно, під наглядом інструктора, надалі пацієнт займається самостійно за 20 хвилин 4-5 разів на день. Рекомендовані вправи:
- Згинання і розгинання пальців ніг.
- Підйом таза з опорою на здорову кінцівку або раму (до 4-5 діб з інструктором).
- Розгинання колін без відриву стегон від валика.
- Почерговий підйом гомілок до висоти валика.
- Підтягування кінцівок до живота.
Вправи виконуються повільно, до порога болю, по 8-10 разів кожне. Медикаментозне лікування передбачає прийом знеболюючих та протизапальних препаратів, антибактеріальну терапію. Лікування спільно ЛФК має підвищити тонус організму, зменшити набряклість, нормалізувати кровообіг і роботу кишечника.
Другий етап: масаж і комплекс вправ
Другий етап більш тривалий, займає від 2-х тижнів до 44 днів у важких випадках (переломах зі зміщенням). Його відлік починається з моменту перевертання пацієнта на живіт з підкладанням подушки під таз. У цей період збільшуються фізичні навантаження, розширюється комплекс доступних вправ. Основні завдання ЛФК:
- Запобігання атрофії м’язів нижніх кінцівок.
- Зміцнення м’язів спини і тазу.
- Підготовка пацієнта до вставанням з ліжка.
ЛФК при переломах кісток тазу
Рекомендується комплекс вправ в колінно-ліктьовий позі:
- З’єднувати кисть правої руки з лівим коліном, потім ліву руку з правим коліном.
- Зблизивши лікті і коліна вигнути спину, повернутися у вихідне положення.
- По черзі втягувати і випинати живіт.
Лікувальна гімнастика в положенні лежачи на животі:
- Зігнути ноги в колінах випрямити.
- Руки відвести назад, підняти голову і груди.
- Спираючись на передпліччя прогнути спину.
Лежачи на животі, хворі виконують вправи, що сприяють тренуванню сідничних м’язів. Вони згинають ноги в колінах, утримують в піднятому стані. Кожен підхід включає 6-10 рухів. Пацієнтам призначається ізометричне напруження м’язів. Особливо воно показане при травмі лонної кісток, коли вибір вправ обмежений.
Частиною реабілітації є виконання масажу. Процедура допомагає відновити кровообіг і відтік лімфи, запобігає утворенню тромбів. Масаж поширюється на нижні кінцівки і сідничні м’язи, а також живіт і спину. Погладжування і кругові розтирання є профілактикою пролежнів, запорів, м’язової гіпотонії. Тривалість процедури не менш 20 хвилин. Повний курс становить 10-15 сеансів. Для прискорення регенерації тканин призначається фізіотерапія: електрофорез з лідокаїном, вплив магнітного поля.
Третій етап: фізіотерапія, дієта та ЛФК
Заключний період пов’язаний зі вставанням з ліжка і відновленням нормального пересування. Підйом повинен відбуватися з положення лежачи, виключаючи сидяче положення. Відновлення ходи сприяє пересування на носках, п’ятах, махи ногами, кругові рухи і згинання ніг. Рекомендуються вправи на шведській сходах: лазіння, віджимання. Лікувальна гімнастика проводиться не тільки в спеціальному кабінеті, але й у басейні. Пацієнтам рекомендуються піші прогулянки з поступовим збільшенням часу перебування на ногах. Якщо після двох годин на ногах вони не відчувають болю, дозволяється сидіти. Щоб домогтися повноцінного рухливості суглоба, пацієнтам рекомендується продовжувати виконувати вправи після перелому тазу в домашніх умовах.
Ускладненням перелому вертлюжної западини може стати артроз суглоба і дегенеративні зміни структури хряща. Патології розвиваються через порушення кровотоку і нормального обміну речовин. Під час іммобілізації лікувальна гімнастика обмежена рухом стопи. Після зняття витяжки вправи спрямовуються на відновлення рухливості зчленування і тонусу сідничних м’язів. ЛФК після переломів вертлюгової западини допускає заняття на животі, в коліно-кистьовому положенні, стоячи на здоровій нозі, тримаючись за опору. Рекомендуються махові рухи різної амплітуди. Повне навантаження на травмовану ногу виключають на 6-7 місяців.
Збалансоване харчування необхідно для стимуляції відновних процесів. В період реабілітації показаний білок, вітаміни та мінерали. Їх джерелом служать: м’ясо, риба, молочні продукти і сир, овочі, горіхи, зелень і висівки. Регенерації кісткової тканини допомагає прийом кальцію. Для кращого засвоєння мікроелемента потрібен вітамін D.
Прогноз
Комплексна реабілітація під керівництвом фахівця дає високі шанси на повне відновлення рухових функцій. Регулярне виконання рекомендованого комплексу вправ, дотримання дієти і прийом медикаментів скорочують період відновлення. Реабілітація після переломів тазостегнової кістки зі зміщенням у пацієнтів похилого віку займає близько півроку.
