Рефлюкс-езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Класифікація захворювання
  • 3 Симптоматика
  • 4 Методи діагностики
  • 5 Лікування рефлюксу езофагіту
    • 5.1 Медикаментозне лікування
    • 5.2 Хірургічне втручання
    • 5.3 Народні засоби
    • 5.4 Дієта
  • 6 Профілактика

Рефлюкс-езофагіт є однією з хвороб, пов’язаної з порушенням функціональності ШКТ. Вона носить хронічний характер і спостерігається у великої кількості людей, які страждають больовим синдромом, який зачіпає працездатність багатьох органів.

Захворювання спостерігається в результаті закидання соляної кислоти та інших речовин, що містяться в шлунковому соку в стравохід. Подібне явище провокує розвиток запального процесу, який надає негативний вплив на слизову оболонку стравоходу.

Якщо раніше проблему виявляли у 40-60% дорослого населення, що проживає в Росії, в США і в інших країнах Європи, з кожним роком вказане значення зростає. Багато хворих не розуміють з яким недугою зіткнулися, важливо розібратися з сприятливими факторами та симптомами, дізнатися про способи позбавлення від неприємностей.

Рефлюкс езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

Причини виникнення

Розвиток хвороби виникає при різних умовах, пов’язаних зі зменшенням механізмів, які покликані виконувати захисні функції. На зниження тонусу нижнього і верхнього стравоходу, погіршення повноцінного самоочищення від шкідливих речовин, на цілісність і міцність слизової оболонки органу впливають фактори:

  • споживання спиртних напоїв;
  • ожиріння;
  • куріння;
  • неправильно складена дієта;
  • виразка або рак шлунка;
  • алергія на окремі компоненти продуктів чи медикаментів;
  • підвищений фізична праця;
  • вагітність;
  • погана одяг;
  • регулярне споживання спецій;
  • грижа стравохідного отвору;
  • холецистит і панкреатит;
  • харчове або хімічне отруєння.

Рефлюкс езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікуванняРозвиток хвороби виникає при різних умовах

Будь-яка з перерахованих причин здатна вплинути на виникнення рефлюкс-езофагіту, важливо вчасно звернутися до лікаря у разі погіршення самопочуття.

Класифікація захворювання

Існує кілька різновидів, вивчивши які вдається встановити діагноз під час обстеження. Виділяють такі види:

  • Неерозівний – простежується почервоніння і набряклість.
  • Ерозивний – відзначаються ураження цілісності шарів органів. При розвитку даного типу визначається на якій зараз знаходиться недуги ступеня, ної I-IV або А-D. Щоб встановити точне значення, потрібно обчислити кількість патологій, область ураження слизової, також перевіряється наявність виразок і подібного.

Симптоматика

Шлунковий сік, потрапляючи на слизову оболонку, викликає неприємне відчуття в стравоході, воно представлено у вигляді печіння. Це реакція організму при опіку тканин органу, при довгому ігнорування ситуації, у хворого з’являється:

  • печія – виникає при споживанні малої порції їжі, зокрема від гострої, жирної, гарячої і копченою. Також спостерігається при зміні положення з вертикального на горизонтальний або при нахилі вперед;
  • гикавка – не вдається часом пояснити її походження;
  • відрижка з оцтовим запахом – характеризується жахливим присмаком після прийому страв. Загрозу несе регургітація. В цьому випадку із стравоходу харчові залишки перенаправляються в дихальні шляхи;
  • больовий синдром, що відзначається за грудиною – по закінченню часу стає нестерпним, особливо при знаходженні в лежачому положенні, нахилах вперед. Якщо порівнювати езофагіт з іншими захворюваннями, то по силі болю він схожий на стенокардію;
  • важка прохідність їжі при ковтанні – на першій стадії надходять скарги від хворих стосовно складності проковтування твердих продуктів. Прогресуючий недуга погано впливає на просвіт стравоходу, зменшуючи той до 13 мм, з-за чого з’являються труднощі при ковтанні;
  • стравохідний кровотеча – проблема, що носить серйозний характер і потребує негайного проведення операції;
  • піна, що виходить з ротової порожнини – відзначається в рідкісних випадках при посиленому утворенні речовини, за вироблення якого відповідають слинні залози;
  • стоматологічна маска – шлунковий сік потрапляє в порожнину рота, то на поверхні мови починають виднітися ерозії. Також спостерігається порушення цілісності молярів, підвищене слиновиділення, карієс, жахливий аромат, періодонтит;
  • легенева маска – з 6-10% випадків з’являються напади кашлю, ядухи перед сном;
  • запалення ЛОР-органів – відчувається в горлі комок, на голосових зв’язках утворюються виразки, поліпи. Виникає захриплість, з-за чого складно розмовляти;
  • кардіальна симптоматика – пацієнти, які досягли зрілого віку, страждають від високого артеріального тиску.

Рефлюкс езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

Після вивчення симптомів встановлюється точний діагноз, який визначається лікарем, в результаті чого пропонується лікувальний курс, спрямований на усунення недуги.

Методи діагностики

Хворий самостійно не поставить діагноз, оскільки навіть при наявності симптомів, що вказують на езофагіт, не завжди саме з ним доводиться стикатися в тій чи іншій ситуації. У деяких захворювань симптоматика схожа, що приводить у замішання пацієнта, намагається без лікарської допомоги обчислити проблему і знайти шляхи її вирішення.

Необхідно довіритися фахівцям і пройти діагностичні заходи, здатні зробити точні висновки.

Існують способи обстеження:

  • Эзофагоманометрия – відображає стан нижнього стравоходу, для цього використовуються спеціальні інструменти. Патології виявляються при значенні, не потрапляє в межі 6-25 мм рт. ст.
  • Рентген-діагностика – застосовується речовина, схожа за консистенцією з молоком, воно називається барієм, також за смаковими якостями має спільні риси з крейдою. За допомогою даного контрасту визначаються запалення, виразки, диафрагментальные грижі тощо.
  • Добова рН-метрія – обчислюється збільшення рівня кислотності стравоходу, число рефлексів і їх активність за добу;
  • Фиброгастродуаденоскопия – спосіб діагностики, здійснюваний шляхом введення зонда з прикріпленою на кінчику камерою в конкретну зону відділу травного через ротову порожнину. Подібні маніпуляції дозволяють виявить виразки, ерозії, рубці.
  • Кислотно-перфузионный тест – застосовується дуоденальний зонд для виявлення езофагіту.

Рефлюкс езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

Інструментальне дослідження допомагає встановити правильний діагноз виходячи з відомостей, отриманих при використанні спеціального інструментарію. Чим швидше пацієнт звернеться до лікаря, тим швидше буде зроблена діагностика, що також прискорить призначення ефективного лікувального курсу.

Лікування рефлюксу езофагіту

Якщо не позбутися від недуги, то ймовірність виникнення ускладнень зростає. Передбачаються такі лікувальні методи як приймемо ліків, проведення операції, народна медицина та дієтичне харчування.

Медикаментозне лікування

Консервативний терапевтичний курс підійде в тому випадку, якщо не спостерігаються серйозні наслідки хвороби. З препаратів рекомендують наступне:

  • прокінетики – збільшують тиск у нижньому стравоході (Мотиліум, Мотилак), але в той же час знижують його в області шлунку;
  • антациди – служать в якості бар’єру, що запобігає пошкодження слизової шлунка в результаті взаємодії з соляною кислотою (Фосфалюгель, Маалокс);
  • антисекреторні засоби – зменшують обсяги соляної кислоти, які потрапляють в шлунковий просвіт (Ранітидин, Омез).

Рефлюкс езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

Хірургічне втручання

При поганих результатах від медикаментів проводять хірургічне втручання. І чим швидше хірург візьметься за справу, тим збільшуються шанси на позитивний результат.

Показаннями до здійснення хірургічних маніпуляцій є:

  • стравохід Баррета з дисплазією важкої форми;
  • ускладнення, що проявляються кровотечами, звуженнями;
  • пневмонія, що виникла в результаті поглинання надлишків, що виробляються шлунком;
  • є необхідність збереження симптомів і проведення ендоскопії.

Рефлюкс езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікуванняЯкщо медикаментозне лікування не приносить результатів, проводять хірургічне втручання

Народні засоби

Приготування ліків з рослин потребує консультації з лікарем, який знає, яка рослина безпечне і надає позитивний ефект в процесі боротьби з езофагітом. Наприклад:

  • льон – взяти насіння в обсязі 3 ст. л і залити окропом, дати настоятися 3 години, потім процідити. Добова норма – по 2 ст. л. за 20 хв до їжі;
  • сік з коріння селери – 1 ст. л за півгодини до їжі;
  • папайя – щоденне додавання в раціон забезпечить одужання;
  • ромашковий чай – кожен день випивати по одній чашці. Для приготування знадобиться 3-4 квітки, залити окропом, дати настоятися 5-7 хв, закривши кришкою. Для подвійного ефекту додається чайна ложка меду.

Рефлюкс езофагіт: причини виникнення, діагностика і лікування

Дієта

Важливо не тільки приймати ліки, але і почати вести здоровий образ. Щоб уникнути проблем рекомендується правильно харчуватися, додавши в раціон молочні продукти з низьким вмістом жирів, каші, запечені страви. Виключіть алкоголь, газовану воду, каву, міцний чай, гриби, консерви, шоколад, капусту, соуси. При загостренні небажано купувати свіжі фрукти і овочі.

Прийом їжі здійснюється по 5-6 разів на день дрібними порціями, і останній повинен бути за 3-4 години до сну. Не потрібно переїдати, так як шлунку важко переварити велику кількість їжі.

Профілактика

Завжди простіше попередити розвиток хвороби, ніж робити спроби щодо її усунення. Тому важливо врахувати наступні профілактичні заходи, що дозволяють самопочуттю прийти в норму:

  • відмовитися від шкідливих звичок;
  • не потрапляти в стресові ситуації;
  • кращим режимом харчування є споживання невеликих порцій 3-4 рази в день;
  • правильно розраховуйте відпочинок – після обіду не спати, краще це зробити вночі, поївши за 3-4 години. Після споживання їжі не лягайте, а погуляйте на вулиці або посидьте 30 хв поки їжа не засвоїться;
  • занадто тісний одяг не приносить користь, наприклад, пояси, корсети видозмінюють структуру живота;
  • оптимальне значення піднесеного головах – 15 см;
  • після прийому їжі почекайте 2 години, щоб зайнятися фізичними вправами.

Комплексне лікування, що включає прийом медикаментів і народних засобів, а також дотримання дієти дозволить повернути здоров’я. Сумлінне виконання приписів призводить до сприятливого прогнозу, що виключає в більшості випадку повторне виникнення проблеми.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: