Перед випискою з пологового будинку кожній мамі рекомендують пройти флюорографію, щоб виключити безсимптомний перебіг туберкульозу. Виявляється, доза опромінення під час цієї процедури в 3 рази вище, ніж від рентгена грудної клітки. Чи означає це, що флюорографію після пологів робити не можна?
І взагалі чи можна годуючій мамі проходити будь-які рентгенологічні обстеження? Це впливає на якість молока?
Що таке рентген?
Рентген – це просвічування внутрішніх органів і кісток за допомогою рентгенівського випромінювання. Результати такої діагностики відображаються на плівці, папері або в цифровому вигляді. Завдяки цьому методу обстеження можна виявити пошкодження або відхилення в органах, побачити переломи та тріщини в кістковій системі, виявити пухлини.
Вплив випромінювання
Рентгенівське випромінювання має іонізуюче вплив на людину, воно порушує цілісність атомів і молекул в його організмі. Чим вище доза такого опромінення, тим відповідно, сильніше вплив.
Побічні ефекти:
- після недовгого, але надлишкового опромінення відзначаються відхилення у складі крові, які досить швидко зникають;
- в результаті тривалого надмірного опромінення виникають незворотні відхилення в складі крові, а саме гемолітична анемія;
- збільшується ризик розвитку раку (зокрема лейкемії);
- підвищується шанс виникнення катаракти;
- прискорюється старіння організму, і швидше настає смерть.
Але дійсно небезпечним вважається опромінення з високою дозою енергії, і яке діє тривалий час.
Майже всі медичні маніпуляції, в яких використовується рентгенівське випромінювання, є безпечними. Це обумовлено тим, що під час таких обстежень використовуються низькі дози енергії, і процедура проходить досить швидко. Тому якщо доводиться кілька разів поспіль робити один і той же вид рентгена, то можна не переживати, навіть це не призводить до вираженої передозуванні.
Для різних органів необхідні різні дози випромінювання для обстеження. Наприклад, при рівнозначно надмірному опромінення легенів та щитовидної залози, ризик виникнення раку вище у перших. А вплив променів на статеві органи може викликати генетичні порушення.
Тривалість дії на організм
Під час рентгенівського обстеження випромінюються електромагнітні хвилі, які після відключення приладу просто зникають, вони не можуть накопичуватися в організмі (а при використанні радіоактивних речовин такий ефект є). Тому вплив випромінювання на організм припиняється відразу ж після закінчення процедури, промені в ньому ніяк не накопичуються, а радіоактивні речовини не утворюються. Отже, ніякі «очищення організму» після рентгена не потрібні, навіть якщо він зроблений мамою, у якої дитина на ГВ.
Якщо під час обстеження були застосовані радіонукліди, то обов’язково потрібно дізнатися у лікаря, яке саме використовувалося речовина, як швидко воно розпадається і залишає організм, особливо це важливо в період лактації.
Виявляється, як тільки рентгенівський апарат вимикається, то зникає і первинне та вторинне випромінювання. Також не виявляється і залишкове випромінювання, а адже багато хто про це не знають, навіть ті, хто постійно працює в цій сфері.
Якість молока змінюється? Чи це міф?
Будь годуючій мамі хоча б один раз за весь період лактації доводиться зробити рентгенологічне обстеження, а, швидше за все, і кілька разів. Починається це ще в пологовому будинку з флюорографії, а потім за весь час ГВ буває вкрай складно не побувати у стоматолога, яким може знадобитися і знімок зуба. І тут виникає питання, а чи можна при грудному вигодовуванні потрапляти під рентгенівське випромінювання?
Виявляється, і флюорографію, рентген і комп’ютерну томографію можна робити в період лактації, вони абсолютно безпечні для дитини. Рентгенівські промені аж ніяк не впливають на якість молока, тому припиняти грудне вигодовування не потрібно, і в зціджуванні теж немає необхідності.
Не всі обстеження однаково безпечні
В період лактації небезпечним виявляється то обстеження, під час якого в організм мами вводяться радіоактивні речовини (наприклад, радіоактивний йод). Перед початком процедури годуюча мама повинна повідомити свого лікаря, що її дитина на ГВ, тому що ці речовини здатні проникати в молоко. Щоб не допустити їх вплив на організм дитини, необхідно на певний час перервати грудне вигодовування. Тривалість перерви в лактації безпосередньо залежить від введеного речовини (радіонукліда).
Час проведення залежить від дня менструального циклу
Якщо рентгенологічне обстеження необхідно жінки в репродуктивному віці, то рентгенолог або лікуючий лікар повинен ознайомитися з календарем її менструацій. Рентген кульшового суглоба, ШКТ, урографія або інші дослідження, під час яких опромінюються яєчники, рекомендовано призначати в першій чверті менструального циклу.
Порівняння рентгенівських доз з природним опроміненням
Під час флюорографії організм людини приймає таку дозу опромінення, яку отримує за 30 днів життя. А при рентгенографії грудної клітки це значення дорівнює 10 дням природного опромінення. Якщо людина проходить комп’ютерну томографію всього організму, то доза опромінення під час дослідження порівнянна з 3 роками життя. Рентгенографія хребта забезпечує опромінення такою дозою, яку людина отримала б за 6 місяців, а рентген кінцівок – менше ніж за 1 день. Ефективна доза для мамографії дорівнює 3 місяцем природного опромінення.
Висновок
Під час рентгенологічного обстеження випромінюються електромагнітні хвилі, які можуть порушувати цілісність атомів і молекул в організмі людини. Але стандартні дози медичних маніпуляцій настільки малі, що вони не можуть викликати пошкодження.
Дія випромінювання на організм припиняється відразу ж після закінчення процедури. Отже, ніякі «очищення організму» після рентгена не потрібні. Навіть у тому випадку, якщо він був призначений мами, дитина якої знаходиться на ГВ.
Тому рентгенологічні обстеження ніяк не впливають на якість молока. Немає необхідності після них зціджуватися, або переривати грудне вигодовування на якийсь період. Можна годувати малюка відразу ж після процедури, але, головне, переконатися, що під час обстеження не були уведені радіоактивні речовини.
Іноді необхідно використання контрастних речовин. Наприклад, при дослідженні ШКТ пацієнт випиває розчин з барієм, а під час обстеження нирок йому внутрішньовенно вводять розчин містить йод. Слід зауважити, що й при грудному вигодовуванні такий вид дослідження не заборонений.