Зміст статті:
Рентгенівське дослідження використовується в медицині для визначення стану органів у нормі та при патології. Рентген таза дає точні відомості, в сукупності з іншими аналізами та діагностичними процедурами дозволяє поставити діагноз, призначити адекватне лікування захворювання. Рентген малого тазу у жінок також показує: чи можуть пройти пологи природним шляхом, або буде потрібно хірургічне втручання.
Переваги і недоліки рентгена
В арсеналі медицини налічується багато методів вивчення функціонування органів і систем, рентген займає серед них почесне місце. Переваги рентгена кісток тазу:
- необхідний тільки один апарат;
- низька ціна;
- мінімальне променеве вплив;
- короткі терміни процедури та отримання результатів;
- точність обстеження;
- відсутність неприємних відчуттів при дослідженні.
Методи діагностики мають свої недоліки. Мінуси рентгенографії: опромінення організму (доза, що не шкідлива при рідкісному використанні), неможливість обстеження кісткових структур таза в русі, строгі показання, неможливість виявлення деяких захворювань і патологій.
Показання та протипоказання
Так як рентген відноситься до променевим методам дослідження, його призначають виключно за показаннями:
- підозра на переломи, вивихи ТБС, вантажу хребта;
- травми кісток;
- захворювання суглобів;
- аномалії розвитку;
- онкологічні захворювання з агресивним поширенням пухлинних клітин;
- вогнища деструкції;
- визначення розміру тазу при вагітності;
Абсолютне протипоказання — вагітність у перші тижні розвитку плоду. Також обмеженням до проведення рентгена є:
- сильна біль у кістках і неможливість фіксації обстежуваної області;
- вік до 15 років;
- психічні відхилення.
На рентгенограмі кісток тазу виділяють ознаки таких захворювань і станів:
- остеопороз, артроз, артрит;
- вивих, підвивих, відкритий або закритий перелом;
- анатомічно вузький таз у вагітних;
- розриви органів малого тазу: сечового міхура, матки;
- патології репродукції у жінок і чоловіків.
Підготовка до обстеження
Протягом двох днів перед знімком потрібно дотримуватися спеціальної дієти — виключити продукти харчування, що підсилюють газоутворення в травних органах. Останній прийом їжі повинен бути не пізніше, ніж за 12 годин до дослідження. Крім того, підготовка до рентгенографії кісток тазу включає прийом ентеросорбенту, який зв’язує і виводить зайві речовини, і постановку очисної клізми.
Велике значення має захист під час знімка. Чим менше часу триває процедура і чим більше відстань від людини до апарату, тим нижча доза опромінення. Захищає від рентгенівських променів екран між тілом і рентгенівською трубкою, спеціальні свинцеві «фартухи», «шапочки», «спідниці», «коміри».
Особливості проведення процедури у чоловіків і жінок
У чоловіків звертають увагу на сечостатеву систему (сечовий міхур, передміхурову залозу), органи травного тракту, тазостегнові зчленування, крижовий відділ хребта. У жінок особливу увагу приділяють стану матки, придатків в клубових областях, розмірами тазового кільця, наявності пухлин, екзостозів. Це впливає на дітородну функцію, перебіг вагітності, пологи.
Особливостями проведення рентгена малого тазу у жінок є з’ясування дати останньої менструації в дітородному віці. Це пов’язано з випромінюванням на область статевих органів, що шкідливо для клітин. Рекомендується робити знімки тазу в першу декаду менструального циклу. Винятком служать екстрені випадки, коли без променевої діагностики не обійтися. Також рентгенівське обстеження малого таза дає відомості про причини безпліддя, за винятком імунологічного.
Виділяють два види рентгенографії – оглядову та контрастну. Перший вид діагностики використовують з метою оцінки тазових зчленувань, загальних характеристик органів малого таза (у жінок – матка, придатки, сечового міхура; у чоловіків – передміхурової залози, сечового міхура). При необхідності використовують контрастну рентгенографію даній області: проводиться дослідження контурів, наявності і характеристик об’ємних утворень, стану фізіологічних функцій. Знімки роблять в прямій і бічних проекціях.
Чоловікам рентген тазу часто призначається при захворюваннях передміхурової залози – простатит, аденома. Ознаки простатиту – больовий синдром в області зовнішніх статевих органів, прискорене сечовипускання, на пізніх стадіях – відсутність виділення сечі, проблеми у статевій сфері.
Рентген і вагітність
При вагітності рентгенівські промені негативним чином впливають на розвиток плода, тому від діагностики на ранніх термінах відмовляються. Особливо це стосується перших двох місяців гестаційного розвитку плода. Після чотирьох місяців рентгенівські промені не можуть привести до появи аномалій у плода, так як він вже сформований. Доза опромінення області тазового кільця у вагітної повинна бути не вище 100 мЗв, при високих дозах можливий летальний результат вагітності або народжується важко хвора дитина.
У медичній практиці виділяють три блоки ризику рентгенодіагностики, найнебезпечніший – рентген хребта, малого тазу та органів травлення у зв’язку з тим, що плід безпосередньо розміщений під небезпечним впливом радіації. Пацієнтка серйозно готується до даної процедури.
В останньому триместрі рентген тазу використовують з метою виявлення анатомічно вузького тазу, вирішення питання про кесарів розтин. Вагітних жінок захищають від впливу радіоактивних променів свинцевим «фартухом», знижуючи дозу радіації. У разі перелому, наявності захворювань, коли діагностику робити обов’язково, її проводять з захистом.
З метою профілактичного огляду рентген заборонений. Рентгенівські промені небезпечні для клітин плода, значна дозування викликає розвиток гідроцефалії (збільшення розмірів черепа, головного мозку), зменшення очних яблук у дитини, згубно впливає на розумовий розвиток.
Далекі від плоду частини тіла жінки дозволяється обстежити, а малий таз – за життєвими показаннями. Лікар обов’язково стежить за кількістю проведених знімків.
Алгоритм дослідження та розшифрування
Робиться знімок в прямій проекції — горизонтальному розташуванні тіла. Ноги пацієнта витягнуті вздовж столу, при необхідності діагностики кульшового суглоба повернуті в середину. Під колінами розміщується м’який валик, обидва лікоть – на бічних частинах тіла, кисті – на грудній клітці. Під час знімка пацієнт повинен бути зареєстрований, спокійний. По команді лікаря після глибокого вдиху на пару секунд потрібно затримати дихання.
Лікар-рентгенолог оцінює результати, використовуючи якісні, кількісні показники:
- шийково-діафізарний кут кульшового суглоба;
- зміни кута Віберга;
- кут розміщення шийки стегна з метою діагностики патології відведення ноги;
- ширина крижово-клубових суглобів;
- ширина суглобової щілини між елементами кульшового зчленування.
Окрему увагу фахівець звертає на стан головки тазової кістки, травми кульшових суглобів, зміщення уламків при переломах, зміни лонного симфізу.
Нормальний таз – обидві половини симетричні, крижі, міжхребцеві щілини, гілки лонних, сідничних кісток.
