Енцефалопатія – це ураження тканини мозку, яке призводить до порушення його функцій. Ураження можуть настати внаслідок зовнішніх впливів (черепно-мозкові травми, алкоголізм), або порушення можуть бути вродженими (спадковими або генетичними). Резидуальної або залишковою енцефалопатією називають наслідки недоліковану травму головного мозку.
Ті або інші пошкодження головного мозку не завжди піддаються корекції. Часто зміни в тканинах мозку бувають необоротними. Резидуальна енцефалопатія може проявитися через кілька місяців після лікування, так і через кілька років. Дуже багато загиблі клітини мозку не зможуть повністю відновитися (наприклад, їх замінять клітини сполучної тканини).
Деякий час всі порушені функції цих клітин будуть компенсуватися, т. к. структури мозку задоволені пластичні. Але потім ресурси виснажуватися, і компенсаторна функція знизиться, ось тоді і з’являться перші симптоми резидуальної енцефалопатії. Потрібно враховувати також той факт, що не завжди одна травма призводить до енцефалопатії. Часто сукупність мікротравм і негативних впливів призводить до початку захворювання.
Симптоми
Порушення зачіпають безліч сфер людського здоров’я:
- Порушення рухової сфери будуть проявлятися в появі патологічних рефлексів (яких не повинно бути в нормі), проблеми з координацією, слабкість, млявість, судоми, парези та ін.
- Порушення в емоційній сфері проявляться у вигляді частої зміни настроїв, підвищеної збудливості, тривожності;
- Порушення концентрації і обсягу уваги.
- Порушення мнестической сфери. Спочатку почнуться легкі проблеми з короткочасною пам’яттю (хворий забуває, куди поставив чашку, з ким він сьогодні вітався), але по мірі наростання ступеня тяжкості розладу проявляться і більш важкі симптоми. Виникнути проблеми з довготривалої пам’яті (забування імен близьких родичів, дат народження, місце проживання тощо).
- Порушення уваги і пам’яті спричинять за собою інтелектуальні порушення.
- Порушення сну. Сонливість і загальмованість протягом дня і безсоння вночі.
- Порушення чутливості (оніміння губ, пальців тощо).
- Загальне нездужання: нудота, головний біль, запаморочення, непритомність, висока стомлюваність.
- Мовні порушення: невиразна вимова, нелогічність висловлювань та ін.
- Зниження гостроти зору і слуху.
- Виникнення психічних розладів.
При несприятливому прогнозі згодом можуть виникнути досить важкі захворювання, наприклад паркінсонізм. Також одним із наслідків резидуальної енцефалопатії може бути кома.
Причини і класифікація
Резидуальна енцефалопатія буває двох типів: перинатальна і нажита. Перинатальна резидуальна енцефалопатія виникає при патологіях у розвитку плоду, проблеми під час вагітності і родових травмах (гіпоксія, накладання щипців та ін). Нажитої енцефалопатією називають розлад, викликане ураженням клітин мозку вже в зрілому віці, коли основні структури мозку добре сформовані.
Основні причини резидуальної енцефалопатії:
- Прийом наркотичних речовин, надмірне вживання лікарських засобів (психотропні препарати).
- Алкогольна залежності або алкогольна інтоксикація.
- Інтоксикація (отруєння) солями важких металів або іншими шкідливими хімічними сполуками.
- Черепно-мозкові травми (струси мозку, забої).
- Інфекційні захворювання.
- Захворювання нирок і печінки. При їх ураженні порушується процес переробки сечовини, і вона починає отруювати організм;
- Цукровий діабет.
- Судинні захворювання головного мозку: ішемія, інсульт, гіпертонія, атеросклероз судин головного мозку.
- Набряк головного мозку.
- Патології ембріонального розвитку, важко протікає вагітності, родові травми.
- Променева хвороба.
Діагностика та лікування
Діагностують резидуальних енцефалопатію, насамперед за показаннями і опитування хворого. Зібравши анамнез (історію життя і захворювань), можна говорити про наявність травм в минулому та інших можливих причин розладу.
Існують також методи інструментальної діагностики:
- ЕЕГ (электроэнцефалограмма) дозволяє зафіксувати активність мозкових центрів.
- МРТ (магнітно-резонансна томографія) діагностує стан тканин і клітин головного мозку.
- УЗДГ (ультразвукове дослідження судин головного мозку) допоможе визначити наявність пошкоджених судин і порушення кровообігу.
- Загальний аналіз крові і сечі необхідний у випадку, якщо в анамнезі були захворювання нирок, печінки, підшлункової залози і т. д.
Лікування здійснює відразу за декількома напрямками. По-перше, нормалізація кровообігу, з допомогою мануальної терапії, лікарських засобів, помірної фізичної активності. По-друге, це медикаментозна терапія, спрямована на усунення симптомів енцефалопатії. Тут застосовують протисудомні засоби, гормональні препарати, сечогінні, заспокійливі засоби та антидепресанти. Також використовуються нейропротекторы (для відновлення та захисту нейронів): гліцин, актовегін, мексидол і т. д.
По-третє, одним з основних векторів лікування – відновлення рухових функцій за допомогою фізкультури, гімнастики, фізіотерапії, масажу.
І не менш важливим методом лікування буде психотерапія. Вона допоможе відновити порушені психічні функції, тренувати необхідні навички, а заняття групової та соціальної психотерапією дозволять уникнути соціальної дезадаптації і втрати інтересу до трудового життя.
