Кров людини має дві важливі характеристики — групи крові (система AB0) і резус-фактор (система резус). Найчастіше при вагітності виникають проблеми з виношуванням з-за несумісності саме по системі резус, тому розберемо її першою.
Зміст статті:
Що таке резус-фактор?
Резус-фактор (Rh) — це еритроцитарний антиген системи резус. Простіше кажучи, це білок, розташований на поверхні червоних кров’яних тілець (еритроцитів).
Люди, що мають цей білок, є резус-позитивним Rh+ (або резус-позитивними). Відповідно негативний резус Rh- (або негативний резус) говорить про відсутність даного білка в крові людини.
Що таке резус-конфлікт і чим він небезпечний для плоду?
Резус-конфлікт — імунну відповідь організму матері на появу всередині себе «чужорідного» агента. Це так звана боротьба тел резус-негативної крові матері з тілами резус-позитивної крові дитини, що загрожує появою гемолітичної анемії або жовтяниці, гіпоксією і навіть водянкою плода.
В ідеалі, кровотік матері і дитини функціонують окремо один від одного і їх кров не змішується, але під час попередніх пологів (можливо також при аборти і викидні) може відбутися потрапляння крові дитини в кров матері, і як наслідок, організм жінки з негативним резус-фактором виробить антитіла до антигену ще до виникнення наступної вагітності. Тому повторна вагітність може ще на ранньому терміні закінчитися внутрішньоутробної загибеллю ембріона, і як наслідок, викиднем.
Перша ж вагітність зазвичай протікає без ускладнень, так як кров матері ще не має антитіл до «чужорідної» крові дитини.
Простіше кажучи, клітини крові плода проникають через плаценту в кров вагітної і при несумісності крові, організм майбутньої мами сприймає малюка як «чужинця», після чого захисна реакція організму жінки виробляє спеціальні антитіла, які руйнують клітини крові дитини.
Руйнування еритроцитів плоду антитілами називають гемолізом, який і призводить до анемії у дитини. Стан вагітної при цьому не погіршується, і вона навіть не підозрює про попередню загрозу для здоров’я малюка.
Коли виникає резус-конфлікт при вагітності?
При позитивному резус матері резус-конфлікт ніколи не виникне, якою б не була кров батька дитини.
При негативному резус у двох майбутніх батьків — також немає приводу для хвилювань, дитина буде мати негативний резус-фактор, по-іншому бути не може.
При негативному резус-факторі крові у вагітної та позитивному у батька дитини, дитина може успадкувати як резус матері, так і резус батька (ймовірність становить 50 на 50). У такій ситуації вагітній призначається аналіз крові на наявність резус-антитіл, так як можливий резус-конфлікт.
Таблиця 1 – Ймовірність розвитку резус-конфлікту при вагітності
Судячи з наведеної вище таблиці можна сказати, що резус-конфлікт виникає тільки при негативному резус у вагітної і позитивний резус батька дитини, і тільки в 50-ти випадках зі ста можливих.
Тобто не обов’язково при вагітності повинен спостерігатися резус-конфлікт. Плід може успадкувати і негативний резус від матері, тоді конфлікту не буде.
Також необхідно зазначити, що при першій вагітності антитіла виробляються вперше, і тому вони мають більший розмір, ніж при повторній вагітності. Великим антитілам типу IgM важче проникнути через плацентарний бар’єр у кров дитини, вони не можуть «пролізти» через стінки плаценти, а при черговій вагітності виробляються інші, більш «модифіковані» антитіла типу IgG. Вони дрібніші, і їх здатність проникати через стінки плаценти набагато вище, що небезпечніше для плода.
Тому первородящі жінки не повинні переживати з приводу резус-конфлікту, просто будьте пильні, здайте всі необхідні аналізи в строк і радійте періоду вагітності, адже попереду турботи по догляду за дитиною і її виховання.
Профілактика і лікування резус-конфлікту
При першій вагітності (за умови, що в минулому не було абортів і викиднів) вперше аналіз на антитіла проводять з 18 по 20 тиждень, при повторній вагітності – починаючи з 7-8 тижня вагітності.
При титрі (кількості) антитіл 1:4 (1-н до 4-ем) повторний аналіз крові здають на 28 тижні, далі до 30 тижня визначають титр 1 раз на місяць, потім з 30 до 36 тижнів – 2 рази на місяць, а після 36 тижня вагітності — 1 раз на тиждень.
При підвищеному титрі здають кров 1 раз в 7-14 днів (або частіше, за рекомендації акушера-гінеколога) аж до 20 тижня вагітності.
Допустимою (нормальною) при «конфліктної» вагітності вважається титр антитіл до 1:4 включно.
Критичними вважаються титри 1:64, 1:128 і більше.
Якщо є ризик розвитку «конфліктної» вагітності, але до 28 тижня антитіла жодного разу не були виявлені, то пізніше вони можуть з’явитися і в значній кількості.
Тому в профілактичних цілях вагітним жінкам на 28 тижні вводять антирезусний імуноглобулін людський D, які блокують роботу імунної системи жінки на знищення чужорідних тіл, тобто після уколу організм жінки не буде виробляти антитіла, які руйнують клітини крові ембріона.
Укол імуноглобуліну доцільно проводити тільки при відсутності антитіл у крові вагітної, так як в інших випадках вона просто марна.
Вакцина не чинить негативного впливу на здоров’я матері і плоду, вона абсолютно безпечна.
Повторний укол вакцини необхідно провести на 32 тижні вагітності.
Якщо титр D-антитіл дорівнює відношенню 1:32 і більше, то необхідно максимально пильно стежити за зміною кількості антитіл у крові вагітної і за станом плода за допомогою УЗД, проводячи його 1-2 рази в два тижні, а після 24 тижня вагітності рекомендується проводити крім УЗД плоду і допплерометрию.
Доцільно також стежити і за серцевою діяльністю малюка, регулярно проводячи кардиотокографию (КТГ), починаючи з 26-ти тижневого строку.
Доплерометрія або допплер – це ультразвукове дослідження кровотоку в судинах плода, в маткових артеріях, і кровопостачання плаценти.
Якщо спостерігається зростання антитіл, і стан здоров’я плоду погіршується, то це говорить про розвиток гемолітичної хвороби плода (скорочено ГБП), тоді необхідно провести лікування, яке полягає у внутрішньоутробному переливанні крові плода.
При «конфліктному» перебігу вагітності під час ультразвукового дослідження можуть спостерігатися наступні ознаки гемолітичної хвороби плода:
- збільшення живота плода через накопичення в його черевній порожнині рідини, внаслідок чого малюк приймає «позу Будди», розводячи зігнуті ніжки в сторони;
- набряк підшкірної жирової клітковини голови (на УЗД видно «подвійний контур» голівки плода);
- збільшення розмірів серця (кардіомегалія), печінки і селезінки;
- потовщення плаценти до 5-8 см (норма 3-4 см) і розширення вени пуповини (більше 10 мм).
Внаслідок підвищеної набряклості вага плоду збільшиться в 2 рази в порівнянні з нормою.
Якщо немає можливості провести переливання крові, то необхідно обговорити питання про розродженні. Зволікати не можна, і якщо легені малюка вже сформувалися (28-я ембріональна тиждень і більше), то необхідно провести родостимуляцию, інакше вагітна жінка ризикує втратити дитину.
Після появи малюка на світ, йому роблять штучне переливання крові, плазмаферез (фільтрацію крові від небезпечних клітин) або фототерапію, інакше руйнування еритроцитів малюка буде відбуватися і далі.
Сучасна родова реанімаційна служба здатна виходити недоношеного малюка навіть при його появі на світ на 22 тижні вагітності, тому в критичному випадку довірте порятунок життя малюка кваліфікованим лікарям.
Групова несумісність матері і плода
Рідше, але все-таки буває і несумісність по групі крові.
Група крові — це генетично успадкована від біологічних батьків комбінація поверхневих антигенів (агглютиногенов) еритроцитів системи AB0.
Кожна людина належить до певної групи крові за системою AB0: A (II), B (III), AB (IV) або 0 (I).
Ця система заснована на лабораторному аналізі по визначенню двох агглютиногенов (A і B) в крові людини.
- I група крові — по-іншому це група 0 («нуль»), коли при аналізі крові на групову належність на еритроцитах не знайдено агглютиногенов ні A, ні B.
- II група крові — це група A, коли на еритроцитах містяться тільки агглютиногены A.
- III група крові — це група B, тобто виявлені тільки агглютиногены B.
- IV група крові — це група AB, на еритроцитах присутні антигени A, так і B.
Групова несумісність часто спостерігатися в разі, якщо у майбутньої матері I група крові, а у майбутнього батька дитини IV-а, то плід успадкує II або III групи крові. Але є й інші варіанти несумісність по групі крові (див. таблицю 2).
Таблиця 2 – Ймовірність розвитку конфлікту по групі крові при вагітності
Зазвичай групова несумісність протікає значно легше резусной, тому конфлікт по групі крові вважається менш небезпечним, і малюки, які перенесли конфлікт по групі крові, народжуються із звичайною желтушкой, яка незабаром проходить.
Автор: Бережна А. С.
