Зміст статті:
Різкі ривки і великі навантаження при заняттях спортом, падіння при поскальзывании, різкий підворот ноги можуть стати причиною розтягування або навіть розриву зв’язок м’язів стегна. Травма капсульно-зв’язкового апарату супроводжується різким болем і втратою рухливості пошкодженої м’язи.
Анатомічні особливості будови стегна та основні причини травм
В області стегна розташовано кілька м’язів, кожна з яких виконує свою функцію – відведення, приведення, згинання. На передній і зовнішньої поверхні розташовуються м’язи-згиначі: чотириголовий і кравецька. На внутрішній поверхні знаходиться група привідних м’язів: гребінчаста, довга, коротка, велика і тонка. Група м’язів задньої поверхні стегна представлена напівсухожильного, полуперепончатой і двоголового. При різкому русі, повороті, ударі тканини зв’язок і м’язових волокон можуть надриватися, а в разі більш серйозних травм – повністю відділятися від місця кріплення до тазостегнового або колінного суглоба.
До найбільш частих причин розриви м’язів і сухожилок стегна ставляться:
- спортивні та побутові травми, викликані надмірними навантаженнями і різкими рухами;
- дорожньо-транспортні пригоди;
- падіння і сильні удари;
- слабкість м’язово-зв’язкового апарату, вроджена або обумовлена системними захворюваннями сполучної тканини;
- патології м’язів і порушення іннервації.
Ступінь пошкодження стегнових зв’язок і симптоми травми
При розриві м’язів і зв’язок частково або повністю порушується цілісність сполучної тканини. Залежно від тяжкості ураження виділяють три ступеня травми:
- легка – пошкоджений невелику ділянку, волокна надірвані не більше ніж на 10-15% від усієї площі перерізів;
- середня – надрив стегнової зв’язки має велику площу, волокна тканин деформовані і розшаровуються;
- важка – повний відрив зв’язок від місця кріплення до кісткової тканини.
У рідкісних випадках може спостерігатися так званий відривний перелом, коли зв’язки отчленяются від місця кріплення разом з кістковим уламком. Найчастіше подібний вид травм зустрічається у дітей як наслідок несформованість їх кісткової системи, або у осіб похилого віку, чия кісткова тканина втратила свою міцність внаслідок природних процесів старіння.
Симптоми розриву зв’язок стегна дуже характерні:
- різка біль, що виникла після необережного руху або падіння; чим важче травма, тим більш вираженим буде больовий синдром: при невеликій розтягуванні може виникнути відчуття печіння, при надриві м’язових волокон або відриві зв’язки від місця кріплення больові відчуття більш інтенсивні аж до нестерпних;
- травма може супроводжуватися характерним клацанням, виникають при відділенні зв’язки від місця кріплення;
- набряк тканин в місці пошкодження;
- почервоніння і підвищення температури тіла в місці травми, зумовлені розвитком запального процесу;
- формування підшкірних гематом у місці розриву тканин зв’язок і м’язів, які можуть мати велику площу і поширюватися вниз до гомілки і далі до стопі;
- обмеження рухливості пошкодженої кінцівки, або ж, при повному відриві зв’язок від місця кріплення, патологічна рухливість;
- посилення больових відчуттів при зондуванні пошкодженої ділянки зв’язок.
Перша допомога при надрив зв’язок
Надриви і розриви зв’язок стегна – серйозна травма, яка вимагає неодмінного звернення за кваліфікованою медичною допомогою. Однак надати першу допомогу на місці в очікуванні приїзду лікаря можна і потрібно:
- Акуратно укладіть або посадіть постраждалого так, щоб кінцівку лежала на невеликому узвишші; при потребі звільніть ногу від тісного, здавлює одягу.
- Щоб зменшити набряк і зняти біль, прикладіть до постраждалої області пакет з льодом. Тримати його постійно не можна, щоб уникнути спазму судин: прикладайте холодну пов’язку на 20 хвилин з півгодинними інтервалами.
- Намагайтеся знерухомити ногу, щоб не погіршити наслідки травми.
Лікувальні заходи
Методи лікування подібних травм безпосередньо залежать від їх тяжкості. При розтягненнях і надривах в більшості випадків показана консервативна терапія, повний розрив зв’язок та відривний перелом вимагають хірургічного втручання.
Консервативне лікування
Фіксуючий бандаж підтримує м’язи і зв’язки
На початковому етапі лікування розтягування і розрив зв’язок основні лікувальні заходи спрямовані на іммобілізацію пошкодженої кінцівки і купірування больового синдрому.
- Фіксація постраждалої кінцівки в області суглоба здійснюється за допомогою тугої пов’язки.
- Для швидкого зняття больових відчуттів в перший час після травми застосовуються ін’єкційні блокади анестетиками.
- Знеболюючий ефект надають нестероїдні протизапальні препарати, дозування яких призначається лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.
- Для зменшення набряку призначаються охолоджувальні компреси, а також спеціальні компресійні пов’язки або панчохи.
Оперативне лікування
У разі повного розриву зв’язок і кісткового перелому необхідно хірургічне втручання з метою відновлення цілісності пошкоджених тканин. Після операції на постраждалу кінцівку накладається іммобілізаційному пов’язка – гіпсовий лонгет або ортез, тривалість носіння якої визначається індивідуально.
Реабілітація та профілактика
На етапі відновлення після травми і операції призначаються фізіотерапевтичні процедури та лікувальна фізкультура:
- УФО і УВЧ-прогрівання допомагають поліпшити кровообіг і зменшити набряклість тканин;
- парафінотерапія дозволяє прискорити регенерацію волокон;
- масаж нормалізує кровообіг;
- комплекс лікувальних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення м’язів, поліпшення їх еластичності і відновлення рухливості кінцівки;
- електрофорез для стимуляції м’язових функцій;
- магнітотерапія;
- лазерна терапія.
Реабілітаційні заходи включають в себе дієтотерапію: обов’язкова присутність у раціоні продуктів, багатих білком, кальцієм, вітамінами і мікроелементами дозволяє прискорити регенераційні процеси.
Тейпування стегна знижує навантаження на м’язи
На етапі реабілітації може використовуватися кинезиотейпирование – застосування спеціальної стрічки дозволяє зменшити навантаження на м’язи і зв’язки і запобігти повторні травми та пов’язані з ними ускладнення.
Комплекс профілактичних заходів включає в себе:
- обов’язкове виконання розігріваючою розминки перед виконанням фізичних вправ;
- регулярна фізична активність без різких ривків і надмірних навантажень;
- повноцінне харчування;
- контроль маси тіла: зайва вага створює додаткове навантаження на опорно-руховий апарат, збільшуючи ризик отримання травм в побуті;
- носіння зручного одягу та ортопедично правильного взуття.
Розрив зв’язок стегнових м’язів у переважній більшості випадків має сприятливий прогноз при своєчасній діагностиці та адекватному лікуванні травми піддаються повному лікуванню. Профілактичні заходи дозволяють не допустити розвитку ускладнень.
