Інші назви сальпингоотита – євстахіїт або тубоотит (від латинського «труба»). В основному, це запалення виникає паралельно з різними вірусними захворюваннями. І у дітей, і у дорослих сальпингоотит може розвинутися внаслідок гострих інфекцій, а також після операцій в носовій порожнині. Ще до початку лікування запалення необхідно усунути супутні їй фактори (ГРВІ, риніт тощо), а потім вже приймати призначені лікарем препарати і проходити призначені процедури.
Причини сальпингоотита
Сальпингоотит – це катаральне запалення слизової оболонки середнього вуха, розвиток захворювання відбувається внаслідок дисфункції слухової труби.
Вільний випіт в барабанної порожнини, як правило, відсутня, патологічний процес в слуховий трубі призводить до порушення її функцій і помірно вираженим запаленням в барабанної порожнини.
Причина сальпингоотита — виражене в тій чи іншій мірі розлад функцій слухової труби, що призводить до порушення вентиляції барабанної порожнини. Прохідність глоткового гирла труби може бути порушена внаслідок поширення інфекції верхніх дихальних шляхів на слизову оболонку слухової труби. Інфікування слухової труби виникає при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, а у дітей при гострих інфекційних захворюваннях, які супроводжуються катаром верхніх дихальних шляхів. Передня і задня тампонада (при кровотечі з носа або після операції) також може призвести до хвороби.
Етіологічний фактор — віруси, стрептококи, стафілококи і т. д. Більш тривало діючі причини порушення функцій слухової труби, які призводять до розвитку хронічного тубоотіта, — різні хронічні захворювання порожнини носа і навколоносових пазух (хронічний гнійний або поліпозний риносинусит, в першу чергу хоанальный поліп), гіпертрофія задніх кінців нижніх носових раковин, аденоїдні вегетації, викривлення перегородки носа, пухлини носоглотки.
Причина своєрідних форм хвороби — різкі перепади атмосферного тиску при підйомі та спуску літака (аэроотит), при зануренні і спливанні водолазів та дайверів (мареотит). Підвищення тиску ззовні переноситься гірше, оскільки повітрю важче проникнути в барабанну порожнину через здавлену слухову трубу.
При отоскопії видно втягнення барабанної перетинки, про що свідчить позірна вкорочення рукоятки молоточка, різке выстояние в бік слухового проходу короткого відростка, передній і задній складок, при цьому світловий конус зникає або деформований. Іноді має місце радіальна ін’єкція судин барабанної перетинки вздовж рукоятки молоточка або циркулярна в області annulus tympanicus. Слух при даному захворюванні знижений помірно — до 20-30 дБ, по типу порушення звукопроведенія переважно на низьких частотах. Іноді хворі відчувають поліпшення слуху після позіхання або проковтування слини, що супроводжується відкриттям просвіту слухової труби.
Симптоми і лікування сальпингоотита
Основні симптоми сальпингоотита — відчуття закладеності вуха, зниження слуху, рідше шум у вусі, аутофония (резонування власного голосу у хворому вусі). Часто дані скарги виникають під час гострої респіраторної інфекції або в період реконвалесценції після неї. Закладеність вуха може виникнути під час або після перепаду атмосферного тиску, наприклад, при авіаперельоті. Біль і відчуття тиску у вусі можуть бути сильно виражені і з’явитися відразу при перепаді тиску або незначно вираженими, тоді загальний стан змінюється мало.
Виявивши симптоми сальпингоотита, лікування починається з усунення несприятливих чинників, які впливають на стан глоткового гирла слухової труби. З метою зменшення набряклості слизової оболонки в даній області показано судинозвужувальні краплі в ніс: нафтизин, тизин, санорин, називин та ін. Для зменшення набряклості слизової оболонки призначаються антигістамінні препарати (гисманал, супрастин, кларитин та ін). Для запобігання закидання інфікованої слизу з носоглотки через слухову трубу в барабанну порожнину хворого не можна енергійно сякатися. При лікуванні сальпингоотита показана катетеризація (продування) слухової труби, яка проводиться після ретельної анемізації її глоткового гирла.
Показані різні фізіотерапевтичні процедури: УФО, УВЧ на ніс, лазеротерапія на область гирла слухової труби, пневмомасаж барабанної перетинки.
При адекватному лікуванні сальпингоотита у дітей і дорослих захворювання зазвичай проходить за кілька днів. Ефективність лікування залежить від своєчасного усунення патології порожнини носа, навколоносових пазух і носоглотки, що сприяє появі хвороби.