Сечокам’яна хвороба симптоми у жінок і чоловіків, лікування

Я хочу розповісти вам свою історію, яка не тільки залишила незгладимий слід на моєму житті, а ще й дуже багато чому навчила. Ви навіть уявити собі не можете, скільки принесла мені клопоту сечокам’яна хвороба. Симптоми у жінок, на жаль, їли помітні, що і посилило мою ситуацію, але про все по порядку.

З самого раннього дитинства я була дуже рухливою дитиною. Ми жили в селі в бабусі, де завжди було море свіжих овочів і натуральних продуктів. Мій імунітет був дуже сильним. На відміну від інших дітей я не хворіла ні вітрянку, ні жовтяницею, ні навіть герпесом. Траплялося, в холодну пору року я простывала, але хвороба ніколи не давала ускладнень і вже через кілька днів я бігала з хлопцями у дворі.

Цікаво: Гірудотерапія користь і шкода

Сечокам’яна хвороба у жінок

Все це завдяки мамі і бабусі. Однак час минав, і я мені довелося виїхати у велике місто на навчання. Всі ж пам’ятають своє студентське життя? Ці вічні недосипання, сухі бутерброди і втому. Не вистачало ні сил, ні коштів на проживання. Я влаштувалася на підробіток в кафе. І тут життя підкинула мені випробування. Померла бабуся. Скільки нервів я тоді втратила, жила, як у тумані, але усвідомлення того, що потрібно рухатися далі мене врятувало. Я перевелась на заочну форму навчання, щоб годувати тепер вже не тільки себе, а ще й маму. Працювала по 16 годин на добу без вихідних. Харчувалася, на що грошей вистачало. На здоров’я я не звертала уваги, хоча все частіше помічала відхилення. То живіт заболить ні з того ні з сього, то голова запаморочиться. Я не надавала цьому значення, адже мені здавалося, що все це із-за втоми і шаленого ритму міського життя. Через кілька років я вийшла заміж, і жити стало набагато простіше. У чоловіка був свій бізнес, і він наполіг, щоб я господарювала вдома. Все було добре, але раптом почалися болі…

Як я вже говорила, спочатку болі були практично непомітними. Поболювало внизу іноді в попереку, іноді внизу живота або трохи вище. Я все це списувала, то на втому, то на передменструальні болі. Але з кожним днем болю посилювалися і ставали просто нестерпними. В лікарню я не пішла. Не те щоб я боюся лікарів, ні! Просто я виросла в сільській місцевості, де всі болячки починаючи з астми і закінчуючи остеохондрозом, лікували народними засобами та відварами. Вирішила порадитися з мамою, адже тільки вона, як мені здавалося, знає, як мені допомогти. Вже на наступний день вона принесла мені інгредієнти для відвару. Там були сухі листя журавлини, шипшина і кора дуба. Все це я повинна була запарювати кожен день перед прийомом їжі. Так я і зробила. І, знаєте, мені справді стало легше. Болю більше не турбували, але відвар я продовжувала пити. Не знаю, що це було, то спрацювало моє самонавіювання про цілюще діє маминому відварі, то ще щось. Через півроку почалося пекло. Я не могла встати з ліжка. Мене мучили жахливі полі в попереку (віддавали в статеві органи), я не могла нормально сходити в туалет, їжа просто не лізла в горло. Але в лікарню я як і раніше не йшла. Пічкала себе сильними антибіотиками і знеболюючими. Болі на час вщухали, але до всього цього додалася ще й блювота. Чоловік просто не міг на мене дивитися і, незважаючи на мої відмовляння, викликав лікаря. Він діагностував сечокам’яну хворобу і наказав терміново їхати в лікарню.

Діагноз був невтішним. У лікарні мене розпитували про те, скільки болю тривають і після того, як я сказала, що більше 3 років вони наполягали на хірургічному втручанні. Я була шокована, адже все життя вважала себе здоровою людиною, а тут складна операція. Я дивом вмовила лікуючого лікаря, щоб спробувати лікування консервативним методом. Я розуміла, що на цьому етапі розчинити камені в нирках буде складно, але варіант з операційним втручанням мене лякав ще більше.

Перше і найважливіше, що потрібно робити під час виявлення сечокам’яної хвороби так це дотримуватися сувору дієту

Цікаво: Сечокам’яна хвороба у жінок, як бути й що робити

Перше і найважливіше, що потрібно робити під час виявлення сечокам’яної хвороби так це дотримуватися сувору дієту. Її повинен призначити лікар. Тільки він зможе адекватно і професійно оцінити. Не слухайте нікого – ні родичів, ні знайомих, ні навіть вашу улюблену маму! У моєму випадку це варіант з журавлинним відваром був вкрай недоречним. Він тільки поглинав болю, але не усував причину. В мою дієту входили: вода (від 2,5 літра в день), крупи, овочеві супи, м’ясо, риба, фрукти і пшеничний хліб. Важливою частиною лікування є ще й те, що потрібно харчуватися за графіком. Тобто щодня в один і той же час, а інакше дієта буде не тільки неефективною, але й шкідливою. Під час лікування дуже важливо не піддаватися стресам і займатися фізичними вправами. Після того як мене виписали з лікарні я вирішила на місяць переїхати на дачу. Свіже повітря і сприятлива обстановка повинні були добре позначитися на моєму здоров’ї. Я займалася йогою, доглядала за садом, насолоджувалася життям, але і тут доля приготувала для мене випробування.

Світило сонце, високо в блакитному небі співали птахи, пахло полуницею та суницею, і я вирішила, чому б не сходити в ліс? З моменту приїзду я там ще жодного разу не була, та й мама вічно вмовляла. Я вдихала одного аромати свіжості, збирала ягоди, як раптом піднявся страшний вітер і почалася злива. Я промокла до нитки. Було страшенно холодно, і я бігла додому. Випивши чашку чаю, я відчула різкий біль у попереку і зрозуміла, що хвороба дала про себе знати. Болі були все більш різкі і чуттєві, мені було страшно за себе. Я викликала швидку допомогу. Лікар сказав, що більше тягнути не можна. Оперувати потрібно терміново, а інакше нирка просто може не витримати. Я була в паніці, адже тепер у мене просто не було вибору. Страх перед операційної був нестерпним, тому я ледве заснула.

На щастя, операція пройшла успішно. Камені з нирок були видалені. Я пролежала ще тиждень в лікарні і виписалася. Пройшов рік, але я згадую про ті болі дуже часто. Картаю себе за те, що не звернулася до лікаря відразу, адже всього цього можна було уникнути. Шрам на животі назавжди залишить у пам’яті ті моторошні відчуття. Тепер вже до кінця своїх днів я повинна сидіти на дієті, адже болі можуть поновитися, а ситуація з нирками погіршиться. Звичайно, іноді я йду на хитрість і все-таки їм ті самі заборонені продукти, але зовсім небагато, оскільки боюся тієї болю. Намагаюся виконувати всі вказівки мого лікаря, хоча це не так вже й легко.

Зараз я вже мама 3-х дітей і бабуся одного малюка. Я стежу за здоров’ям кожного з них, адже розумію, що в їх віці турботи про здоров’я відходять на останній план. Для тих, хто стежить за станом своїх нирок, я хочу запропонувати так звану профілактику:

  • Слідкуйте за станом свого організму. Будь-які, навіть найменші відхилення від норми – це погано. Йти до лікарів не соромно, соромно потім розуміти свою дурість.
  • Харчуйтеся правильно. Раціон повинен бути максимально збалансованим. Важливо непросто їсти корисну їжу, а ще й дотримуватися режиму її прийому.
  • Пийте багато води. Це дуже корисно для організму будь-якого віку. Мінімальна кількість рідини, яку необхідно випити за добу складає 1,5 літра.
  • Займайтеся фізкультурою. Я вже бабуся, але не забуваю про це. Я займаюсь велоспортом і йогою, іноді бігаю, іноді ходжу в спортзал. Це не тільки дозволяє тримати своє тіло в нормі, а ще й зміцнювати імунітет.
  • Слідкуйте за місцезнаходженням. У підсумку після всього того, що я пережила ми переїхали на дачу. Важкий міське повітря дуже шкідливий для здоров’я, тому при можливості вибирайте більш чисту місцевість для життя.
  • Поменше стресу! Всі ми знаємо, що нервові клітини не відновлюються. Стрес негативно впливає на здоров’я всього організму. Саме він є частою причиною загострення того чи іншого захворювання. Навчіться радіти повсякденних дрібниць і не звертати уваги на труднощі.
  • Консультуйтеся своєчасно. Шановні, знайте, що своєчасна консультація може врятувати вас від подальших труднощів і болю. Тільки професіонал зможе оцінити стан здоров’я.
  • Здоров’я – це найдорожче, що є у кожної людини. Слідкуйте за ним з пелюшок і до самої смерті, адже терпіти біль – це жахливо. Сечокам’яна хвороба у жінок – це досить серйозний діагноз. Не витрачайте на здоров’я ні часу, ні грошей, ні сил. Саме від нього залежить те, як ви проведете всю свою подальшу життя. Сподіваюся, що моя історія навчить вас любити, цінувати себе і своїх близьких. Ніколи не здавайтеся, адже труднощі змушують рухатися далі. Будьте здорові!

    Муляр Мілана

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя