Сечокам’яна хвороба у дітей – види, причини і лікування

  • Причини сечокам’яної хвороби у дітей
  • Ознаки сечокам’яної хвороби у дитини
  • Можливі ускладнення захворювання:
  • Діагностика МКБ
  • Як позбавити дитину від каменів в нирках
  • Профілактика сечокам’яної хвороби
    • Дієта при оксалатах
    • Дієта при уратів
    • Дієта при фосфатах

Сечокам’яна хвороба у дітей – хронічне захворювання, що характеризується появою в сечовому міхурі дитини каменів, що складаються з солей і органічних сполук, які входять в склад сечі.

Є наслідком порушення метаболізму або дисфункції сечовидільної системи. Причин захворювання досить багато, нижче ми поговоримо про них, а також про способи лікування захворювання.

Причини сечокам’яної хвороби у дітей

Захворювання пов’язане з порушенням загального обміну речовин організму або на рівні сечовидільної системи. На виникнення захворювання можуть впливати як зовнішні, так і внутрішні фактори:

  • Генетично обумовлене порушення метаболізму
  • Гормональна перебудова організму
  • Негативні фактори навколишнього середовища
  • Часті перекуси і зловживання неякісної їжі
  • Вади розвитку органів сечовиділення, що приводять до застою в них сечі і виникненню хронічного вогнища інфекції.

Лікарі схиляються до варіанту, коли до каменеутворення в сечовому міхурі наводять ряд факторів зовнішнього і внутрішнього середовища людини. При цьому відбувається перенасичення сечі органічними сполуками, з-за чого починається кристалізація і зростання каменів у сечовому міхурі. Механізми, природним чином перешкоджають цьому процесу, не спрацьовують.

Ознаки сечокам’яної хвороби у дитини

Камені можуть виявитися випадково при рентгені, який був проведений з іншого приводу.

Частіше сечокам’яна хвороба проявляється відходженням каменів при сечовипусканні і нирковою колькою. На відміну від дорослих, у дітей менш ймовірно поява класичної ниркової коліки. В дитячому віці більш ймовірно відходження конкрементів з сечею.

Основними ознаками ниркової коліки вважаються:

  • Біль у попереку, що має тупий, ниючий характер
  • Часті позиви до сечовипускання і утруднення виділення сечі (аж до виходу з краплі)
  • Живіт твердий, напружений
  • Диспепсія (нудота, блювотні позиви, запори)

Дані симптоми говорять про те, що камені рухаються по сечівнику. Причиною руху можуть стати фізичне перенапруження дитини або підлітка, велика кількість випитої рідини, вплив вібрації тощо.

У дітей раннього віку класичні ознаки ниркової кольки не виражені. У дітей до 3х років сечокам’яна хвороба виражається наступним чином:

  • Занепокоєння
  • Зменшення кількості сечі, що виділяється
  • Сильний плач
  • Симптоми інтоксикації.

У маленьких дітей досить часто відбувається приєднання інфекцій сечовидільної системи (хронічний пієлонефрит, тощо). Якщо сечокам’яна хвороба проходить безсимптомно (таке теж буває), то виявити її з’являється можливість завдяки проявів вторинних інфекцій.

Можливі ускладнення захворювання:

  • Ниркова недостатність у дітей;
  • Гідронефроз (прогресуюче розширення ниркової балії);
  • Поява гнійних вогнищ всередині нирки;
  • Уросепсис (проникнення компонентів сечі в кровоносну систему).

Діагностика МКБ

Про наявність у дитини сечокам’яної хвороби можна судити за проявами ниркової коліки або ж по відходженню каменів. Найчастіше виявляють конкременти з допомогою УЗД нирок.

Додатково проводять урографію або оглядовий знімок сечовидільної системи. В окремих випадках дитину можуть направити на ретроградну пієлографію.

Якщо камінь відійшов, то проводять дослідження його складу (кристалографія і спектральний аналіз).

До лабораторних методів дослідження при сечокам’яної хвороби відносять ОАМ і ОАК (виявлення нефротичного синдрому – протеїнурії, збільшенням кількості жирів і білків у крові), посів сечі.

Як позбавити дитину від каменів в нирках

Лікування сечокам’яної хвороби дитини займаються фахівці: педіатр, нефролог, уролог, рідше – хірург (в ході операції).

Медикаментозне лікування сечокам’яної хвороби у дитячому віці передбачає три етапи:

  • Розщеплення сольових утворень;
  • Усунення болю;
  • Боротьба з запальним процесом.
  • Застосування засобів народної медицини також має місце при лікуванні дітей та підлітків з сечокам’яною хворобою:

    • При фосфатах і карбонатах корисно вживати петрушку, звіробій, листя і плоди брусниці.
    • Для розщеплення уратів застосовують кріп, брусницю, березові листя.
    • У разі оксалатів варто скористатися відварами суниці, хвоща польового, насіння кропу.
    • Загальними литолитическими властивостями володіють такі трав’яні збори: за Іорданову, за Замотаеву і по Соколову.

    Доктор рекомендуєВ домашніх умовах для купірування больових нападів можна приймати теплі ванни. У стаціонарі в цьому випадку можуть призначити ряд фізіотерапевтичних процедур (индуктометрия, імпульсна магнітотерапія), розчин баралгіну внутрішньовенно.

    Показаннями для оперативного втручання є великі розміри каменів (неможливість їх проходження), при знаходженні каменю усередині нирки (важко вивести з цього положення) і якщо консервативна терапія не дала належного ефекту. Практикується застосування малотравматичных ендоскопічних методів оперативного втручання.

    Профілактика сечокам’яної хвороби

    Для запобігання рецидиву хвороби та поліпшення самопочуття рекомендується дієтотерапія. Її суть полягає в наступних пунктах:

    • Їсти частіше і маленькими порціями
    • Збалансований режим харчування
    • Зменшити кількість споживання солі
    • Не обмежувати споживання рідини
    • Не можна їсти гостру їжу.

    Дієта при оксалатах

    Не можна: щавель, ревінь, какао, шоколад, горіхи, желатин.

    Обмежити: продукти з високим вмістом вітаміну С, молочні продукти.

    Рекомендується: гречка, гарбуз, яблука, сливи, виноград.

    Дієта при уратів

    Не можна: печінка, телятину, м’ясо курчати, всі бульйони, крім овочевих, гриби, бобові.

    Рекомендується: молоко і молочні продукти, цитрусові, каші.

    Дієта при фосфатах

    Обмежити: овочі, фрукти, молочні продукти.

    Можна: хліб, бобові, м’ясо, журавлина.

    Сечокам’яна хвороба у дітей – недуга, що легко піддається лікуванню. Однак цим повинен займатися тільки лікар! Бережіть себе і своїх дітей!

    Наші рекомендації

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя