Сфеноидит – це одна з рідкісних форм снусита, викликана запаленням самої задньої (клиновидної) пазухи носової порожнини. Дане захворювання і особливо викликані ним ускладнення дуже небезпечні, так як в поглибленнях клиноподібної кістки розташовані сонні артерії, нервові сплетення та інші важливі тканини. Що таке сфеноидит і як його лікувати, читайте в цьому матеріалі.
Що таке гострий сфеноидит і як його лікувати
Гострий сфеноидит зустрічається рідко і, як правило, пов’язаний з ураженням задніх клітин гратчастого лабіринту. Причина сфеноидита — розповсюдження вогнища інфекції на клиноподібну пазуху при гострому риніті, грипі та інших інфекційних захворюваннях.
Ознаками сфеноидита є гострий нежить, головний біль, що локалізується в потилиці, іноді в тім’я, в області чола, скроні. Часто має місце розлад нюху, температура підвищується, виникає почуття втоми, часом і психічної пригніченості. При риноскопії видно запальна набряклість і гіперемія слизової оболонки верхнього носового ходу і слизисто-гнійне відокремлюване, стекающее поверх середньої раковини. При задній риноскопії визначається гній в носоглотці.
Виявивши симптоми сфеноидита, лікування призначається таке ж, що і при гострому запаленні лобової пазухи. Для зняття набряклості і поліпшення відтоку відокремлюваного вводять в нюхову щілину на 1/2 год кілька разів в день маленьку смужку марлі, яка змочена в 5%-ном розчині кокаїну з ефедрином. Якщо раптово з’являються септичний стан, внутрішньочерепні або очноямкову ускладнення, потрібне негайне хірургічне втручання і застосування антибіотиків.
Хронічний сфеноидит і його лікування
Хронічний сфеноидит (запалення основної пазухи), протікає ізольовано або у поєднанні з таким же ураженням задніх клітин гратчастого лабіринту.
Етіологія та патогенез.Причини переходу гострого запального процесу в хронічну форму такі ж, що і в інших пазухах. Вторинний хронічний сфеноидит може розвинутися і при ураженні кісткових стінок сифіліс, туберкульоз або при кістах і новоутвореннях.
Основним симптомом сфеноидита є головний біль, яка, як правило, строго локалізована: при малій пневматизацію пазухи — в області тімені, а при великих пазухах може перейти також на потиличну область. Другий симптом хронічного сфеноидита — запах з носа, який відчуває тільки сам хворий, оточуючі його не відчувають. Третій ознака — стікання виділень уздовж передньої стінки основної пазухи по зведенню носоглотки і задньої стінки глотки. При односторонньому сфеноидите має місце односторонній бічний фарингіт.
Часто спостерігається різке, стрімко наростаючий падіння зору, при цьому лікарі не можуть встановити його причину. Але найчастіше хронічний сфеноидит протікає з дуже невираженою симптоматикою.
Лікування хронічного сфеноидита зазвичай консервативне, як і при гострих сфеноидитах. Часто доступ до нюхової щілини досягається посиленою анемізації слизової оболонки та виловом носовим дзеркалом середньої раковини назовні. Якщо присутні поліпи, виражена гіперплазія середньої раковини, викривлення носової перегородки, то за допомогою хірургічних ендоназальний втручань створюється доступ до нюхової щілини і вивідному отвору основної пазухи. При наявності показань необхідно розтин основної пазухи через її передню стінку з попереднім видаленням середньої раковини і задніх клітин гратчастого лабіринту або задніх відділів носової перегородки.