Клініко-діагностичний аналіз на визначення феритину в крові призначається для виявлення анемії, діагностики деяких видів раку і для здійснення ретельного контролю при моніторингу стану пацієнта. Як правило, якщо феритин підвищений, це означає, що патологічний процес не зупинений і продовжує прогресувати. Занадто висока концентрація феритину в аналізі крові означає, що розвиваються метастази.
Призначення і характеристика феритину
Основне призначення онкомаркера феритин:
Онкомаркер феритин являє собою розчинний у воді комплекс гідроксиду заліза з білком апоферитином. Міститься у всіх тканинах, але в найбільшій кількості в печінці, слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту (де концентрується у цитоплазмі клітин), локалізуючись головним чином в клітинних елементах системи фагоцитирующих мононуклеарів. Феритин разом з трансферином забезпечує транспорт заліза з шлунково-кишкового тракту в різні тканини, що депонують залізо, в тому числі в кістковий мозок. Апоферритин акцептує залізо, всосавшееся в кишечнику, забезпечує зберігання його в клітинах печінки, а також процес мобілізації заліза, якщо це необхідно для підтримання еритропоезу.
Молекулярна маса апоферритина становить 445 кДа. Сферична білкова оболонка складається з 24 субодиниць, кожна з яких має молекулярну масу 18,5-19 кДа. Зовнішній розмір частинок феритину становить 12,4-13 нм, внутрішній порожнині — 7-8 нм. Електронно-мікроскопічні дослідження показали наявність в оболонці 6 каналів, розширюються досередини. Ядро феритину складається з міцел железофосфатного комплексу, що мають кристалічну структуру. Кожна частинка феритину здатна поглинути до 4000 атомів заліза.
Відомо 20 изоферритинов, частки яких містять субодиниці, проявляють основні і кислі властивості. Їх повний спектр ніколи не виявляється в якій-небудь одній тканини організму.
Незважаючи на те, що більша частина феритину розташовується усередині клітин тканин, невеликі, але клінічно значущі його кількості виявляються в сироватці крові. Сироватковий феритин секретується в постійній пропорції по відношенню до загальних запасів заліза в організмі. Вміст феритину в крові визначається рівнем активної секреції феритину з печінкових клітин.
Визначення рівня концентрації сироваткового феритину в крові – це прямий тест оцінки запасів заліза в організмі, що дозволяє диференціювати абсолютний дефіцит заліза (наприклад, внаслідок хронічної крововтрати) і відносний, обумовлений порушенням виділення заліза в кров з депо. Разом з тим феритин є не тільки железосодержащим білком, але і білком гострої фази (характерно реагує на гострі запальні, некробіотичні процеси).
Норми рівня сироваткового феритину в крові
Норми рівня сироваткового феритину в крові 1 нг/мл відповідає 8 мг заліза в організмі.
Біологічний матеріал: Сироватка (плазма) крові.
Методи дослідження: РІА, ІФА, ИХГ (наприклад, з використанням набору реагентів «Ferritin», VEDA. LAB).
Норми феритину в крові і прикордонні значення: У основної частини практично здорових дорослих людей межі норми вмісту феритину в сироватці крові становлять 23-233 нг/мл Для чоловіків нормою вважається концентрація 1—440 нг/мл, для жінок в пременопаузі — 8-120 нг/мл, у постменопаузі — 30-300 нг/мл
Клініко-діагностичне значення визначення концентрації феритину в сироватці крові пацієнта полягає у виявленні порушень метаболізму заліза, так і в моніторингу деяких злоякісних пухлин. Підвищені концентрації феритину в сироватці крові виявляються при онкогематологічних захворюваннях (гострому мієлобластному і лімфобластному лейкозі, лімфогранулематозі, поліцитемії, хвороби Ходжкіна), а також при раку легенів, ободової кишки, підшлункової, передміхурової та щитовидної залоз, яєчок, при первинному ПКР та метастазах в печінку, нейробластомах. Найбільш значне збільшення рівня феритину відзначається при лейкозах і хвороби Ходжкіна.
Показники концентрації феритину несуть цінну інформацію про метастазуванні пухлин у печінку. Так, при використанні точки відсічення (cut-off), що дорівнює 400 нг/мл, приблизно в 76% онкологічних хворих з метастазами раку в печінку виявляють патологічні зрушення в концентрації цього онкомаркера в сироватці крові.
Підвищені концентрації феритину в сироватці крові при пухлинах викликаються не тільки посиленням біосинтезу феритину пухлинної тканиною, але також некрозом клітин, блокуванням еритропоезу, запаленням. Відповідно, надто підвищений феритин в крові виявляється і при різних доброякісних захворюваннях і фізіологічних станах:
- гемохроматозі;
- гемосидерозе (первинної або вторинної перевантаження організму залізом);
- гемотрансфузіях (переливання крові);
- захворюваннях печінки — цироз, некрозі (вірусному або викликаний прийомом ліків гепатиті), обтураційній жовтяниці;
- порушення в системі крові — гемолітичної, сидеробластической, перніціозній, апластичної анемії;
- анемії іншої етіології (при хронічному процесі);
- колагенозах (ревматоїдному артриті, системному червоному вовчаку);
- гострих і хронічних захворюваннях — гепатитах, алкогольних ураженнях печінки, запальних захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів, цирозах печінки різної етіології;
- захворюваннях, пов’язаних з порушенням кровообігу (інсульт, інфаркт міокарда);
- запальних процесах — легеневих інфекціях, остеомієліті;
- хронічних інфекціях сечових шляхів;
- опіках;
- лихоманці;
- отруєнні оловом.
Низький рівень феритину в сироватці крові – це перший показник зменшення запасів заліза в організмі. Рівень феритину <10 нг/мл означає, що розвивається залізодефіцитна анемія при нестачі заліза в продуктах харчування. Також такий показник може вказувати на гемолітичну анемію (супроводжується внутрішньосудинним гемолізом), анемію, пов’язану з вагітністю. Зменшення рівня феритину в крові також відзначається при синдромі мальабсорбції, нефротичному синдромі.