Остеохондроз – це деструктивно-запальне ураження хряща. Порушення може виникнути на різних сегментах хребта, але саме шийний відділ вважається зоною, найбільш схильною до розвитку патології. Приблизно 75% звернень за кваліфікованою допомогою і озвучиваний скарг на головні болі в підсумку пояснюються наявністю остеохондрозу. Але в певних клінічних випадках причиною візиту до лікаря стають саме вторинні захворювання. Тоді, у процесі діагностики, і виявляють відразу дві патології – шийний остеохондроз і артеріальний тиск, що перевищує норму.
Шийний остеохондроз і артеріальний тиск (АТ) – про взаємозв’язок
Остеохондроз передбачає зниження рівня вологості хрящової тканини хребців, що значно знижує їх захисну функцію. Товщина анатомічних структур зменшується, роблячи їх більш уразливими перед фізичними навантаженнями різного ступеня інтенсивності.
На цьому етапі виникає певний дискомфорт: протяжність неприємного відчуття – від нижньої щелепи до потилиці, біль має обручевидный, гнітючий характер. Але рівень АТ підвищується не за соматичних причин – через хвилювання щодо періодичних болів в шиї, а зважаючи анатомічних особливостей.
Важливо! Незважаючи на доведену наукою взаємозв’язок гіпертонії і шийного остеохондрозу, на прийомі у лікаря потрібно повідомити про події, що передують погіршення самопочуття.
Першопричина підвищення артеріального тиску пов’язана зі структурою шиї і шийного відділу хребта зокрема.
Больовий синдром викликаний такими процесами, властивими остеохондрозу шийного відділу:
Посилити інтенсивність головних болів здатні спазми м’язової тканини. Її скорочення – це відповідна реакція організму на неприємні відчуття. Дія відбувається рефлекторно: організм захищає уражені сегменти хребта від здійснення будь-якого обсягу рухової активності – цього неможливо досягти, не напружуючи м’язи. Так при остеохондрозі зростає больовий синдром, поширюючись на скронево-тім’яну область. Одночасно виникають і інші супутні ознаки.
Патоэтиогенез захворювання
Попередити розвиток обтяжень у вигляді гіпертонії можуть лише ті пацієнти, хто хоча б поверхово знайомий з анатомією шиї і цього відділу хребта. Знаючи широту спектру можливих ускладнень, хворий поспішить записатися на прийом і отримати грамотне лікування, не допускаючи переходу остеохондрозу в затяжну форму.
Однак деякі пацієнти тільки в процесі бесіди з лікарем дізнаються, що дві патології мають тісний взаємозв’язок. 8 з 10 людей не знали, може підвищуватися тиск при шийному остеохондрозі, тому приступи головного болю пов’язували з різними чинниками.
Численні дослідження стану хребетного стовпа дозволили встановити, що швидкість наростання патологічних змін у шийному відділі хребта не залежить від таких факторів, як:
- обсяг щодня виконуваного фізичного або інтелектуального праці;
- психоемоційне перенапруження;
- перенесені переохолодження.
При цьому ж дослідженні лікарі встановили, що прогресування внутрипозвоночной патології збільшує наявність генетичної обтяженості, особливості зовнішнього середовища, умов життя. Приймається до уваги і психологічний профіль особистості пацієнта.
Ще на огляді лікар попереджає, що остеохондроз і тиск – взаємозалежні явища. Тому, при підтвердженому наявності проблем з хребцями шиї, слід очікувати, що напади гіпертонії стануть звичною подією. Особливо, якщо остеохондроз перейшов в запущену стадію.
Всі сучасні дослідження спрямовані на загальне вивчення остеохондрозу, а науково-просвітницька робота – на донесення населенню важливості своєчасного лікування проблем з хребтом. Вкрай мало робіт присвячують вивченню особливостей перебігу цього захворювання.
Симптоми шийного остеохондрозу та підвищення рівня тиску
Коли хребці здавлюють кровоносні судини при кожному русі шиї, пацієнт неодмінно буде відчувати специфічні прояви патології. Зокрема, переважають такі симптоми:
- оніміння мімічної мускулатури;
- утруднене мислення і запам’ятовування;
- вкрай низька здатність концентрувати концентрації уваги (процес обумовлений вираженим ступенем кисневого голодування тканин головного мозку);
- диспепсичні розлади – нудота, нерідко переходить у напади сильної блювоти;
- всі ознаки наростання внутрішньочерепного тиску (інтенсивна, відчутна пульсація в скронях, іноді відкривається носова кровотеча, рідше – вушне);
- відчуття здавленості всередині горла або присутності в ньому стороннього тіла;
- запаморочення, відповідне коллаптоидному станом;
- показники рівня АТ досягають критично високих позначок;
- порушується координація руху з-за вираженої неповноцінності вестибулярного апарату.
Перераховані ознаки значно відображаються на загальній якості життя хворого. Необхідність обмежувати рухову активність шийного відділу хребта стає причиною психоемоційного гноблення, безсоння, неврологічних розладів.
Діагностика взаємозв’язку
Крім опитування пацієнта, збору анамнезу та огляду місця ураження, для діагностики стану шийного відділу хребта проводять такі діагностичні методи:
Також до числа діагностичних заходів належить біохімічний та хімічний аналіз крові. Якщо хворому належить проведення оперативного втручання – обов’язково потрібно пройти ЕКГ, додатково доведеться поговорити з анестезіологом.
Важливе значення має диференціальна діагностика, оскільки симптомокомплекс може вказувати на критичний стан хворого, але бути помилково сприйнятих.
Таблиця відображає основні критерії відмінності остеохондрозу і гіпертонії від інших патологій.
Критерій порівняння
Інша патологія
При мігрені – незадовільна.
При порушенні мозкового кровообігу (НМК) – відстрочена.
При мігрені хворий у свідомості.
При порушенні мозкового кровообігу – у 85% випадків без свідомості.
При мігрені виникає тільки однобічний біль, скарги на дискомфорт в шиї відсутня.
Лікування
Шийний остеохондроз подвійно складно лікувати, якщо у пацієнта виникло таке ускладнення, як вторинна гіпертонічна хвороба. Оптимальна терапевтична тактика лікаря в цьому випадку – усунути захворювання-першопричину, проводячи одночасно симптоматичне лікування, спрямоване на нормалізацію рівня АТ.
Консервативне лікування
Сучасні медикаментозні засоби в поєднанні з реалізацією методик відновного виду терапії (рефлексотерапії, ЛФК, масажем, мануальною терапією) володіють високим потенціалом в плані усунення порушень стану кістково-м’язової системи і виникла на їх тлі дисциркуляторної енцефалопатії. Головний недолік лікарського лікування – висока ймовірність розвитку дихальних і травних розладів, наявність широкого спектру протипоказань до застосування, недостатньо висока ефективність впливу.
До числа негативних сторін консервативної терапії відноситься почастішання число випадків алергічної реакції організму пацієнтів на введені алопатичні препарати.
Оскільки пацієнта турбують болі всередині суглобів, а тиск при остеохондрозі шийного відділу перевищує норму, призначають:
- Гіпотензивні засоби – Дибазол у поєднанні з Папаверином, Магнію сульфат.
- Діуретики – Фуросемід внутрішньовенно.
- Хондропротектори – для відновлення хрящової частини хребетних дисків.
- Вітамінотерапію, зокрема, вітаміни групи B, що володіють седативною, розслаблюючим властивістю і допомагають нормалізувати ступінь провідності нервових волокон, що зменшить больові відчуття.
- Нестероїдні протизапальні препарати, що дозволяють усунути дискомфорт і одночасно запалення.
- Ноотропні лікарські засоби для нормалізації циркуляції крові в судинах головного мозку.
Важливо! Якщо є алергічна реакція на будь-які препарати, обов’язково потрібно попередити про це лікаря.
Якщо самопочуття пацієнта ускладнене безсонням – лікар прописує снодійні засоби.
Рефлексотерапія
Рефлексотерапію застосовують в якості самостійного методу лікування пацієнтів з неускладненою формою артеріальної гіпертонії, яка виникла на тлі остеохондрозу шийного відділу.
Повторні курси лікування розглянутого виду припустимо проводити з інтервалом в 3 тижні, після другого курсу потрібно зробити перерву на 1,5 місяці, після третього – на 6 місяців. Зазначена схема терапевтичної програми необхідна для наступних цілей:
- для збереження отриманого ефекту;
- корекції можливих клініко-патологічних порушень;
- усунення психоемоційних розладів;
- мінімізації терміну тимчасової непрацездатності
- попередження ризику медикаментозних ускладнень.
Підтверджено, що рефлексотерапія дозволяє знизити інтенсивність больового синдрому на 88,6% з 100%. Вплив на аурикулярні рефлексогенні області допомагало відновити механізм контролю циркуляції крові всередині судинного центру. Підхід допомагав знизити показники АТ.
Дегенеративно-дистрофічний процес, активно протікає в шийному відділі хребта, здатний негативно впливати на добовий профіль артеріального тиску. Остеохондроз згубно відбивається в таких напрямках:
- Сприяє підвищенню величини та варіабельності ранкового підйому артеріального тиску.
- Протистоїть забезпечення терапевтичного ефекту за допомогою введення гіпотензивних препаратів.
- Пацієнти в цілому гірше реагують на проведене гіпотензивну захід.
Оптимальне поєднання методики рефлекторного впливу – з прийомом антидепресантів, седативної та судинною терапією. Одночасно пацієнту призначають ЛФК.
Хірургічне лікування
Операцію проводять при загрозі розвитку інсульту. Малотравматичне хірургічне втручання спрямоване на декомпресію хребетних дисків. Напередодні проводиться ретельне обстеження хворого і вилучення у нього протипоказань до проведення оперативного лікування – зокрема, порушень функціональної діяльності серця, легенів, ниркової недостатності.
Народне лікування
Всі варіанти нетрадиційного лікування не рекомендується проводити як мінімум до лікарського огляду і остаточного підтвердження діагнозу. Категорично неприпустимо прикладати зігрівальні компреси на потилицю, розташовувати гірчичники або грілку. Прогріваючи шийний відділ хребта, одночасно можна підвищити рівень артеріального тиску, що загрожує обернутися критичною ситуацією.
Висновок
Спеціаліст не може передбачити, якою буде тривалість ремісії, скількома патологіями крім підвищення артеріального тиску, ускладниться черговий напад. Не менш складно зрозуміти, як довго і наскільки інтенсивно стане прогресувати внутрипозвонковая патологія. Однак підтверджено, що ймовірність настання одужання залежить від стадії захворювання на момент звернення до лікаря.