Сифіліс: симптоми, фото, лікування, перші ознаки

Сифіліс: симптоми, фото, лікування, перші ознаки«Галльская», «німецька», «французька» хвороба або «френчью» – саме так називали сифіліс в минулому.

Існує гіпотеза, що венерична хвороба, що вражає шкіру, слизові оболонки, внутрішні органи і кістки могла прийти до Європи з Нового Світу на кораблі Колумба.

За іншою гіпотезою сифіліс поширився по світу з Африки завдяки торговельним зв’язкам і работоргівлі. Деякі вчені дотримуються думки, що сифіліс був відомий ще в далекій давнині, що підтверджується дослідженням кісток жителів стародавніх міст.

Не можна точно сказати, яка гіпотеза відповідає істині. До того ж, знаходяться докази того, що люди страждали від різних штамів збудника, витоки яких лежать в Новому Світлі, так і в Африці.

Збудник сифілісу

Збудником сифілісу є бліда трепонема, знайдений в 1905 році в результаті довгих і кропітких досліджень. Вона володіє цікавою особливістю, яку можна визнати її серйозним недоліком: бліда трепонема виживає лише при температурі 37 градусів за Цельсієм.

Решта температури якщо не гублять її, то сильно затримують в рості і розвитку, що взяли на замітку лікарі і стали використовувати як один з методів лікування.

До того ж, бліда трепонема, незважаючи на десятиліття її лікування препаратами на основі пеніциліну, зберегла дивовижну чутливість до даного антибіотика і його похідних, що не може не радувати.

Як можна заразитися сифілісом?

З урахуванням того, що бліда трепонема швидко гине поза тіла, то зараження відбувається найчастіше через кров і статевим шляхом. Саме тому сифіліс відносять до захворювань, що передається статевим шляхом (ЗПСШ).

Побутовий шлях зараження сифілісом можливий, але випадки вкрай рідкісні. Для цього необхідні дуже тісні контакти з хворим, у якого на шкірі або слизових є відкриті виразки. Але зазвичай на цій стадії людина вже отримує лікування і знаходиться в стаціонарі, що знижує ризик зараження сифілісом побутовим шляхом до мінімуму.

Крім усього перерахованого вище, існують випадки зараження сифілісом дитини від матері при грудному вигодовуванні або в результаті пологів.

Види та перебіг сифілісу

Після того як інфекція потрапила в тіло людини, починається інкубаційний період сифілісу, який триває за різними даними від декількох діб до 6 тижнів, але в середньому — три тижні.

В цей період спостерігається поступовий ріст клітин блідої трепонеми, що втім не супроводжується появою будь-яких симптомів. Цей період небезпечний тим, що людина, не здогадуючись про свою хворобу, стає носієм і розповсюджувачем захворювання.

Через певний час на місці проникнення інфекції в тіло людини з’являється твердий шанкр, що знаменує початок первинного сифілісу. Цей період триває приблизно 6 тижнів і підрозділяється на серонегативний і серопозитивний етапи. Протягом серонегативного періоду тести на сифіліс дають негативний результат, незважаючи на наявність хвороби та деяких характерних симптомів. Лише через 3-4 тижні після настання первинного сифілісу починається серопозитивний етап, який відзначається позитивними результатами тестів і, відповідно, постановкою діагнозу.

Приблизно через 7 тижнів після початку первинного сифілісу імунітет людини починає активну роботу, що виражається в специфічних висипаннях на шкірі і слизових (див. фото).
Починається вторинний сифіліс. Інфекція поширюється по всьому тілу, вражаючи внутрішні органи, кістки, а також нервову систему. Коли висипання проходять, то хвороба переходить у прихований період, при якому можливі рецидиви в залежності від активності імунітету людини.

Але захисні сили людини не безмежні. Якщо не лікувати сифіліс, то імунітет людини знижується, хвороба розвивається і формується третинний сифіліс. Якщо в цей період не розпочати лікування, то хвороба вражає всі внутрішні органи, а на шкірі формуються гуми — м’які пухлини, які нерідко призводить до потворності.

Ступінь ураження сифілісом залежить від сили імунітету людини, причому в окремих випадках спостерігається повне «зцілення». У XX столітті вважали, що це цілком можливо, але сучасна медицина довела протилежне. Якщо імунітет людини досить високий, то збудників хвороби стає настільки мало в організмі, що ні один стандартний тест не виявляє їх. Але це ніяким чином не означає зцілення.

Симптоми сифілісу у жінок і чоловіків

Сифіліс: симптоми, фото, лікування, перші ознакиІнкубаційний період сифілісу у чоловіків і жінок не позначений якимись специфічними симптомами. У рідкісних випадках може мучити легка слабкість і нездужання, але ці ознаки найчастіше списують на втому після трудового дня або застуду.

З упевненістю можна сказати, що хвороба починається з появою на тілі твердого шанкра — виразки, яка відбувається в результаті імунної відповіді на впровадження в організм блідої трепонеми – це перші характерні симптоми сифілісу.

Таким чином проявляється первинний сифіліс. Іноді шанкр може мати нетиповий вигляд, що пояснюється попаданням в нього інфекції. У рідкісних випадках в області статевих органів, так як хвороба в більшості випадків передається статевим шляхом, з’являється безболісний набряк з зміною кольору тканин.

Через деякий час в місці появи твердого шанкра збільшуються лімфатичні вузли. На дотик вони безболісні і щільні. Людина в цьому періоді може відчувати слабкість і страждати від підвищеної температури – це другий за значимістю симптом сифілісу.

Для вторинного сифілісу характерні висипання або дрібні крововиливи на шкірі та слизових, переходять у кондиломи, які вкрай заразні. На цій стадії у людини спостерігаються збільшені, але безболісні лімфатичні вузли, підвищення температури тіла, відчутна слабкість, нежить, кашель, кон’юнктивіт.

У деяких випадках висип не утворюється, хвороба виглядає як звичайна застуда, тому діагностувати сифіліс складно. Іноді хвороба протікає повністю безсимптомно, що дозволяє їй непомітно перейти в хронічну форму.
Третинний сифіліс не відзначається характерними симптомами, він може тривати роками, вражаючи за цей час всі внутрішні органи людини. Найбільш сильно страждають аорти, великі судини, спинний і головний мозок.

Так як хвороба переходить у хронічну форму і виявляє себе зі зниженням імунітету, то з кожним новим проявом хвороби в органах і тканинах утворюються м’які пухлини — гуми, які згодом перетворюються в рубці.

Діагностика сифілісу

Так як хвороба проявляється у кожної людини індивідуально і в ряді випадків клінічно діагностувати сифіліс вкрай складно, то використовують методи серодіагностики. Трепонемный імуноферментний аналіз (ІФА) є основним діагностичним методом для визначення антитіл до збудника сифілісу.

Раніше в Росії застосовувалася реакція Вассермана (RW). На жаль, жоден тест на сифіліс не дає 100% результату в силу складності проведення тестів в лабораторних умовах, тому використовують поєднання двох методів діагностики. Так, в сукупності з ІФА застосовують кардиолипиновый тест. Якщо аналізи позитивні, то можна говорити, що людина хвора.

До того ж, у разі якщо лише ІФА позитивний, то можна стверджувати, що людина колись перехворіла на сифіліс.

Лікування сифілісу

Сифіліс: симптоми, фото, лікування, перші ознакиУ минулому лікували сифіліс переважно ртутними мазями. Лікування це було небезпечним і малоефективним, оскільки у ряді випадків хворому потрібно збільшення стандартних доз такого ліки, що завжди призводило до отруєння ртуттю. Вважається, що від передозування помирало близько 80% хворих.

Лише на початку XIX століття з’явилися ліки на основі йоду, які були більш ефективні і менш токсичні, але небезпека отруєння все одно залишалася досить високою.

З’явилося також думка, що якщо висікти шанкр, то хвороба не зможе розвиватися і в сукупності з застосуванням препаратів на основі ртуті або йоду хворобу можна вилікувати. Але практика не підтвердила здогад.

На початку XX століття з’явився «препарат 606». Своєю токсичністю він не поступався ртутним препаратів, але володів більшою ефективністю в боротьбі з сифілісом. Трохи пізніше почали використовувати лікарські засоби на основі миш’яку, які також згубним чином діяли як на хворобу, так і на людину.

З причини того, що бліда трепонема дуже чутлива до високих температур, в лікуванні почали застосовувати препарати, які підвищували температуру тіла хворого. Це давало хороший результат, дозволяючи призупинити перебіг хвороби.

В даний час сифіліс у жінок і чоловіків добре лікується препаратів пеніцилінового ряду, які володіють високою ефективністю і низькою токсичністю. У рідкісних випадках, коли лікування пеніциліном не призводить до належного результату, можливе застосування застарілих методів лікування, наприклад, використання препаратів з миш’яком.

Також виправдано штучне підвищення температури тіло хворого. Але найчастіше застосування подібних методів не потрібно, так як бліда трепонема не виробила захист від пеніциліну, що пояснює високу ефективність антибіотиків пеніцилінового ряду.

Варто відзначити, що після постановки діагнозу «сифіліс» необхідно оповістити всіх статевих партнерів за останні 3-4 місяці і закликати їх пройти лікування

Профілактика сифілісу

Так як сифіліс в більшості випадків передається статевим шляхом, то профілактика повинна зводитися до наступних простих правил:

  • не практикувати випадкові зв’язки з малознайомими людьми;
  • необхідно завжди використовувати презерватив;
  • при переході на оральні контрацептиви варто попросити постійного партнера здати аналізи на венеричні захворювання;
  • регулярно, не менше рази на рік, здавати аналізи на статеві інфекції;
  • жінкам не варто пропускати щорічні походи до гінеколога;
  • при появі характерних симптомів сифілісу, наприклад, утворення твердого шанкру, необхідно негайно звернутися до лікаря.

На жаль, перераховані вище заходи не дадуть 100% захисту від зараження сифілісом або іншими хворобами, але вони істотно знизять можливий ризик.

Тільки постійні, міцні стосунки, де партнери піклуються про власне здоров’я, точно дозволять уникнути сифілісу та інших венеричних захворювань.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: