Симптоми і лікування бурситу кульшового суглоба

 

Бурсит кульшового суглоба – запальне ураження синовіальної оболонки важливою анатомічної структури. Процес розвивається протягом декількох місяців. Оскільки симптоми бурситу кульшового суглоба в 9 з 10 випадків вимагають тривалої диференціальної діагностики, пацієнту доцільно звернутися до фахівця ще при появі перших скарг. Робити самостійні заходи, намагатися впливати на суглоб – неприпустимо. Тільки ортопед може встановити, що турбує патологія – бурсит кульшового суглоба – як лікувати її – теж визначає лікар.

Патогенез бурситу кульшового суглоба

Захворювання зазвичай виникає в середньому віці – зазначено, що 90% пацієнтів старше 40 років. На статеву приналежність захворювання не впливає – у чоловіків і жінок патологія здатна розвинутися з однаковою мірою ймовірності. При цьому запально-деструктивний процес вражає в 70% тільки один тазостегновий суглоб, у 30% – обидва. Але в тих клінічних випадках, коли запаленням вражений тільки один суглоб, а потім процес поширюється на другий, симптоми досить виражені. Це означає, що у пацієнта є можливість зупинити захворювання на початковому етапі його розвитку.

Запалюються такі сумки кульшового суглоба:

  • Сіднична. Переважає сильний больовий синдром, його інтенсивність зростає навіть після незначного фізичного навантаження, що і служить головним показником в диференційній діагностиці.
  • Вертельная. Якщо виникає запальний процес цього сегмента, пацієнти відчувають нестерпний біль всередині стегна. Купірувати виражений больовий синдром вдається не відразу – зазвичай застосовують комплексне знеболення. Поширеними представниками групи ризику такого виду ураження виступають жінки, або спортсмени, які зазнали ненормованої фізичному навантаженні.
  • Клубово-гребешкова. Щоб зрозуміти ще на момент огляду, патологія якогось виду у пацієнта, лікар уточнює локалізацію больового синдрому. Якщо хворий скаржиться на виснажливі дискомфортні відчуття, що виникають в паху, лікар тут же конкретизує запалення.
  • Також лікар уточнює супутні прояви захворювання, щоб зрозуміти причинно-наслідковий зв’язок, виключити інші захворювання та як можна раніше почати терапію патології. Враховуючи, що лікування бурситу вертлюгової сумки кульшового суглоба починається з припису хворому постільного режиму, до моменту з’ясування повної клінічної картини рухову активність рекомендується обмежити.

    Причини розвитку бурситу кульшового суглоба

    Бурсит кульшового суглоба виникає з кількох причин:

    • ідіопатичне порушення структури здухвинної западини;
    • деформація головки стегнової кістки, як результат хондропатії;
    • хронічний артрит (найчастіше ревматоїдного походження);
    • перенесені недавні або застарілі пошкодження суглоба;
    • остеонекроз.

    До групи ризику належать люди, які нещодавно перенесли сильне переохолодження, дотримуються малорухливого способу життя, мають зайву вагу.

    Увага! Якщо пацієнт страждає на цукровий діабет, потрібно обов’язково попередити лікаря про цю особливість.

    Цукровий діабет негативно відбивається на процесі загоєння ран, що іноді навіть виключає можливість проведення оперативного втручання. Хронічні інфекційні процеси, що протікають в організмі, знижують його імунні здібності.

     

    Симптоми бурситу кульшового суглоба

    Те, як лікувати бурсит кульшового суглоба, лікар попередньо визначає, виходячи з скарг. Про наявність захворювання свідчить одночасно кілька симптомів. Оскільки мова йде про запально-деструктивних змін в суглобі, який протягом дня витримує велике навантаження і фізіологічно призначений для забезпечення загальної рухової активності пацієнта, переважаючими будуть дискомфорт і набряк.

    • Больовий синдром. Основна ознака — біль у паху. Найчастіше болючість з паху поширюється вниз, вражаючи протяжність всієї ноги від тазу до стопи. Особливість біль – неприємне відчуття залучає передню і бічну поверхню стегна. Іноді хворобливість поширюється на сідницю. Ускладнює діагностику, коли пацієнт озвучує скарги тільки на болі в колінах.
    • Скутість і обмеженість рухливості запаленого суглоба. Відмінна риса ознаки – він виникає на фоні повного благополуччя, дискомфорту не передує фізична активність або підвищення звичної навантаження.
    • Хворий не може відвести ногу вбік, підвести її до грудей, дотягнутися, щоб надіти взуття, розвести ноги в обидві сторони. На початковому етапі спостерігається зменшення обсягу внутрішньої ротації, потім — зовнішньої. У другому випадку зменшується і кут відведення ноги.
    • Крепітація при здійсненні руху в суглобі. Змушує запідозрити надколи або інші види пошкодження кістки. Крепітація добре прослуховується, але не пальпується.
    • Підвищена чутливість і біль, відчутна по латеральній поверхні суглоба, викликана вторинним вертельным бурситом.
    • Кульгавість. Виникає на більш важких стадіях розвитку захворювання. Кульгавість обумовлена міграцією головки стегнової кістки і як наслідок – укороченням ноги. Якщо патологічний процес досяг 4 стадії розвитку, у пацієнта відзначається «качина хода». Так проявляється вертельный бурсит кульшового суглоба.
    • Атрофуються стегнові і сідничні м’язи.
    • Виникає ознака Тренделенбурга: спроба спертися на уражену ногу сприяє опущення тазу.

    Запалення передбачає чималу кількість неврологічних розладів. Із-за сильного больового синдрому, пацієнт позбавлений можливості спати. Млявість, загальна ослабленість і втрата працездатності також негативно відбиваються на самовідчутті хворого, знижують ефективність проведеної терапії.

    Якщо бактеріальна флора потрапляє в синовіальну сумку – виникає нагноєння. Патологічний процес завжди супроводжується підвищенням температури тіла, уражена область сильно набрякає, вона стає припухлой не тільки при пальпації, але і навіть візуально.

    Враховуючи численні обтяжуючі явища неврологічного генезу, невропатолог також підключається до терапевтичного процесу і допомагає усунути бурсит кульшового суглоба – симптоми і лікування курує цей фахівець.

    Діагностика

    Проводячи діагностику стану, в даний час застосовують переважно інформативні методики. Результат, який вони забезпечують, за підсумками процедури, пояснюється візуалізацією осередку ураження. Структурні зміни в запаленому суглобі вдається оцінити за всіма критеріями – встановлюють строк давності патологічного процесу, його інтенсивність, ступінь залучення в запальний осередок прилеглих структур.

    Бурхливий розвиток сучасних методик візуалізації патології (КТ, МРТ) не виключає важливість і доцільність проведення дослідження із застосуванням ультразвуку, рентгенографії. Перелічені напрямки залишаються домінуючими в плані раннього виявлення бурситу кульшового суглоба. Також зазначені методики дозволяють контролювати лікування патології на всіх етапах, а потім переконуватися в ефективності такого. Фахівці цінують УЗД та рентгенологічних методах доступність, економічність і високий ступінь інформативності.

    Артросонография (УЗД суглобів) активно використовується в ранній діагностиці патології. З її допомогою лікар одержує інформацію про стан дрібних сегментів поверхні кісток, зв’язок і сухожиль, м’язового апарату. Також цей метод швидко виявляє ознаки запального процесу (синовіту). Незважаючи на очевидні переваги методики, у неї є один недолік – ультразвукові хвилі не дозволяють оцінити структури кісткової тканини.

     

    Лікування

    Лікування бурситу кульшового суглоба передбачає кілька напрямків – в залежності від стадії розвитку і залучення в запальний процес інших анатомічних структур.

    Консервативне лікування

    Першорядне консервативне лікування бурситу кульшового суглоба – медикаментозне лікування. Її мета – зменшення ступеня інтенсивності проявів захворювання, поліпшення самовідчуття та якості життя пацієнта. Але головне призначення консервативної терапії – максимально відстрочити необхідність проведення операції.

    Лікування медикаментами передбачає призначення таких груп препаратів:

    • Нестероїдні протизапальні засоби. Недолік їх застосування – тяжкі ускладнення різного ступеня інтенсивності у 9 з 10 осіб, яким застосовувалися такі засоби як знеболювання.
    • Міорелаксанти. Необхідні для зменшення навантаження м’язів на уражені і вразливі суглоби. Перенапруження м’язового апарату призводить до такого.
    • Гормональні препарати. Якщо патологія ускладнилася розвитком синовіту, фахівець призначає одноразове введення глюкокортикоїдів в порожнину суглоба. Подібна тактика проводиться в тому випадку, коли проводять лікування вертельного бурситу кульшового суглоба.
    • Препарати, які стимулюють відновлення хрящової тканини. Найпоширеніший з них – Терафлекс. Його традиційно призначають протягом 5-6 місяців. Далі лікарське припис не передбачає курс по 2 капсули на добу протягом 2 місяців. Приймаючи препарат по системі, потім фахівець рекомендує зробити перерву на 30 днів. Після закінчення цього терміну – повторити курс (знову по 2 капсули). Загальна тривалість тривалість прийому ліків становить 10 міс. Зростання больових відчуттів у суглобах передбачає застосування одного з препаратів нестероїдної протизапальної групи. Також допустимо доповнювати перераховані ліки проведенням фізіотерапії – УВЧ, електрофорез (тривалість встановлює лікар).

    В даний час фахівці підбирають найбільш оптимальний варіант поєднання ліків для знеболювання пацієнтів з розглянутою патологією.

    Таблиця 2 відображає головних препарату, з допомогою яких пацієнтам забезпечують знеболення.

    Критерій оцінки ефективності лікарського препарату

    Диклофенак

    Амелотекс

    Тривалість терапевтичного курсу 7 днів 10 днів Побічні ефекти 8 з 10 пацієнтів відмічали біль у шлунку, 5 з 10 – почастішання серцебиття. Головний біль виникла у 1 з 10 спостережуваних пацієнтів. Терапевтична ефективність Для закріплення ефекту доводилося призначати вітаміни групи B, анальгетики і міорелаксанти. У призначенні допоміжних препаратів необхідності не було.

    У числі медикаментозних препаратів відстроченого дії, здатних впливати на домінуючі симптоми патології (больовий синдром, скутість, обмеженість рухів) більшою мірою вивчені глюкозамін (ГА), хондроїтину сульфат (ХС). Також підтверджено ефективність комбінації зазначених лікувальних засобів, та їх здатність сповільнювати прогресування патологічного процесу.

    Перерахований комплекс лише тимчасово знижує симптоматику, забезпечує полегшення загального стану пацієнта. Незважаючи на те, що всі зазначені лікарські засоби окремо досить ефективні. У зв’язку з високою ймовірністю розвитку ускладнень, в останні 5 років фахівці активно шукають оптимальні способи, які б усунули вертельный бурсит мінімальною кількістю лікарських засобів.

     

    На даний момент вже зрозуміло, що такий медикаментозний набір повинен володіти декількома головними якостями – мінімальною ймовірністю появи ускладнень при одночасно високому протизапальній ефекті.

    Фізіотерапевтичне лікування

    Розглянута патологія допускає застосування сухого тепла. Найбільш ефективними методиками визнані:

    • озокеритові та парафінові аплікації;
    • мікрохвильова терапія;
    • індуктотерапія;
    • в залежності від стадії спектру запалення, лікар наказує проведення лікувального масажу.

    Фізіотерапевтичні процедури допомагають знизити запалення, сприяють прискоренню реабілітації.

    Народне лікування

    Застосовувати способи народного лікування у разі підтвердженого бурситу кульшового суглоба – втрата часу, що тягне за собою перехід патології в більш важку форму. Один з популярних методів полегшення болю в домашніх умовах – прикладання грілки. Однак не виключено, що прогрівати запалену ділянку категорично не можна (якщо процес обтяжений бактеріальним інфікуванням). Вплив теплом може призвести до незворотних наслідків.

    Хірургічне лікування

    Головне показання для проведення оперативного втручання – відсутність терапевтичного ефекту від медикаментозного і фізіотерапевтичного лікування. Друге, не менш серйозна підстава для реалізації хірургічного підходу – у пацієнта все ще залишилися скарги на больовий синдром або дискомфорт посилився за час спроб застосування консервативних методів.

    Втручання проходить наступним чином:

  • В першу чергу, операція передбачає ослаблення напружених м’язів.
  • При надмірному і обтяженому запаленні вертлюгової бурси, хірург виконує її висічення.
  • Якщо за час розвитку патології в навколосуглобових сумки зібралася рідина – хірург зливає її.
  • З метою профілактики рецидиву цього явища, лікар дренує цю ділянку, що повністю виключає ймовірність повторного скупчення рідини.
  • Бурсэктомия – оперативне втручання, показанням до проведення якого, служить підтвердження важкої форми бурситу. Якщо оперативне втручання буде проводитися повноцінно обладнаному медичному центрі, лікарі реалізують мінімально травматичну методику висічення бурси – артроскопію.

    В 95% з 100 пацієнти переносять цю хірургічну задовільно, а процес реабілітації займає мінімальну кількість часу. При проведенні артроскопії лікар мінімально контактує з тканинами пацієнта, а тому функціональні здібності кульшового суглоба не порушуються.

     

    Висновок

    Бурсит кульшового суглоба – це серйозне захворювання, яке являє собою загрозу інвалідності і повної втрати рухової активності. При наростанні больового синдрому, явний дискомфорт, супроводжуваному зміну положення тіла – потрібно відвідати фахівця. Лікувати цю патологію консервативними методами можна, але тільки на початковому етапі. При більш обтяжених стадіях розвитку лікар пропонує оперативне втручання.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя