Симптоми мікоплазмозу та методи його лікування

Найчастіше мікоплазмоз вражає статеві органи

Мікоплазма – це умовно-патогенні бактерії, що займає певне місце між бактеріями і вірусами. Мікроорганізми можуть уражати багато органів і системи приводячи до серйозних наслідків.

Симптоми мікоплазмозу можуть бути відсутні протягом тривалого часу, оскільки захворювання має властивість розвиватися приховано. Однак у цей момент відбуваються серйозні зміни в системах і органах.

Зміст статті

• Причини розвитку
• Симптоми у жінок
  • Симптоми генітального мікоплазмозу
  • Симптоми захворювання у чоловіків
  • Симптоми ураження дихальних шляхів
• Як мікоплазмоз впливає на вагітність
• Діагностика
• Чи потрібно лікувати мікоплазмоз?
• Як лікувати мікоплазмоз?
• Методи профілактики
• Часті питання до лікаря
  • Вагітність і мікоплазмоз

Причини розвитку

Урогенітальний мікоплазмоз викликають 2 мікроорганізму, а саме:

• уреаплазма уреалитикум;
• мікоплазма хоминис.

Вперше збудники були виявлені в далекому 1937 році, з тих пір ведуться пошуки терапії, яка допоможе повністю знищити бактерії. Причини виникнення мікоплазмозу можуть бути різними: статевий, контактний, аліментарний.

Так як мікоплазми не несуть в собі якихось хвороботворних властивостей, саме тому їх умовно відносять до патогенних мікроорганізмів. Вони не провокують розвиток якихось інфекцій і можуть жити в організмі абсолютно здорової людини.

Мікоплазми в пофарбованої середовищі під мікроскопом

Для того щоб бактерії перейшли у розвиток мікоплазмозу необхідно щоб були якісь провокуючі фактори. Розмножуватися вони в першу чергу починають тоді, коли захисні сили організму слабшають.

Привести до цього може наступне:

• тривале перебування у стресовому стані;
• розвиток хронічних захворювань або інфекцій;
• емоційні або фізичні перевантаження;
• переохолодження організму;
• проживання у поганому кліматі.

Спровокувати розвиток бактерій може і частий або тривалий прийом антибіотиків, а також вагітність у жінок.

Збудник мікоплазмозу

Симптоми у жінок

Після послаблення імунітету і порушення цілісності слизових оболонок в організмі починає скупчуватися велика кількість збудників. Якісь специфічні ознаки мікоплазмозу відсутні.

Симптоми супроводжуються розвитком запального процесу в сечостатевій системі, а також розвитком інших захворювань – ендометрит, вагініт, цистит, уретрит та інше. Більш ніж у 15% випадків захворювання розвивається в прихованій формі, клінічна картина відсутня.

Після настання вагітності патогенні мікроорганізми стають прихованою загрозою для дитини. У таких жінок може спостерігатися замерзла вагітність, можуть траплятися мимовільні викидні, а також розвиваються відхилення у плода.

Мікоплазмоз може вражати не тільки дітей, але і тварин

Інфекційне розвиток захворювання може супроводжуватися такими симптомами:

• в області геніталій біль і дискомфорт;
• при статевому контакті відчувається біль;
• у період між менструаціями з’являються кров’янисті виділення;
• з піхви постійно спостерігаються густі виділення зі слизом;
• у нижній частині живота біль, при фізичному напруженні вона посилюється.

Посприяти переміщення бактерій в найближчі органи разом із кровотоком або лімфою можуть перевтома, авітаміноз, застуда, супутні інфекційні захворювання та інше. У деяких випадках може підвищуватися температура тіла до позначки 39 градусів.

При статевому контакті може відчуватися біль

Симптоми генітального мікоплазмозу

З розвитком інфекційного захворювання починають з’являтися симптоми гострої або млявою форми ендоцервіціта, вагінозу та інше.

Симптоми можуть бути наступними:

• проблеми при сечовипусканні;
• при статевому контакті біль і дискомфорт;
• в області геніталій свербіж і печіння;
• відчуття постійного дискомфорту в області статевих органів.

У занедбаному стані ознаки можуть бути зовсім іншими:

• розвивається пневмонія;
• пієлонефрит;
• уретрит;
• ендометрит.

Навіть у здорових людей можна виявити мікоплазму. Симптоми приховані, саме тому важко відрізнити бактеріальне зараження інфекційним.

Захворювання, що свідчить про наявність мікоплазм

Симптоми захворювання у чоловіків

Мікоплазмоз у початковій стадії розвитку у чоловіків протікає безсимптомно. Бактерії, що після проникнення в чоловічі статеві органи, осідають в эпителиях уретри або клітинах крайньої плоті.

Латентна форма захворювання може спостерігатися протягом півтора місяців і тільки після цього з’являються якісь симптоми.

Для чоловіків характерно наступне:

• часті і помилкові позиви до сечовипускання;
• навіть у спокійному стані з’являється печіння і дискомфорт;
• в області паху біль;
• можливе збільшення пахових лімфатичних вузлів.

Періодично з’являються виділення з уретри прозорого кольору. Часто при обстеженні виявляються супутні інфекції у вигляді гонореї, трихомоніазу або хламідіозу.

Відчуття дискомфорту в області статевих органів

На відео у цій статті більш докладно розповідається про те, які симптоми захворювання у чоловіків можуть бути.

Симптоми ураження дихальних шляхів

Мікоплазми можуть вражати легені, бронхи, оболонку горла. Заразний період триває протягом 7-10 днів. Самопочуття пацієнта різко погіршується, симптоми з’являються гостро, клінічна картина схожа з застудою.

У перші дні підвищується температура тіла до позначки до 38.5 градусів. Проходить кілька діб і жар починає спадати.

Симптоми респіраторного мікоплазмозу можуть бути наступними:

• відчуття болю в горлі;
• першіння в області горла;
• риніт, кашель;
• рясне потовиділення.

Важливо! У тому разі, коли лікування відсутня, захворювання почне розвиватися всередину, спричиняючи серйозні ускладнення.

Як мікоплазмоз впливає на вагітність

Для вагітних жінок мікоплазми можуть бути вкрай небезпечними

Мікоплазми і уреаплазми можуть вільно проникати через фетоплацентарний бар’єр. Вже на 12-20 тижні вагітності бактерії можна виявити в навколоплідних водах.

Зараження, відбувається внутрішньоутробно, може привести до наступних наслідків:

• недоношеність, початок передчасних пологів;
• навколоплідні води виливаються передчасно.

До плоду мікроорганізми можуть проникнути наступними шляхами:

• висхідним шляхом – піднімаються з піхви;
• через плаценту.

Приблизно в 50% випадків відбувається зараження навколоплідних вод. До зачаття, тобто на стадії планування вагітності, жінці рекомендується пройти ретельне обстеження.

Можливий внутрішньоутробний шлях зараження

Слід також зазначити, що це ті мікроорганізми, які можуть негативно позначитися на настання вагітності. Більше половини жінок з діагнозом безпліддя страждають від мікоплазм.

Такі механізми можуть перешкоджати настанню зачаття:

• мікоплазми негативно впливають на яйцеклітини і сперматозоїди, вони стають морфологічно неповноцінно;
• розвивається запалення в малому тазу, з’являється непрохідність маткових труб.

Відбувається порушення секреторних і проліферативних процесів в ендометрії матки, саме тому запліднена яйцеклітина відторгається. На фото нижче приклад того, які наслідки від микоплазмозма можуть бути при вагітності.

Приклад ускладнень

Діагностика

Проводити лабораторні діагностичні тести необхідно в наступному випадку:

• патоген був виявлений у статевого партнера;
• мимовільні аборти;
• поставлений діагноз безпліддя;
• розвиваються хронічні рецидивуючі урогенітальні інфекції.

Цікаво! Вагітність, що протікає повноцінно, не потребує обстеження на мікоплазмоз.

Для діагностики застосовується бактеріологічний метод

Для виявлення інфекції застосовується три діагностичних тест:

Культуральний метод – посів робиться взятого біологічного матеріалу на спеціальному живильному середовищі. Можна не тільки виявити мікоплазми, але і зрозуміти, наскільки вони чутливі до антибіотиків. Метод вважається найбільш складним і дорогим, незважаючи на це точний результат більш ніж 98% випадків.

Полімеразна ланцюгова реакція або ПЛР – спосіб, що дозволяє виявити ДНК мікоплазм у біологічному матеріалі. Можна виявити навіть незначна кількість мікроорганізмів, але не можна визначити їх чисельність.

Імунологічні методи – виявлення в крові антитіл. Перевіряється реакція імунітету на присутність патогенних мікробів. У зв’язку зі специфічністю та точністю застосовується метод рідко.

Для того щоб отримати більш точну інформацію рекомендується проводити тести безпосередньо перед менструацією або через кілька днів після її закінчення.

Чи потрібно лікувати мікоплазмоз?

Останнім часом мікоплазми стали справжньою принадою для багатьох приватних гінекологічних кабінетів. Лікується захворювання довго і складно.

Після виявлення ДНК мікоплазм жінкам можуть розповідати численні жахи, в результаті чого вони постійно ходять в кабінети до лікарів за черговим рецептом для лікування.

Визначити чи потрібно лікування, може тільки лікар після обстеження

Однак сам факт виявлення мікроорганізмів зовсім не є приводом для початку лікування, в тому числі і у вагітних жінок.

Проводити терапію рекомендується в наступному випадку:

• бактерії були виявлені у жінок з поставленим діагнозом безпліддя;
• мікоплазми були виявлені при патологіях вагітності: багатоводдя, плацентарна недостатність;
• мікоплазми були виявлені при інших урологічних інфекціях.

Останнім часом, багато жінок, які готуються стати мамами, проходять антимикоплазменную терапію. Однак гінекологи з інших країн вважають, що це лікування недоцільне, оскільки здатне принести більше шкоди, ніж користі: на лікарський засіб формується алергія, патогенна флора стає стійкою до антибіотиків, у майбутньому буде створено багато проблем.

Вагітним жінкам лікування призначає лікар

Як лікувати мікоплазмоз?

Тільки лікар може визначити ознаки і призначити лікування мікоплазмозу. Для лікування застосовуються виключно антибактеріальні засоби, позбавитися від мікроорганізмів без них неможливо. У деяких випадках може бути призначено цілий комплекс препаратів, серед яких є вітаміни, пробіотики, антибіотики, імуностимулюючі засоби та інше.

При лікуванні захворювання антибіотиками слід дотримуватися кількох простих порад. В першу чергу необхідно дотримувати рекомендації лікаря, а також дозування. Самостійно приймати якісь ліки ні в якому разі не можна.

Для лікування призначаються лікарські препарати

Оскільки захворювання передається при статевому контакті, лікування повинні проходити обидва партнера. На весь період терапії слід відмовитися від статевих контактів, навіть якщо ви обоє лікуйтеся антибіотиками.

Найбільш ефективні препарати, що застосовуються для боротьби з збудником захворювання:

Трихопол – форма випуску таблетки. Можна не тільки позбутися від мікоплазмозу, але і від інших захворювань, що передаються при статевому контакті. Головна особливість ліків полягає в тому, що його можна поєднувати з іншими препаратами.

Метрогіл. Випускається лікарський засіб не тільки в таблетках, але і гелях. Проти мікоплазми медикамент досить ефективний.

Для того щоб вилікувати мікоплазму гениталиум, слід приймати антибіотики з ряду макролідів та тетрациклінів.

Антибіотики, знищують дані вид, наступні:

Сумамед. Приймається по одній таблетці в день, курс лікування-не більше 5 діб. Особливість препарату полягає в тому, що він накопичується в тканинах і клітинах, знищуючи збудника зсередини.

Азитроміцин. Ліки проникає в тканини сечостатевої системи, скупчується там, швидко знищує мікоплазми.

Доксициклін. Приймається в капсулах, запивається водою. Дозволяється використовувати для лікування вагітних жінок і годуючих мам.

Вильпрафен. Інструкція по прийому видається індивідуально для кожного, курс лікування різний.

Амоксиклав – всмоктується швидко, саме тому і діє швидко. Найчастіше призначається для лікування жінкам, а все тому, що має властивість накопичуватися в матці і яєчниках.

Тетрациклін. Застосовується у вигляді мазі, так і у вигляді таблеток. При микоплазмозе ліки ефективно.

Препарат призначається для лікування

Антибіотики – це агресивне засіб, воно вбиває не тільки патогенну, але і корисну флору. Для того щоб не завдати ніякої шкоди, рекомендується паралельно приймати пробіотики.

У більшості випадків лікарі рекомендують приймати полівітамінні препарати, а все тому, що мікоплазми з’являються на тлі ослабленого імунітету. Такі комплекси можуть підвищити захисні функції організму.

Внаслідок ослабленого імунітету, який не в силах боротися з інфекцією, слід приймати імуностимулятори. Пацієнтам можуть призначатися такі препарати – Анаферон, Інтерферон, Вобэнзим. Можна також приймати і природні імуномодулятори – Ехінацея Пурпурова, Женьшень, Лимонник.

Для підвищення захисних сил організму призначається ехінацея пурпурова

Після того, як лікування буде завершено, слід пройти повторне обстеження. Тільки на підставі отриманих результатів можна судити про те, настало одужання чи ні. У деяких випадках пацієнти проходять не одне обстеження, а кілька.

Методи профілактики

Якщо мова йде про профілактику проти респіраторних мікоплазмозом, призначаються, а точніше рекомендуються, загальнозміцнюючі процедури: вітамінні комплекси, загартовування, здорове харчування та інше. Однак наскільки всі ці заходи допомагають, науково досі не встановлено.

Людям, що входять в такі групи, важливо проходити обстеження на мікоплазмоз:

• жінкам і чоловікам на стадії планування вагітності;
• тим людям, у кого була виявлена гонорея та трихомоніаз;
• особам, з іншими захворюваннями в органах сечостатевої системи: простатит, ерозія шийки матки, цервіцит, цистит;
• жінкам з наявністю репродуктивних проблем: викидні, безпліддя, запалення після пологів та інше;
• особам, які мають статевий зв’язок відразу з декількома статевими партнерами.

У всіх країнах до всім цим заходам ставляться по-різному. У Росії донині точаться суперечки з приводу того, чи повинні проходити лікування вагітні жінки.

Іншими словами можна зробити висновок, що профілактичне лікування має як прихильників, так і супротивників. Сказати точно, хто ж правий у цій ситуації, поки не можна.

Одужання настає тільки після пройденого лікування

Щодо мікоплазмозу у медицині більше питань, ніж відповідей. Однак можна з упевненістю говорити про те, що з-за мікоплазм виникають серйозні проблеми зі здоров’ям.

Часті питання до лікаря

Вагітність і мікоплазмоз

У мене в житті була така ситуація, коли народилася мертва дитина. Не так давно я знову дізналася про те, що вагітна, але при обстеженні у мене виявили мікоплазми. Скажіть, наскільки це небезпечно і що взагалі робити?

При необхідності мікоплазмоз при вагітності лікують після 16 тижнів. Що стосується ризику для дитини і вагітності, то все залежить від клінічної ситуації: якщо симптомів немає, то лікування не потрібне. У будь-якому випадку необхідно проконсультуватися зі своїм лікуючим лікарем.