Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Симптоматика патології
  • 3 Методи діагностики
    • 3.1 Біохімія
    • 3.2 УЗД
    • 3.3 КТ
  • 4 Лікування синдрому цитолізу
    • 4.1 Медикаментозні засоби
    • 4.2 Дієта
  • 5 Можливі ускладнення
  • 6 Профілактика

Синдром цитолізу – патологія, що вражає печінку і характеризується порушенням функціонування, руйнуванням клітин життєво важливого органу.

Оборотність процесів залежить від переліку дестабілізуючих факторів, ступеня тяжкості прогресуючого синдрому цитолізу, ефективності терапевтичних заходів.

Цитолизу, супроводжуваному дистрофічними, некротичними процесами, схильні представники різних вікових груп.

Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

Причини виникнення

Підвищення ризику розвитку синдрому цитолізу печінки обумовлюється:

  • Зловживанням лікарськими засобами (антидепресанти, антиметаболитами, нейролептичними, антибіотичними, протизапальними, стероїдними, проносними, протигрибковими, протитуберкульозними, антиаритмічними, психотропними, гормональними, протисудомними, іншими підтипами препаратів). Чим більше медикаментів вживається одночасно, тим вище ймовірність ушкодження печінкових клітин.
  • Алкоголізм. Небезпечними вважаються добова дози, що перевищують 50-90 г етилового спирту. Ймовірність руйнування тканин органу залежить від регулярності, тривалості («стажу») споживання спиртного, фортеці напоїв.
  • Жорсткими дієтами, голодуванням, нерегулярним харчуванням, систематичним включенням в раціон шкідливих для здоров’я продуктів (напівфабрикатів, фаст-фуду, страв з консервантами, високою концентрацією жиру).
  • Різким зниженням маси тіла.
  • Ускладненнями гастроентерологічних хвороб, хірургічних операцій.
  • Недугами, при прогресуванні яких знижується обсяг вироблення жовчі або порушується її транспортування.
  • Важким перебігом гепатиту.
  • Виникнення збоїв у роботі імунної системи.
  • Утворенням пухлин (раку, доброякісних).
  • Гіпертонічною хворобою, іншими захворюваннями, що супроводжуються порушенням кровообігу.
  • Прогресуючими паразитарними інфекціями (шистосомозом, ехінококоз, лямбліоз, аскаридозом, амебіазом). Амеби провокують розвиток абсцесів, тромбозу, некрозу. Ехінококки утворюють тканинні кісти. Лямблії пошкоджують клітинні мембрани, провокують запальні процеси. Аскариди, переміщаючись з шлунково-кишкового тракту, закупорюють жовчовивідні шляхи, що призводить до загибелі клітин. Небезпека для здоров’я представляють не тільки паразити, але і виробляються ними токсичні речовини.
  • Дестабілізацією ліпідного обміну (наслідок прогресуючого діабету, ожиріння, споживання трансгенних жирів).
  • Забрудненістю повітря, роботою на підприємствах хімічної промисловості, постійними контактами з отруйними речовинами.
  • Ускладненнями, що виникають на тлі вагітності, старіння організму.
  • Генетичними (спадковими) порушеннями.

Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

Симптоматика патології

Печінковий цитоліз на початкових стадіях нерідко протікає безсимптомно. Середня і важка стадії патології супроводжуються:

  • Пожовтінням склер, шкірних покривів (наслідок порушення обмінних процесів, що проявляються підвищенням білірубінової концентрації).
  • Утворенням білого нальоту на язиці.
  • Дискомфортом, хворобливими відчуттями в правому підребер’ї, интенсифицирующимися після прийому їжі.
  • Бурчанням, дискомфортом у животі, метеоризмом.
  • Появою гіркого присмаку у роті, відрижки.
  • Перевищенням норми кислотності шлункового соку.
  • Запором, діареєю.
  • Нудотою, блювотою, що не супроводжується полегшенням.
  • Потемніння сечі, знебарвлення калу.
  • Збільшенням лімфовузлів.
  • Сверблячкою слизових оболонок, шкіри.
  • Геморагічним діатезом.
  • Шкірної пігментації.
  • «Печінковими долонями».
  • Появою судинних зірочок, гематом.
  • Збільшенням селезінки.
  • Набряклістю.
  • Асцитом.
  • Лихоманкою.
  • Загостренням хронічних хвороб.
  • Зниженням маси тіла.
  • Нездужанням, слабкістю, погіршенням працездатності, апатією.

Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

Методи діагностики

Патологія вимагає ретельного, багатоетапного діагностування, необхідного для ідентифікації всіх несприятливих факторів, що впливають на клінічну картину, виключення інших недуг, що мають схожі симптоматичні прояви.

В ході огляду, аналізу анамнезу пацієнт надає лікарю інформацію про наявні, перенесені хвороби печінки, інших органів, операціях, травматичних пошкодженнях, наявність алергії, вживанні лікарських препаратів, наркотиків, спиртного, системі харчування.

Комплекс лабораторних обстежень представлено аналізи калу, сечі, крові, маркерними тестами, дослідженнями на наявність антигенів, коагулограммой.

Інструментальні (томографічні, ультразвукові, рентгенологічні, ендоскопічні) обстеження, що характеризуються високою точністю та інформативністю, дозволяють отримати клінічні дані для безпомилкової постановки діагнозу та організації високоефективної терапії.

Для визначення ключових факторів розвитку синдрому цитолізу печінки, оцінки інтенсивності ураження клітинної структури, виявлення паразитів проводиться біопсія з подальшим гістологічної діагностики.

Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

Біохімія

Лабораторні дослідження крові – невід’ємна складова діагностики, в ході якої виявляються відхилення від норми, що вказують на розвиток несприятливих процесів.

Цитоліз, що характеризується стоншенням клітинних мембран, некротизацией, супроводжується збільшенням концентрації білірубіну (пов’язаного, вільного), ферментних речовин. При прогресуючої патології зміст лактатдегідрогенази перевищує 260 од/л, диаланинаминотрансферазы, аспартатамінотрансферази – 41 г/л (чоловіки), 31 г/л (жінки). Спостерігається зниження холінестерази, альбумінів, факторів згортання крові, зміна взаємного співвідношення ферментів.

Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

Для уточнення характеру імунологічних реакцій використовують ПЛР-аналіз, імуноферментні обстеження.

УЗД

Діагностика за допомогою ультразвукового обладнання – безпечний метод обстеження печінки, що дозволяє візуалізувати орган, отримати інформацію про відхилення від норми розміру, форми, структури, стану тканин, ідентифікувати новоутворення, паразитарні вогнища, підтвердити наявність портальної гіпертензії.

В ході эластографического (динамічного ультразвукового) дослідження фахівці отримують розширені дані про ступінь ураження тканин.

Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

КТ

Методика комп’ютерної томографії базується на створенні певної кількості рентгенівських знімків різного зрізу (глибини). Діагностування дозволяє виявити навіть дрібні патологічні області, щільність яких відрізняється від щільності здорових тканин. Фахівці вивчають форму, межі новоутворень, стан (діаметр) жовчовивідних проток.

Для підвищення інформативності, більш якісної візуалізації патологічних процесів в рамках проведеної КТ застосовують контрастні речовини (використовуються після попередніх аналізів на наявність алергічних реакцій).

Лікування синдрому цитолізу

Лікувальні процедури, організовувані за результатами обстежень, спрямовуються на усунення супутніх захворювань, зменшення вираженості інтоксикаційного синдрому, відновлення нормальної клітинної структури, нормалізацію функціональності печінки.

Медикаментозні засоби

Консервативна терапія передбачає прийом мінерально-вітамінних, антибіотичних, протипаразитарних, противірусних засобів, сорбентів, гепатопротекторів.

Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

Пропонується використання дезінтоксикаційних розчинів, етіотропних засобів, імунокоректорів, препаратів, що стимулюють жовчний відтік, що нормалізують метаболічні процеси кровотворення.

Якщо патологія розвинулася на тлі прийому ліків, які надають гепатотоксичної дії, їх вживання припиняється.

Дієта

Дотримання дієти сприяє запобіганню перевантажень печінки, нормалізації клітинної життєдіяльності, прискорення структурного відновлення органу.

Без дієтотерапії ефективність використовуваних препаратів істотно знижується, тому необхідно відмовитися від спиртних напоїв (обов’язкова умова одужання), смажених, гострих, жирних, копчених, маринованих, що підвищують кислотність страв, мінімізувати споживання солоної, важко засвоювання їжі. З раціону виключають каву, шоколад, здобу, кондитерські вироби.

Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

Пацієнти переорієнтуються на дробове харчування. Обсяг щодоби споживаної рідини (морсів, компотів, трав’яних чаїв, негазованої води) підвищується до двох літрів (або більше). Збільшується споживання овочів, зелені, страви з мінімальною термообробкою, жирної морської риби, оливкової олії, молокопродуктів, що прискорюють відновні процеси.

В рамках профілактики паразитозів слід доповнювати раціон часником (і настоянкою на його основі), кедровими горіхами, гарбузовим насінням.

Період часу, протягом якого рекомендується дотримуватися дієти, визначається лікарем.

Якщо аутоімунна, алкогольна та інші форми печінкової патології не піддаються лікуванню ліками, виникає необхідність пересадки органу.

Можливі ускладнення

Слідства запущеного цитолізу – цироз, печінкова недостатність, що супроводжується метаболічними розладами, підвищенням ймовірності внутрішніх кровотеч (ускладнення портальної гіпертензії), сепсису (інфекція розноситься по внутрішнім органам), ураження нервової системи.

Синдром цитолізу печінки: причини, симптоми, діагностика і лікування

Неврологічні збої, обумовлені кисневим клітинним голодуванням, проявляються млявістю, загальмованістю, пригніченістю рефлексів, порушенням дихання, функціонування серця, коматозними станами.

Профілактика

Профілактика розвитку синдрому цитолізу печінки зводиться до:

  • Переорієнтації на здорове, збалансоване харчування.
  • Якісної термічної обробки м’ясної, рибної їжі.
  • Дотримання правил гігієни, проведення косметологічних, хірургічних процедур.
  • Відмови від зловживання спиртними напоями, вживання ліків без погодження з медичним спеціалістом.
  • Нормалізації маси тіла.
  • Уникнення контактів з хімікатами, отрутами.
  • Своєчасної терапії інфекційних, серцево-судинних, шлунково-кишкових, метаболічних захворювань.
  • Підтримання бессбойной роботи імунітету.
  • Регулярного проходження обстежень.

Враховуючи обширність проявів, складність діагностування і тяжкість наслідків печінкового синдрому цитолізу, необхідно звертатися до медичних фахівців при виявленні перших симптомів порушення функціонування печінки.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: