Саме поняття гострий синусит, симптоми і лікування даного захворювання та його профілактика досить добре знайомі як лікарям, так і людям, які не належать до медицини. І це не дивно, адже зазначене захворювання є широко поширеним і представляє одну з найбільш актуальних проблем отолярингологии.
Вважається, що щорічно близько 10 млн. росіян страждають даною патологією з піком захворюваності в осінньо-зимовий час.
Гострий синусит у дітей порівняно з дорослими зустрічається частіше і в структурі лор-хвороб займає друге місце. Причому чим молодше дитина, тим важче буде протікати хвороба.
Причини гострого бактеріального та вірусного синуситу
В залежності від виду ураженої пазухи виділяють синусит у формі гаймориту, фронтиту, сфеноидита і етмоїдиту.
При гаймориті процес локалізується в верхньощелепної, а при фронтиті – в лобній пазусі. Це два найбільш поширених виду синуситу, що пояснюється тим близьким розташуванням пазух щодо носових ходів. З цих двох форм гострий фронтальний синусит займає друге місце по зустрічальності, лідером вважається гайморит.
Сфеноидит – це запалення клиноподібної пазухи, а етмоїдит – ураження клітин гратчастого лабіринту. Дані форми зустрічаються рідше, але при цьому протікають значно складніше і вимагає більш пильної уваги з боку лікаря.
Якщо в процес втягуються всі навколоносові пазухи, то діагноз буде звучати як «пансинусит». А при ураженні пазух лише на одній стороні – «гемисинусит».
Класифікують описуваний недуга і за причинним фактором. Так виділяють гострий вірусний та гострий бактеріальний синусит.
По патогенезу дане захворювання буває гнійним і катаральним.
Формування в слизовій пазух запального процесу, як відомо, сприяють загальні та/або місцеві фактори. Загальні причини гострого синуситу включають конституціональні передумови, зміни індивідуальної реактивності, порушення імунних сил, плюс різні зовнішні несприятливі фактори. Серед передумов місцевого характеру особливе значення мають ті, при яких страждає дренаж і вентиляція пазух, а також робота мукоциліарний транспортної системи. Наприклад, порушити діяльність вивідних отворів пазух можуть системні (зокрема, алергія) і місцеві фактори. Останні поділяються на анатомічні та патофізіологічні.
Анатомічні включають гребені, шпильки, викривлення перегородки, гіпертрофію раковин, пухлини, поліпи, а також гіперплазію слизової оболонки носа. Зазначені фактори не тільки порушують дренаж і вентиляцію через природні протоки, але і сприяють неправильного розвитку самих пазух. Це особливо актуально при тривалому існуванні патології в дитячому віці.
Основне значення в етіології гострого синуситу форми надається зазвичай інфекційним агентам, які потрапляють у пазухи з носової порожнини, зубів або віддалених вогнищ хвороби. В основному мова йде про кокової флори (стрепто-, стафило – або пневмокок). Значно рідше стають збудниками грам-плюс або грам-мінус палички, грипозні, парагриппозные і аденовіруси, грибки.
Ознаки гострого катарального і гнійного синуситу
Гострий синусит протікає не тільки з локальними проявами. Це процес, при якому реагують багато системи і органи. Загальна реакція організму на запальні явища в пазухах включає лихоманку, головний біль, слабкість і нездужання.
Однак подібні ознаки супроводжують мало не кожну осередкову інфекцію і при їх наявності важко поставити точний діагноз. Тому діагностики цієї хвороби варто покладатися скоріше на прояви місцевого характеру.
Сюди, як правило, відносяться скарги на утруднення назального дихання з розладами нюху і патологічні носові виділення.
Гострий катаральний синусит проявляється відчуттям печіння та сухості в носі і різкою втратою нюху на тлі погіршення носового дихання. При цьому відзначається гіперемія слизових тканин носових ходів, сльозотеча і загальна інтоксикація організму.
Так як даний вид хвороби викликається в основному вірусами для нього характерне порушення сну і апетиту, головний біль, а в деяких випадках і підвищена температура тіла. Ускладнюється такий синусит захворюваннями верхній частині дихальних шляхів і менінгітами.
Гострий гнійний синусит на відміну від попереднього викликається головним чином бактеріальними агентами. Основним симптомом при цьому є гнійні виділення, утруднення відтоку яких погіршує носове дихання, призводить до набряклості слизової і як наслідок до розладів нюху.
Характерна для захворювання і головний біль в області чола і скронь, посилюється при нахилах голови. Також супроводжують гострий синусит симптоми загального погіршення стану: слабкість, запаморочення і т. д.
Ускладнення і діагностика гострого синуситу
Характеризують гострий синусит ускладнення можна розділити на орбітальні та внутрішньочерепні. Перші виникають при ураженні гратчастого лабіринту і лобової пазухи, в результаті чого запалення переміщається очну ямку. У кінцевому підсумку утворюється флегмона або абсцес.
Внутрішньочерепні ускладнення виникають внаслідок переміщення патогенних мікробів у черепну коробку. В даному випадку запальний процес може бути як локальними, так і дифузним. Клінічно це виражається абсцесами, менінгіт, арахноидитом.
Допомагають в діагностиці гострого синуситу симптоми, що спостерігаються при даному захворюванні. Крім того, лікарі традиційно спираються на дані лабораторних досліджень.
З фізикальних методів дозволяють говорити про гострий синусит ознаки, які виявляються при риноскопії (передній, середній або задній). А інструментальні методи зазвичай зводяться до рентгенографії та діагностичної пункції.
Як лікувати гострий синусит: антибіотики та інші ліки
Приймати рішення про те, як лікувати гострий синусит повинен лікар-спеціаліст. Зазвичай терапія даного захворювання спрямована на усунення запалення та боротьбу з інфекцією. Крім того, дуже важливо налагодити нормальний відтік вмісту пазух. Беручи до уваги тяжкість процесу, лікар може запропонувати або медикаментозне, або немедикаментозне лікування.
До останнього відноситься пункція, яка є, мабуть, самим дієвим методом швидкого позбавлення від гнійного вмісту. Така процедура дозволяє ліквідувати інфекційний вогнище на місцевому рівні за допомогою антибактеріальних та антивоспалительных ліків.
Допомагає перемогти гострий синусит лікування медикаментами передбачає застосування крапель, спреїв і аерозолів з судинозвужувальними засобами. Найвідоміші з них – Нафазолин і Оксиметазолін.
Приймати судинозвужувальні препарати можна і через рот. Наприклад, Псевдоефедрин або Фенілефрин. Для уникнення алергії їх краще комбінувати з Лоратадином або іншими антигистаминами. Дуже добре ліквідують гострий синусит антибіотики, з яких найбільш популярний Биопарокс, що включає в свій склад фузафунгин.
При виборі протибактеріальних препаратів слід звертати увагу на його активність по відношенню до певних груп мікробів і здатність протистояти збудника.
Як правило, при легкому перебігу антибіотик не потрібно. Його призначають лише при відсутності поліпшення після 10 днів хвороби або при погіршенні стану.
Хвороба середньої тяжкості найкраще лікується Амоксициліном.
У разі тяжкого перебігу недуги вказаний препарат підсилюють клавуланової кислоти. Також можуть використовуватися Цефтріаксон, Цефуроксим та інші цефалоспорини.
Як лікувати гострий синусит при вагітності
Основним методом лікування цієї хвороби у вагітних є застосування судинозвужувальних засобів. Вони допомагають усунути набряк слизової, тим самим відновлюючи дихання через ніс і покращуючи загальний стан.
Якщо гострий синусит при вагітності протікає з підвищенням температури, то необхідно використовувати жарознижуючі, однак при цьому не варто займатися самолікуванням, а потрібно приймати тільки той препарат, який призначить лікар.
