Брадиаритмия (брадикардія або уражень пульсації) серця не є захворюванням зі специфічними віковими або гендерними проявами. Так як дані патологічні зміни далеко не завжди мають яскраво виражені симптоматичні реакції, діагностика часто ускладнена. Крім того, у медицині відомі випадки, коли у здорових людей (навіть спортсменів) частота пульсу була менше 30 ударів на хвилину.
Брадиаритмия — це порушення серцевого ритму, коли серцеві скорочення стають менше 60 ударів в хвилину. Урежения серцевого ритму виникають у випадках, коли проходження нервового імпульсу синусового вузла до кінцевих розгалужень зустрічає перешкоду. При класифікації брадиаритмії виділяють: синусову брадикардію, зупинку синусового вузла, атріовентрикулярну блокаду, а також миготливу брадиаритмию, трикулярную блокаду. Наслідки цієї патології можуть бути як відносно легкими (неповна блокада), так і важкими (повна блокада з зупинкою серця).
Далі ви дізнаєтеся, що таке синусова бралиаритмия серця, і як надати допомогу людині з критичним зменшенням частоти серцевих скорочень.
Причини синусової брадиаритмия серця
Синусова брадиаритмия — це порушення серцевого ритму, при якому відбувається уражень частоти серцевих скорочень при збереженні їх ритмічності та скоординованості (правильна їх послідовність). Може розвиватися у людей в будь-якому віці. Захворювання бере свій початок в синусовом вузлі, так як за нормальний серцевий ритм і скорочення відповідає саме він.
Синусова брадиаритмия може бути і фізіологічним станом, наприклад під час сну або відпочинку. Як правило, серцеву систему хворобу фактично не зачіпає, і пацієнт зазвичай здається цілком здоровим під час обстеження.
Виділяють кілька основних груп причин синусової брадиаритмії.
Кардіальні (серцеві) причини:
- ішемічна хвороба серця (недостатнє кровопостачання і кисневе голодування) та інфаркт міокарда (загибель ділянки серцевого м’яза внаслідок кисневого голодування з подальшим заміщенням його рубцевою тканиною);
- серцева недостатність (стан, при якому серце неповноцінно виконує свою функцію по перекачуванню крові) і ін
Нейрогенні — порушення функції нервової системи:
- вегетососдистая дистонія та ін;
- гіпоксична — недостатнє надходження кисню, викликаний захворюваннями дихальної системи;
- ендокринні захворювання (цукровий діабет тощо);
- лікарські — серцеві глікозиди та ін
Електролітні порушення — зміна пропорцій співвідношення в організмі калію, натрію, магнію.
Токсичні (отруйні) впливу:
- куріння,
- алкоголь.
Ідіопатична синусова брадиаритмия виникає без видимої (виявленою при обстеженні) причини.
Симптоми:
- слабкість, запаморочення, рідко — втрата свідомості;
- задишка, відчуття нестачі повітря;
- занепокоєння, почуття страху, паніки;
- стенокардія;
- боязнь померти.
Функціональніше класи синдрому синусової брадиаритмії
Синдром синусової брадиаритмії — тахікардія турбує хворих відчуттям серцебиття, але реєстрація даного явища на ЕКГ проблематична, оскільки напади виникають раптово і так само раптово припиняються.
Про виникнення серцевої недостатності свідчать набряки на ногах, які поступово піднімаються аж до розвитку тотального набряку підшкірної жирової клітковини; спостерігається збільшення печінки; знижується резистентність до фізичної роботи.
Залежно від можливостей пацієнта виконувати фізичну роботу, при постановці діагнозу синусова брадиаритмия виділяють декілька функціональних класів:
- 1-й функціональний клас — пацієнти без проявів серцевої недостатності при фізичних вправах.
- 2-й функціональний клас — пацієнти з виникненням задишки при неінтенсивній фізичної активності.
- 3-й функціональний клас складається з людей, які відчувають симптоми серцевої недостатності при мінімальному фізичному напруженні.
- У 4-й функціональний клас входять пацієнти, які навіть у спокої страждають від симптомів недостатності кровообігу.
Невідкладна допомога при синусової брадиаритмії та блокади серця
Екстрена допомога при синусової брадиаритмії будь-якої етіології спрямована на збільшення частоти серцевих скорочень та ліквідацію наслідків недостатності кровообігу.
Потрібно надати хворому положення лежачи з піднятими ногами. Вводиться атропін 1% розчин дозою 1 мл кратністю в 3-5 разів. Паралельно проводиться подача повітряної суміші з високим вмістом кисню.
По можливості виконують тимчасову кардіостимуляцію.
Якщо перераховані вище методи під час невідкладної допомоги при брадиаритмії неефективні, застосовують орпипреналин зі швидкістю 10-30 мг в хвилину, необхідна установка постійного кардіостимулятора.
Лікування порушення провідності зводиться до призначення атропіну.
Унікальний препарат антидигоксин, який застосовується при передозуванні препаратами дигіталісу, перетворюючи його в неактивна речовина.
Блокади серця при брадиаритмії також вимагають постановки кардіостимулятора.