Свищ в пупку – це невелике поглиблення, яке зовні виглядає як червоне освіта, найчастіше є слизовою оболонкою петлі кишечника або іншого внутрішнього органу. Свищі у новонароджених з’являються в результаті порушень процесів затягування ранки, яка залишається після обрізання пуповини. Проте розпізнати це порушення складно, нерідко його плутають з омфалітом та іншими розладами.
Види і особливості свищів у дітей
Лікарі виділяють два типи свищів пупка у новонароджених. Від типу порушення залежать симптоми, а також подальші способи терапії:
- Повний свищ. Поглиблення в пупку безпосередньо пов’язане з жовчним протоком, з якого можливі виділення вмісту сечового міхура або товстого кишечника, нерідко з гнійними домішками. Відноситься до тяжких патологій і не лікується консервативними методами.
- Неповний свищ. Відхилення, при якому жовчний проток затягнуть не повністю. Виділень при неповній патології значно менше, вони не пов’язані з вмістом кишечника або сечового міхура.
Свищ може бути пупочно-міхурово – одна з різновидів патології, під якою часто мають на увазі порушення, пов’язане з сечовим міхуром.
Причини порушення
При нормальному загоєння пупкової ранки протягом декількох днів утворюється кірочка, яка самостійно відокремлюється від пупка вже через 1-2 тижні. Пупковий свищ – це утворення, яке діагностується у новонароджених малюків одразу ж, а не формується після пологів. Вроджена патологія являє собою неповне затягування пупкового канатика, який з’єднував дитини з плацентою. Однак бувають і набуті форми. Серед причин формування цієї патології виділяють:
- неправильний післяпологовий догляд за пупковим канатиком, невірно виконане відсікання пуповини;
- набуті нориці утворюються після операцій, пошкодження кишечника;
- набута патологія також утворюється на тлі запалень і утиску грижі.
Багато з порушень пов’язані з особливостями дитячого організму.
Вроджений пупковий свищ – патологія, яку лікарі не можуть пояснити. Найчастіше вона пов’язана з особливостями внутрішньоутробного розвитку і не підлягає профілактиці.
Симптоми свища у дитини
Розпізнати наявність пупочно-протоки свища повної форми можна за такими ознаками:
- в ямці помітна червона слизова оболонка;
- з отвору виділяється сеча;
- шкіра навколо кільця роздратована;
- при наявності кісти сечового міхура під час пальпації відчувається пухлина.
Якщо мова йде про пупочно-кишковому свище, то замість сечі виділяється кал. Також через широку дірку можливе випадання частини тонкої кишки.
При неповному свище помітна частина слизової оболонки кишки, а пупок схожий на «віночок». Помітні гранульоматозні зміни, а область ранки мокне і гноїться, при цьому калові виділення відсутні.
Особливості діагностики
Навіть якщо симптоми не здаються очевидними батькам, необхідно пройти діагностику. Лікар обов’язково призначає наступні процедури:
- ультрасонографія пупка;
- УЗД черевної порожнини роблять для того, щоб виявити можливе ураження органів;
- введення контрастної речовини з подальшим обстеженням;
- рентген з контрастним речовиною для визначення форми свища;
- зондування – в отвір вводять тонкий прилад, якщо довжина свища більше 2 см, підтверджують діагноз.
Тільки після уточнення форми патології і виявлення можливих уражень внутрішніх органів лікар призначає лікування.
Методи терапії пупкового захворювання
Батьки повинні розуміти, що консервативними методами можна лікувати тільки неповну форму свища. Для цього застосовують такі способи:
- малюка щодня купають у ванні з марганцівкою – роблять слабкий розчин, також накладають нетривалі примочки з цією речовиною;
- обробляють пупок перекисом водню, можливе застосування анілінових барвників для загоєння країв ходу;
- використовують розчин хлорофіліпту для загоєння отвори.
Неповна патологія проходить протягом 6 місяців після народження – свищ затягується, від нього не залишається ніяких слідів. Якщо ж неповне оголення протоки не гоїться, лікар призначає операцію.
Навіть якщо поставлений діагноз неповного свища, важливо розуміти його наслідки: при відсутності адекватного лікування ранка починає мокнути і гноїтися. З-за цього процесу розвивається запалення, яке з часом переходить на черевну стінку і органи. Щоб цього не відбувалося, потрібно щодня ретельно обробляти рану антисептиками.
Якщо у малюка виявлено повний пупковий свищ, потрібне хірургічне втручання. Такі дірки в кільці не затягуються з часом, стан тільки погіршується. Постійне виділення сечі та калових мас призводить до подразнення шкіри і поширення запалення.
Проводити операцію потрібно під загальним наркозом, так як це болюча інвазивна процедура. Лікар виконує надріз, навколишній пупкову зону. Далі січуть свищевое отвір і вшивають тканини. Для процедури використовують медичний скальпель. Також вшивають рани в петлях кишечника і сечового міхура.
У більшості випадків новонароджені добре переносять процедуру і протягом деякого часу після неї залишаються в стаціонарі. При ускладненні свища запаленням проводять антибактеріальну терапію. Медики щодня обробляють рану антисептиком і накладають пов’язки з загоюючими речовинами.
Особливості терапії в стаціонарі
Іноді неповні свищі також лікують в умовах стаціонару. Лікарі використовують не тільки розчини для обробки рани, але і фізіотерапевтичні методи. Найбільш ефективний – ультрависокочастотна терапія. Під дією УВЧ прискорюється виведення гнійних мас і загоєння.
Використовують антибактеріальні препарати – їх вводять внутрішньом’язово протягом 7-10 діб (Цефазолін від інфекцій). Разом з антибіотиками обов’язково дають дітям спеціальні бактеріофаги – пробіотики (Лактобактерин, Біфідумбактерин, Лінекс). Іноді вимагається застосування засобів, що зміцнюють імунітет (Віферон, Генферон).
Якщо пупковий свищ неправильно обробляють і він заживає дуже довго, можливо розвиток ускладнень. Виділення сечі і калу призводить до інфікування, омфалиту. Такий процес, залишений без контролю, може призвести до перитоніту або зараження крові.
Способи профілактики
Щоб у малюка не розвинувся придбаний свищ, батьки повинні пам’ятати про способи профілактики:
- Дотримання гігієни. Пупкову ранку потрібно обробляти кожен день, дотримуючись рекомендацій лікаря. Також дитина повинна щодня купатися.
- Правильний режим купання. Після усунення захворювання дитину треба мити кип’яченою воді комфортної температури протягом 30-40 днів.
- Застосування марганцівки. Слабкий розчин знищує бактерії, але не сушить шкіру, а також допомагає загоєнню ран.
- Зміцнення м’язів очеревини. Важливо стежити за регулярністю стільця малюка – запори призводять до гриж та інших негативних наслідків. Для зміцнення м’язів щодня виконують гімнастику.
Увагу і грамотний догляд за новонародженим, дотримання всіх лікарських рекомендацій – кращі способи профілактики будь-яких захворювань.
