Неприємні відчуття в черевній порожнині найчастіше пов’язані з різними запальними процесами в кишечнику. Це може бути поширений коліт, ентерит або локалізований осередок розвитку патогенної мікрофлори з наступною деструкцією слизової оболонки. Гострий тифлит — це захворювання, пов’язане з ураженням слизової оболонки сліпої кишки, характеризується схожою з приступом апендициту клінічною картиною.
Дуже часто при недостатній діагностиці пацієнтів помилково оперують. При відсутності адекватного лікування патологія швидко переходить у хронічний тифлит, який протікає латентно з періодами загострень у вигляді нападоподібний біль у правої клубової області, підвищенням температури тіла і розвитком діареї.
Можливими причинами розвитку патології можуть стати наступні патогенетичні фактори:
- вживання в їжу великої кількості грубої клітковини;
- жирна, смажена, солона, копчена їжа з великою кількістю штучних консервантів і барвників;
- важкі фізичні навантаження з переважним залученням м’язів черевного преса (підйом важких речей, носіння важких вантажів);
- ускладнення після гострого і хронічного апендициту та перитоніту;
- септичне ураження внутрішніх органів при тотальному зараженні крові;
- кишкові інфекції: сальмонельоз, черевний тиф, холера, харчова токсикоінфекція, ротавірусний ентерит, дизентерія;
- неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона в повільної стадії;
- непереносимість глютену, лактози і деяких інших видів рослинного і тваринного білка;
- харчова алергія з тривалим безсимптомним перебігом;
- органічні ураження слизових оболонок тонкого і товстого кишечника на тлі захворювань інших органів травної системи (підшлункової залози, шлунка, жовчного міхура);
- хронічні дисбактеріоз, кандидоз черевної порожнини.
Для успішної терапії важливий комплексний підхід з усуненням ймовірних причин, що спровокували захворювання. Далі описані симптоми і лікування тифлита — використовувати цю інформацію можна тільки в ознайомлювальних цілях, оскільки диференціювати це стан в гострій стадії від нападу апендициту можна тільки з допомогою лабораторної діагностики. Тому важливо якомога швидше звернутися до лікаря і не займатися самостійним лікуванням.
Симптоми гострого і хронічного тифлита: диференціальна діагностика
Гострий тифлит проявляється у вигляді раптово розвивається нападу, дуже схожого за проявами на апендицит. Пацієнта турбує різка біль в підвздошній області праворуч. Біль може віддавати в пахову область і на внутрішню поверхню стегна. Напад починається розвиватися через 1,5-2 години після прийому їжі. Може підвищуватися температура тіла, на тлі чого відчувається озноб, слабкість, головний біль, підвищене потовиділення. Через дві години приєднується багаторазове діарея може виникати нудота. Блювота у таких хворих спостерігається рідко.
Хронічний тифлит клінічно проявляється більш бідно: в процесі ремісії пацієнти не відчувають ніяких відхилень. Однак при будь-якій фізичній або стресової психологічної навантаженні, а також при порушенні дієти розвивається картина гострого нападу.
Симптоми тифлита часто змушують в першу чергу запідозрити у пацієнта наявність запалення апендикса. Тому проводиться диференціальна діагностика з метою виключення приводів для екстреного хірургічного втручання. Для цього проводиться загальний розгорнутий аналіз крові, в якому при апендициті буде виражений лейкоцитоз і збільшення кількості нейтрофілів. При рентгеноскопическом дослідженні можна побачити потовщення сліпої кишки і різке звуження її просвіту за рахунок набряку слизових тканин.
У жінок необхідна консультація гінеколога та проведення УЗД придатків матки для виключення позаматкової вагітності, кістозного зміни яєчників і аднекситу.
Лікування тифлита: харчування, антибіотики та реабілітація
У гострому періоді лікування тифлита починається в посіву калу на мікрофлору та виявлення чутливості до антибіотиків. У більшості випадків первинна форма цього захворювання провокується патогенною мікрофлорою, тому показано використання протимікробних та антибактеріальних засобів. У перші дні може призначатися «Энтерофурил» і «Метронідазол», при відсутності ефективності додається «Фуразолідон» або «Амоксицилін». Для поліпшення кишкової мікрофлори з першого дня прийому антибіотиків використовуються такі препарати, як «Лінекс», «Вобэнзим», «Хілак-форте», «Аципол» та інші.
З метою усунення інтоксикації призначається внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, «Реополіглюкіну», «Глюкози» з концентрацією 5 %.
Основою лікування тифлита в хронічній стадії є правильно організоване харчування. Виключається рослинна клітковина. Харчування має бути повноцінним і збалансованим за вмістом білків, жирів і вуглеводів. Слід відмовитися від здобної випічки, кислих фруктів, горіхів, бобових культур. Їжа повинна бути свіжоприготованою і теплою. Приймати їжу слід часто маленькими порціями.
Реабілітація пацієнтів може зажадати санаторно-курортного лікування. Показано вживання тривалий час препаратів, що стимулюють захисні функції організму, пробіотиків і лікувальних мінеральних вод.
