Незважаючи на те, що синусит досить поширене захворювання, мало хто знає, що це таке і, як правило, не надають проблемі великого значення. Людина з закладеним носом швидше попрямує в аптеку, ніж до лікаря, знаючи, що там йому запропонують значний асортимент препаратів, але, не усвідомлюючи, що більшість з них насправді не виліковують захворювання, а лише знімають симптоми.
Досить швидко такий хворий зауважує, що покращень стану не настає. І, нарешті, наважується на візит до фахівця, який виносить вердикт: синусит, тобто запалення придаткових пазух носа. Ці пазухи (а інакше кажучи, синуси) це порожні порожнини, заповнені повітрям, вистелені зсередини слизовою оболонкою. Синуси мають сполучення з носовою порожниною, через яку в них і може потрапити інфекція.
Синусити – термін суто збірний. В залежності від різних факторів остаточний діагноз може звучати по-різному. Типи синуситів залежать від причини хвороби, від локалізації процесу, від форми його перебігу і т. д. і т. п.
Від форми хвороби, як правило, залежить і те якими методами її слід лікувати, і то які ускладнення слід очікувати, і як скоро настане одужання. Тому класифікація синуситів є одним з найбільш цікавих і важливих питань, що стосуються даної групи захворювань.
Гострий і хронічний синусити
Грунтуючись на формі перебігу хвороботворного процесу, медики виділяють гострий і хронічний варіанти описуваного захворювання.
Гострий синусит – це раптово виникає запальний процес, що триває в навколоносових пазухах до 8 тижнів. Найбільш ймовірними причинами формування подібної форми недуги виступають простудні хвороби, фоном для появи яких служить знижений імунітет.
Дана форма патології має досить яскраво вираженою симптоматикою. Температура тіла підвищується, в області лоба і скронь виникає сильний головний біль, носові ходи стають набряклими, з них починає виділятися патологічна слиз і гній. На тлі всього цього знижується нюх, а також відзначаються порушення сну і загальне нездужання.
Прояв запальних ознак завжди буде знаходитися в залежності від тяжкості хвороби.
При цьому відтік виділень з носа не розглядається лікарями як першорядного симптоми гострого перебігу недуги. За певних обставин зазначений ознака і зовсім може не бути, і тоді мова буде йти про синусит без нежиті.
Хронічний синусит на відміну від гострої форми нозології характеризується тривалістю, що перевищує 8 тижневий термін. Симптоматика хронічного запалення, як правило, менш виражена і навіть може повністю зникнути, однак через певну кількість часу неминуче з’являється знову, що прийнято називати загостренням.
У дітей ця форма хвороби проявляється майже так само, як і у дорослих. Крім основних симптомів звертають на себе увагу блідість шкіри і синява під очима, схуднення, млявість і швидка стомлюваність.
Підозрювати наявність запальних змін з боку придаткових пазух у маленьких пацієнтів слід при наявності носових виділень і сухого кашлю понад 10 днів до ряду.
Ексудативний тип синуситів: катаральний і гнійний
У класифікації синуситів виділяється також і таку ознаку, як характер запального процесу. Залежно від цього критерію на практиці прийнято розрізняти ексудативну і продуктивну різновид описуваного недуги.
Ексудативний синусит відрізняється від інших форм захворювання характером скарг, що пред’являються пацієнтами, яким довелося «підхопити» цю недугу. В основному це скарги на рясне кількість ексудату (тобто виділень) або скупчення останнього в порожнині нюхового органу. Все це призводить до розвитку значного утруднення при диханні. Подібний тип синуситів підрозділяється в свою чергу на катаральну і гнійну патологію.
Катаральний синусит супроводжується збільшеним відділенням тягучого і досить рідкого ексудату. Причиною тому є утворення великого набряку слизової носової. Відмінною рисою в даному випадку є відсутність гною. Викликається даний вид недуги головним чином вірусами тому для нього характерна головний біль, порушення апетиту та сну, а в окремих випадках і підвищена температура тіла.
Хвороба також проявляється появою печіння і носової сухості з різкою втратою нюху у супроводі з погіршеннями носового дихання. При цьому помітна гіперемія слизової, виникає сльозотеча і розвивається загальна інтоксикація організму.
Якщо не провести належної терапії такого стану, спрямованої зазвичай на зменшення кількості відокремлюваного і полегшення дихання через ніс, то на цьому тлі може розвинутися гнійний синусит.
Головним правлінням даного типу описуваної патології служать гнійні виділення. Утруднення відтоку останніх супроводжується погіршенням носового дихання, викликає набряклість слизової і стає причиною нюхових розладів. Для захворювання характерна наявність головного болю, що локалізується біля скронь або в області чола. При нахилах голови біль посилюється.
На відміну від катаральної форми даний вид синуситів провокується переважно бактеріальними агентами.
Синусити гіперпластичний і поліпозно
В основі продуктивного синуситу лежить не тільки поразку, але і трансформація слизової. Спираючись на цей факт у медицині, прийнято говорити про гіперпластичний і поліпозно види описуваної нозологічної одиниці.
Гіперпластичний синусит характеризується тим, що слизова оболонка органу нюху значно потовщується, стаючи причиною утрудненого дихання. Відбувається це, як правило, через довгостроково поточного запального процесу. Причому навіть в період ремісії отвір пазухи при цій формі хвороби залишається звуженим.
Поліпозний синусит, про що неважко здогадатися виходячи з його назви, пов’язаний з розростанням в носовій порожнині поліпів. Ці утворення створюють серйозні перешкоди для відтоку патологічних виділень і заважають нормальному надходженню повітря.
Продуктивні форми запалення в пазухах найчастіше не піддаються консервативним методам лікування. Для боротьби з ними зазвичай доводиться вдаватися до хірургічних втручань.
Вірусний і бактеріальний синусити
Запальні зміни в придаткових пазухах, як відомо, можуть провокуватися різними причинними факторами. Останні також визначають головні особливості перебігу недуги. Вважається, що за рахунок виключення джерела хвороби, можливо, уникнути розвитку тих чи інших ускладнень при ураженні пазух.
Вірусний синусит являє собою досить типовий прояв ГРВІ. Цей факт ускладнює діагностику ураження пазух на ранніх стадіях. Такий тип захворювання вигідно відрізняється від інших різновидів тим, що перемогти його можна за кілька тижнів, використовуючи при цьому лише традиційне противірусне лікування. Якихось спеціальних засобів терапії зазвичай не вимагається. У випадку з вірусами процес ураження практично завжди буде двостороннім. Гнійних форм чекати майже не доводиться. І лише зрідка можливі ускладнення, в цілях уникнення, розвитку яких слід використовувати краплі та спреї з судинозвужувальним ефектом, регулярно промивати ніс і робити інгаляції, плюс споживати більше рідини.
Бактеріальний тип хвороби, як правило, виступає в ролі ускладнення при захворюванні банальним нежиттю, причиною якого стають віруси. Запалення пазух в даному випадку виявляє себе десь через тиждень, рахуючи з моменту перших симптомів нездужання, і досить важко переноситься пацієнтами всіх вікових груп. Сильний кашель з лихоманкою і гнійними виділеннями на тлі лицьовій або головного болю, які виникають у якості проявів при недугу даної форми, значно знижують якість життя хворого.
Діагноз бактеріальний синусит ставиться на підставі скарг, даних рентгенограми і результатів комп’ютерної томографії. Визначити вид бактерій-збудників допомагають лабораторні дослідження. Лікування такого запалення обов’язково повинно включати прийом антибіотиків, які лікуючий лікар призначить залежно від стадії хвороби і виду мікроба.
Синусити одонтогенний та інфекційний
Особливою формою бактеріального варіанти недуги вважається одонтогенний синусит. Його причиною стають підозрілий зуби, бактерії з яких проникають у пазухи і активізуються в плані розмноження і надання патологічного впливу. Цей факт зайвий раз доводить, що своєчасне відвідування стоматолога – дуже важливий і потрібний крок.
При підозрі на даний вид синуситу, поразка при якому найчастіше локалізується в пазухах верхньої щелепи, перш за все, потрібно зробити рентген, потім, якщо діагноз підтвердився, провести стоматологічне лікування і вже після цього боротися з симптомами запалення пазух.
Грибковий синусит викликається грибками і разом з двома, перерахованими вище, об’єднується під загальною назвою інфекційний синусит.
Найбільш часто причиною розвитку грибкового типу недуги виступає безконтрольне застосування антибіотиків. Це одна з причин, по якій так важливо, що приймати подібні ліки з обережністю.
Також грибковий синусит виникає у пацієнтів зі слабким імунітетом і у хворих, що страждають діабетом або Снідом.
Характерним для хвороби є зміна кольору носових виділень. В одних випадках вони зелені, в інших – темно-коричневі, а у когось можуть бути навіть чорними.
Боротися з грибками можна тільки за допомогою спеціальних протигрибкових лікарських препаратів. Тому саме вони складають основу терапії даної форми хвороби. А оскільки синусит грибкової етіології в основному носить хронічний характер лікування його завжди досить тривале.
Види синуситів: алергічний, медикаментозний та вазомоторний
Причиною запалення пазух алергічної природи виступають різного роду алергени, з якими в повсякденному житті все частіше стикається людина. З них найпоширенішими вважаються пил і рослинна пилок. Вони відіграють роль провокуючих факторів щодо набряку слизової оболонки та призводять до синуситу з затяжним характером перебігу.
Алергія може розвиватися також і на лікарські препарати. У такому разі йдеться про медикаментозне синуситі. Зокрема, одним з факторів ризику розвитку хвороби вважається прийом оральних або внутрішньовенних стероїдів.
Без належного лікування алергічний синусит може перейти в бронхіальну астму. В цілях недопущення подібного слід вчасно відвідувати фахівців, що можуть призначити адекватну терапію розвиненого стану.
В даному випадку в хід повинні йти антиалергічні засоби. А ось прийом антибіотиків ніяк не допоможе. Крім того, дуже важливо усунути дію алергену.
Такі фактори як підвищена вологість, алкоголь, парфумерні засоби і т. д. часто стають причиною виникнення вазомоторного нежитю. Це захворювання, в свою чергу, може спровокувати розвиток такої форми описуваного недуги як вазомоторний синусит, що характеризується швидко приходять набряком слизової з просочуванням серозної рідини.
Травматичний і двосторонній синусити
Результатом тих чи інших травм голови є травматичний синусит. Він може розвинутися при ударі носа або його переломі, може стати наслідком невдалої операції або зміщення частини кістки в порожнині носа.
Перебіг хвороби супроводжується типовими симптомами синуситів у поєднанні з больовим синдромом після пошкодження. Лікування такої форми націлене на усунення наслідків травми шляхом хірургічного втручання.
Оскільки у людини далеко не одна околоносовая пазуха неважко здогадатися, що запальний процес може розвиватися в будь-який з них або вражати відразу кілька синусів. Так моносинуситом називається процес, що протікає ізольовано тільки в одній пазусі. Поразка ж двох і більше пазух іменується полисинуситом (найчастіше так розвивається поліпозний тип недуги).
Бувають ситуації, коли патологічні зміни зачіпають всі наявні в людини навколоносових синусів. В такому разі прийнято говорити про пансинусите, який знову ж таки в більшості випадків є полипозным.
Одночасне запалення декількох синусів з одного боку відомо під терміном гемисинусит. Він буває відповідно ліво – або правостороннім.
Можливий і двосторонній синусит, що представляє собою запалення одного виду пазух з двох сторін одночасно.
Різновид синуситу – гайморит
Залежно від цього фактора медики виділяють 4 різновиди синуситу: гайморит, этмоидальный синусит, фронтит і сфеноидальный синусит.
Перший, найбільш часто зустрічається, з них – це гайморит. По-іншому його ще називають верхньощелепної синусит, т. к. він полягає в інфікуванні верхньощелепних пазух, відомих також як гайморові. Причинами такого стану стають зазвичай не проліковані простудні хвороби. При запаленні зазначеної локалізації хворий страждає від хворобливих відчуттів в скронях, області лоба, вилиць і кореня носа. А двосторонній процес характеризується припухлістю щік і розвитком набряку повік.
Будь-яка форма гаймориту потребує своєчасному і адекватному лікуванні, у якості якого вдаються до медикаментозної терапії, так і до хірургічного втручання.
Синусити этмоидальный, фронтальний і сфеноидальный
Этмоидальный синусит – це ураження клітин гратчастого лабіринту. При цьому пацієнт пред’являє скарги на давить біль в області перенісся, яка поширюється на очі і корінь носа. Хворий не сприймає запахи, температура тіла звичайно підвищується. Через що виник набряку утруднюється дихання носом. Відокремлюване спочатку має серозний характер, потім стає гнійним.
Гострий процес часто переходить на очну ямку: у хворого набрякають повіки, випинається зорове яблуко.
Етмоїдит з локалізацією в задніх відділах лабіринту дуже часто поєднується з сфеноидитом. Гайморит або фронтит супроводжують запального ураження передніх відділів лабіринту решітчастої кістки.
Фронтальний синусит або фронтит, характеризується запаленням лобних пазух. Поразка в даному випадку протікає важче, порівняно з іншими синуситами. Хворого турбують інтенсивні (аж до нестерпних) болі в голові, особливо в проекції лобових синусів, посилюються вранці. При скупченні в пазухах гною болі стають сильнішими. Відзначається висока температура з вираженим набряком слизової. Носове дихання утруднене. Їх носового ходу на боці ураження виникають рясні виділення.
У деяких хворих може з’явитися біль в очах, на стороні запалення пазухи набрякає повіку і надбрівна дуга, розвивається світлобоязнь, знижується нюх.
При сфеноидальном типі синуситу запалення локалізується в клиноподібної порожнини і зазвичай протікає з поразкою гратчастих синусів. У хворого розвиваються болі в ділянці потилиці, що переходять в тім’яну частину і очниці. Також біль може локалізуватися в глибині голови. Незважаючи на нечіткість симптоматики, запалення здатне зачіпати зорові нерви, і ставати причиною прогресуючого зниження зорової функції.
Дуже важливо усвідомлювати, що, характерні для діагнозу синусит види патології є приводом для візиту до лор-фахівця. Адже для лікування цього без сумніву серйозної недуги потрібна коректна терапія, а її може призначити тільки досвідчений лікар, враховуючи при цьому вік пацієнта, форму хвороби і характер запалення.
Тільки своєчасний прийом прописаних ліків може убезпечити хворого від ускладнень.
