Зміст статті:
Тріщина, перелом та забій клубової кістки, отримані при падінні, під час дорожньо-транспортних пригод чи виконання спортивних вправ – ушкодження, які відносяться до небезпечних та важких травм опорно-рухового апарату. Вони здатні спровокувати травматичний шок, стати причиною масивних кровотеч і втрати великого об’єму крові, тому постраждалі потребують надання екстреної допомоги.
Причини травм
Часта причина пошкодження найбільшою кістки кульшового суглоба – механічна дія: удар або здавлювання. Спровокувати їх здатна і надмірне навантаження на нижні кінцівки. Існують нематеріальні чинники впливу, які теж можуть призвести до порушення цілісності зазначеного вузла. До них відносяться:
- гормональні збої;
- патології кровоносної системи;
- захворювання кісткової тканини, викликані інфекціями;
- порушення синтезу колагену;
- вікове потоншення кістки;
- онкологічні процеси;
- недолік кальцію.
Лікувати симптоми захворювання в цьому випадку без усунення причини не має сенсу.
Види травм і характерні ознаки
При пошкодженні клубова кістка може тріснути або змінитись. При сильному ударі на її поверхні утворюється забій. Кожна травма має свою симптоматику. Аналіз скарг хворої людини допомагає визначити вид і характер структурних змін.
Забій
Забій клубової кістки при падінні — акрытое пошкодження кісткових тканин, яке не порушує цілісність кістки, не призводить до розриву м’язів, сухожиль, інших м’яких структур. Можливо пошкодження судин. Це призводить до появи гематом або синців. Забиті тканини рівномірно просочуються кров’ю, на шкірі з’являється синець, межі якого постійно розповзаються і захоплюють нові території. Найчастіше діагностується забій клубового гребеня. Причина його освіти банальна: удар при падінні, зіткнення в спорті, дорожньо-транспортні пригоди, виробничі травми.
Основною скаргою людини з такою травмою є біль в місці удару. Оскільки відсутнє порушення структурних зв’язок, ушкодження м’язів і сухожиль, хворий може згинати, розсовувати, пересувати ноги, але будь-який рух досить хворобливий.
Тріщина
Тріщина – незавершений злам, часткове пошкодження кісткової тканини. Може з’явитися на поверхні клубової кістки з різних причин:
- занадто різке збільшення інтенсивності фізичних навантажень;
- виконання невідомого для себе вправи;
- зниження щільності тканини;
- занадто висока або занадто низький вміст жиру в організмі;
- нестача кальцію;
- тривалий прийом гормональних препаратів.
У більшості випадків тріщина виникає під впливом механічного впливу, коли міцність кісткової тканини поступається силі навантаження. При її появі людина відчуває сильний біль, який посилюється при будь-якому русі. У пошкодженому місці з’являється набряк. З-за припухлості тканин і болю формується обмеження руху. Людина приймає вимушене положення.
Перелом клубової кістки
Подібні травми тазового відділу виникають із-за сильного здавлювання або прямого удару. У дітей перелом може статися з причини різкого скорочення сідничних м’язів. У цей момент відбувається відрив клубового гребеня по лінії його з’єднання з тілом крила. У спортсменів надмірна рухова активність часто провокує пошкодження описуваної кістки. У людей в літньому віці такі травми можуть бути пов’язані з остеопорозом.
Клубова кістка здатна змінитись рівно посередині або по краю, по горизонтальній або вертикальній лінії. Подібне явище має характерну клінічну картину:
- В зоні перелому виникає сильний різкий біль, що при русі ноги ще більше посилюється.
- При переломі клубової кістки відбувається дисфункція відповідної ноги.
- З’являється асиметрія нижніх кінцівок.
- Знижується чутливість сідничної області.
- При переломі зі зміщенням трапляються кровотечі, на поверхні стегна з’являється величезна гематома.
За межами синяка обов’язково потрібно стежити. Якщо його площа постійно збільшується, значить, є велика крововтрата. Вона може бути небезпечною для життя людини. Відкритий перелом супроводжується рваними ушкодженнями шкірного покриву. При закритому переломі цілісність тканин шкіри не порушується.
Постановка діагнозу
Так як практично всі травми клубової кістки мають схожу клінічну картину, діагностувати вид ураження з аналізу анамнезу досить складно. Дуже часто пацієнт, відчуваючи сильний біль, не може чітко описати свій стан і не дає лікарю перевірити амплітуду руху.
Спеціальних діагностичних проб для визначення удару крила клубової кістки не існує. Однак, якщо фіксується сильний набряк у верхній частині стегна і сідничної області, необхідно виключити можливість розвитку субфасциального гіпертензійного синдрому. Для цього проводиться вимір тиску в кістково-фасциальних ложах.
На першому етапі огляду важливо відразу диференціювати тріщину, забиття і перелом клубової кістки від перелому шийки стегна, країв кульшової западини, головки стегнової кістки. Для цих цілей потерпілому призначається рентген, за допомогою якого можна побачити великі дефекти. Дрібні тріщини, переломи, відриви м’язів, відшарування підшкірно-жирової клітковини вдається діагностувати тільки за допомогою магнітно-резонансної томографії.
Методи терапії
Відразу після виявлення травми необхідно укласти хворого на тверду поверхню, підкласти під стегно валик, прикласти до хворого місця холод та викликати швидку допомогу. Самостійно накладати шину можна — це може погіршити стан людини.
При незначній травмі клубової кістки застосовується симптоматичне лікування. Хворому показаний постільний режим, виключення будь-яких фізичних навантажень. Пошкоджену кістку краще зафіксувати. При тріщинах застосовується еластичне бинтування, проводиться знеболення шляхом прийому всередину нестероїдних протизапальних препаратів.
Наблизити одужання допомагає правильно вибудувана дієта. На перших етапах показано вживання продуктів з великим вмістом кальцію: кисломолочні вироби, морська риба, яйця, горіхи, спаржа. Літнім хворим необхідна вітамінотерапія.
Терміни загоєння у тріщини клубової кістки менше, ніж при переломі, лікування проходить не так інтенсивно. Час одужання залежить від віку пацієнта: чим він старше, тим реабілітація проходить повільніше. В середньому у молодої людини кістка може заростати 4-6 тижнів. Літні люди відновлюються за півроку.
Лікування перелому клубової кістки тазу без зміщення починається з місцевої анестезії. Для внутрішньотазового знеболювання використовується 1% лідокаїн або новокаїн. На місце пошкодження накладаються спеціальні шини, хворому прописується постільний режим. Якщо при діагностуванні було виявлено рясна кровотеча, його зупиняють, а потім переливають донорську кров.
При переломі зі зміщенням проводиться хірургічна операція, під час якої лікар зіставляє кісткові відламки. Після кінцівку поміщається в шину, хворий протягом місяця дотримується постільний режим.
Реабілітаційний період
Після зняття шини починається відновлювальна терапія. Хворий повинен старанно виконувати лікувальну гімнастику, відвідувати процедури фізіотерапії, ходити на масаж. Може бути призначено лікувальну витягування, медикаменти, відновлюють кісткову тканину. Для повного відновлення потрібно 60 днів.
Можливі ускладнення та наслідки
Ускладнення ударів зустрічаються вкрай рідко. У деяких хворих розвивається фіброз м’язів — поступове заміщення сполучною тканиною. Це призводить до зниження амплітуди руху. Інше можливе ускладнення – міофасцити міозит: всередині м’язи спочатку утворюються ділянки звапнення, потім вони костеніють і обмежують функцій кінцівки.
Забій клубової кістки може призвести до розвитку синдрому Morel-Lavall?e. Відбувається відшарування шкіри від підшкірно-жирової клітковини. В результаті порушується цілісність кровоносних і лімфатичних судин, утворюється щелевидное простір, який швидко заповнюється сумішшю лімфи і крові. Хворий при цьому відчуває ундуляцию (зыбление). Такий дефект буде довго гоїтися.
Якщо не лікувати тріщину, вона може трансформуватися в перелом і позбавити людини нормального життя на довгий час.
При відкритих переломах можливе інфікування рани, розриви органів сечовидільної системи, травми органів очеревини, пошкодження кровоносних судин, при рясній кровотечі нерідко розвивається гіповолемічний шок. До числа можливих ускладнень можна віднести некоректне і довгий зрощення кісток.
Прогнози при травмах клубової кістки сприятливі за умови адекватного лікування і суворого дотримання рекомендацій лікаря.
