Травми лобкової кістки у жінок: класифікація, симптоми, лікування і терміни відновлення

Зміст статті:

  • Види травм лобкової кістки тазу
  • Характерні симптоми
  • Причини травмування
  • Перша допомога
  • Постановка діагнозу
  • Принципи терапії при переломі лонної кістки
  • Можливі наслідки та ускладнення
  • Терміни реабілітації та відновлення

Забій лобкової кістки у жінок є небезпечним станом, яке часто супроводжується переломом, пошкодженням внутрішніх органів і кровотечею. Важливо знати ознаки травми лобкової кістки, а також принципи надання першої медичної допомоги. Правильні дії зможуть запобігти ускладнень і скоротити період реабілітації.

Види травм лобкової кістки тазу

Класифікують пошкодження наступним чином:

  • Стабільні переломи, при яких не порушується цілісність тазового кільця, не відбувається зміщення уламків кістки.
  • Ротаційно-нестабільні переломи, де лонний симфіз відкрито не більше ніж на 2,5 см, а зв’язки заднього відділу тазового кільця залишаються нерухомими. Залишається ймовірність розриву лонного зчленування.
  • Нестабільні переломи, що супроводжуються розривом лобкового зчленування і зміщенням відломків кістки.
  • Разом з тим переломи поділяються на односторонні і двосторонні.

    Характерні симптоми

    Клінічні ознаки ушкодження лобкової області:

    • Больовий синдром. Постраждалий відчуває інтенсивну біль, що посилюється при спробі зробити рух і пальпації пошкодженої області.
    • Вимушене положення хворого в позі «жаби».
    • Симптом «прилиплої п’яти» – хворий не в змозі підняти ногу в положенні лежачи з-за сильного болю. Відзначається при розриві симфізу.
    • Крепітація уламків при переломі зі зміщенням.
    • Наявність на шкірних покривах синців, гематом і синців над лобкової кісткою.
    • Область пошкодження опухає, утворюється ущільнення, шишка.

    При пораненні тазових органів спостерігається кров при сечовипусканні, ознаки загального перитоніту як результат розриву кишечника та/або сечового міхура.

    Причини травмування

    Причинами травми лобкової кістки можуть бути:

    • дорожньо-транспортні пригоди;
    • падіння з великої висоти;
    • заняття екстремальним спортом;
    • сильний удар в пахову область.

    В дитячому організмі опорно-руховий апарат сформований не до кінця, а в літньому віці кістки стають більш крихкими, що в обох випадках підвищує можливість ушкодження.

    Жінки схильні до травм лобкової кістки з-за наступних станів:

    • клімактеричний період, коли в організмі відбувається гормональна перебудова;
    • вагітність, під час якої відбувається розм’якшення лонного зчленування для нормального проходження дитини родовими шляхами;
    • важкі пологи.

    Окремо виносять патологічні переломи. Даний тип травми зустрічається при захворюваннях і станах, що підвищують крихкість кісток, що веде до тріщини навіть при невеликій силі впливу. Цьому може посприяти остеопороз, нестача мікроелементів, особливо кальцію.

    Перша допомога

    При підозрі на травму лобкової кістки необхідно викликати бригаду швидкої допомоги, покласти потерпілого на тверду горизонтальну поверхню.

    Якщо видимих пошкоджень шкірних покривів немає, що характерно для переломів без зміщення, хворому треба дати анальгезуючий засіб для усунення або зменшення больових відчуттів. Після на ушкодження або синець прикладається холод, а сама кінцівка мобілізують, щоб під час пересування хворий не навантажував пошкоджену зону.

    Іммобілізація проводиться в такій послідовності:

  • Потерпілого укладають на спину.
  • Ноги розводять і згинають в колінних суглобах.
  • Під коліна кладуть скачаний з підручних засобів валик.
  • При зміщеному переломі уламки кістки можуть травмувати шкірні покриви і судини. В такому випадку першочерговим завданням є зупинка кровотечі за допомогою марлі або іншої чистої тканини.

    Коли приїдуть лікарі, потрібно детально описати, що сталося з потерпілим, які заходи першої допомоги були зроблені. Якщо використовувались лікарські засоби, потрібно вказати назву препаратів і дозування.

    Постановка діагнозу

    У лікувальному закладу проводиться повний огляд потерпілого у відділі травматології. Пальпують місце пошкодження, щоб визначити локалізацію та тип перелому, виявити уламки кістки.

    Найбільш точним методом діагностики при травмі лобкової кістки є рентген. З його допомогою лікар може диференціювати перелом і тріщину.

    Додатково призначається УЗД і МРТ, які покажуть наявність розриву м’язів і зв’язок, ушкодження внутрішніх органів. При підозрі на розрив тканини нирки або її миски застосовується пієлографія.

    Для виявлення і контролю внутрішньої кровотечі у медичній практиці застосовують УЗД, МРТ, цитограмму. У жінок проводять огляд піхви.

    Принципи терапії при переломі лонної кістки

    При втрати значного обсягу крові потерпілому призначається інфузійна терапія, гемотрансфузія.

    Шина Беллера

    Існує кілька прийомів подальшої іммобілізації кінцівки при лікуванні тріщини або перелом лонної кістки тазу без зміщення:

    • Шина Беллера. Застосовується при однобічному переломі.
    • Метод витягування. Застосовується при двосторонньому переломі лонної кістки. Основа методу – створення природного фізичної протидії шляхом підняття тій частині ліжка, на якій розташовуються ноги хворого. З часом ступінь навантаження зростає.
    • Використання гамака. Застосовується при травмі кільця внутрішнього тазу. Ширина гамака вираховується на підставі відстані від IX ребра до великого вертела стегнової кістки.

    Показаннями для оперативного втручання є:

    • травми органів таза;
    • розрив симфізу і розбіжність лонних кісток;
    • відсутність позитивної динаміки при консервативної терапії через зміщення відламків кістки.

    В процесі операції здійснюється репозиція кісток методом зшивання дротом та болтами.

    Можливі наслідки та ускладнення

    При травмі лобкової кістки можуть спостерігатися такі ускладнення:

    • больові відчуття, які супроводжують пацієнта протягом тривалого часу;
    • порушення постави і ходи;
    • атрофія мускулатури нижньої кінцівки;
    • радикуліт;
    • остеоартрит, остеомієліт;
    • розлади травлення та сечовиділення, статевої функції при ушкодженні відповідних органів;
    • сепсис.

    В похилому віці процес реабілітації йде повільно, в певних випадках повне відновлення так і не настає, пацієнт залишається в інвалідному візку.

    Летальний результат можливий при несвоєчасному наданні медичної допомоги, особливо при розриві кровоносних судин.

    Терміни реабілітації та відновлення

    При тріщині лобкової кістки показаний постільний режим. Термін залежить від тяжкості травми, супутніх ускладнень та віку хворого. В середньому потрібно 3-4 місяці. Загальний період відновлення триває близько року, при важких варіантах травми ще довше.

    Після завершення періоду постільного режиму хворому рекомендується виконувати додаткові відновлювальні заходи, щоб прискорити повернення до повноцінного життя:

    • лікувальна фізкультура;
    • масаж;
    • електрофорез, магнітотерапію;
    • водні процедури;
    • дієтотерапія: вживання продуктів, що містять багато кальцію.

    Будь-яка дія має бути узгоджене з лікарем, всі його рекомендації та приписи необхідно виконувати з точністю і регулярністю. В цьому випадку процес реабілітації займе менше часу, та буде більш продуктивним.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя