Сучасний чоловік може отримати таке захворювання, як трихомонадний простатит, досить легко. Інфікування відбувається через незахищений сексуальний контакт.
Зміст
- Трихомонадний простатит та його характеристика
- Система дій при виявленні симптомів трихомонадного простатиту
Бактерії трихомонади спочатку воліють мікрофлору жіночих статевих органів. Однак, потрапляючи на слизові оболонки чоловіки, легко адаптуються і розвивають свої колонії в нових умовах.
Трихомонада воліє флору уретри для своєї життєдіяльності. Але так як вся сечостатева система чоловіка дуже пов’язана між її складовими, з током крові, лімфи, або через закидання урини через клапани передміхурової залози, патогенний мікроорганізм здатний проникнути і в тканині простати.
Розмноження бактерій неминуче призводить до розвитку запального процесу, який обумовлює трихомонадний чоловічий простатит, захворювання сечостатевої сфери.
Так як інфекція передається статевим шляхом, є трихомоніаз класифікується, як венеричне захворювання. І його лікуванням займається дерматовенеролог. Хоча в першу чергу варто звернутися до андролога – для постановки правильного діагнозу.
Трихомонадний простатит та його характеристика
Симптоматика виникнення такого виду простатиту мало чим відрізняється від інших типів захворювання. Це все ті ж болі в паховій області, утруднене сечовипускання, підвищена чутливість та болючість при дефекації. Біль може віддаватися під лобкової області в стегно. Характерні всі ознаки бактеріального простатиту.
Діагностику краще всього здійснювати сучасними методами. Це в першу чергу полімеразна ланцюгова реакція, відома під своїм скороченням ПЛР, і реакція імунофлюоресценції, або РИФ. Дані аналізи дозволяють виділити збудника запалення і визначити тип інфекції.
Причому у випадку з трихомоніазом доведеться зробити додаткові аналізи, виявляють природу бактерії. В залежності від того, як довго мікроб знаходиться в організмі людини, яке загальне здоров’я пацієнта, буде знаходитися схема лікування. А вся справа в тому, що трихомонада може позитивно відреагувати на амикробное вплив.
Але якщо лікування починається тільки в хронічній стадії або мало місце переривання терапії, то тоді доведеться вдатися до протимікробних препаратів, що пригнічують не тільки діяльність патогенних мікроорганізмів, але і тих бактерій, які складають природну мікрофлору, необхідну для здорового і сильного організму.
Трихомонадний хронічний простатит вимагає тривалого комплексного лікування. Як правило, збудником в даному разі виступає не одна трихомонада, а група бактерій. І тоді буде потрібно не лише пероральне лікування антибіотиками, але і неодноразове введення препаратів через уретру. А також фізіопроцедури, масаж. Показано санаторно-курортне лікування.
Лікування трихомонадного простатиту проводять на основі похідних імідазолу і поєднання індукторів інтерферону з препаратами рекомбінантних інтерферонів в поєднанні з антибактеріальними препаратами широкого спектра дії, протигрибковими засобами. Також рекомендуються полівітаміни, гепатопротектори. Курс лікування триває від 10 до 14 днів, після чого здаються повторні аналізи.
У деяких випадках пацієнту доведеться вдатися і до психологічної допомоги. Тим більше що хронічний трихомонадний простатит неминуче призводить до згасання статевої функції, до неприємних виділень з уретри, зниження лібідо, що вкрай негативно впливає на чоловічу психіку.
Система дій при виявленні симптомів трихомонадного простатиту
При виникненні болю в тазової області, затримці сечі, прискорених позивів в туалет, проблем із сечовипусканням і виправленням статевої функції, виникненням виділень із статевих органів чоловікові необхідно звернутись до андролога або уролога.
Можливо, хвороба не отримала ще хронічне розвиток. Тоді від неї можна «відкупитися» малою ціною. Лікування можливо і не в умовах стаціонару, терапія буде менш болючою і дискомфортною, а рецидиви повністю виключать з перспективи.
Проте більшість чоловіків піддається латентного перебігу захворювання, не супроводжується яскраво вираженими симптомами.
Нерідко до трихомонаде приєднуються інші інфекції:
- Уреоплазма;
- Хламідії;
- Гарднерели;
- Мікоплазмоз.
У поєднанні ці мікроорганізми надають згубну дію на клітини передміхурової залози і засмічують продуктами своєї життєдіяльності весь організм.
Крайньою стадією бактеріального простатиту (в тому числі і трихомонадного) може стати швидкоплинний сепсис. А зараження крові неминуче призводить до загибелі пацієнта без своєчасного оперативного втручання лікарів.
При виявленні в умовах лабораторії трихомонад у зразку крові або мазку, видається направлення до венеролога. Він же, у свою чергу, збираючи анамнез пацієнта, прописує ефективну схему лікування такої недуги.
Терапія буде включати в себе антибіотики, масаж передміхурової залози поза періоду загострення, використання інших фізіотерапевтичних процедур. Дуже важлива імуномодулююча програма, яка сприяє зміцненню регенеративних ресурсів організму і загальному оздоровленню.
