Сучасний світ сповнений різноманітних факторів, які викликають серйозні захворювання. Особливо часто у сучасних комп’ютеризованих людей з’являється тунельний синдром зап’ястя. Іноді його ще називають травма повторюваних навантажень (ТПН). При цьому кисті починають німіти, затікати, а також відчувається поколювання.
У найбільш важких випадках людина з таким синдромом може відчувати сильний біль, яка не дозволяє працювати. Синдром зустрічається у людей, що займаються одноманітною роботою. Щоб вчасно зайнятися лікуванням цього захворювання важливо знати, якими симптоми воно має, а також з якої причини виникає.
Симптоми тунельного синдрому
Основним і найбільш явним симптомом даного захворювання вважається поступове оніміння і поколювання, яке починається з пальців і поступово може охопити всю кисть. На самому початку хвороби хворобливі симптоми можуть то проходити, то знову загострюватись. Саме тому на них багато хто не звертають уваги, і тільки коли синдром переходить у хронічну форму, звертаються до фахівця.
Симптоми, які також можуть зустрічатися
Поколювання і оніміння не тільки в пальцях, але і навіть плечах. Дані ознаки можуть виникати несподівано і тим самим доставляють багато неприємностей. Якщо на даному етапі не проводити лікування, то оніміння, як правило, не проходить.
Із-за того що пережимаються нервові закінчення руки стають слабкими. Виникає відчуття, що вони просто не слухаються, все падає і вислизає з пальців.
Можлива поява відчуття розпирання в пальцях (набряку), періодичних прострілів
Причини виникнення тунельного синдрому
Щоб призначити відповідний метод лікування важливо знати, якими причинами було викликано синдром. Як правило, до розвитку даного захворювання призводять професії, пов’язані з одноманітною роботою, яку виконують руками: секретарі, референти, копірайтери та інші люди, які багато працюють на комп’ютері.
Тунельний синдром являє собою здавлення серединного нерва, який проходить через всю кисть до запястному каналу.
Також потенційною причиною можуть стати:
- травми рук;
- цукровий діабет;
- генетична схильність;
- ревматоїдний артрит;
- порушення функції щитовидної залози;
- вагітність;
- ожиріння.
Діагностика
Після ретельного лікарського огляду буде поставлений точний діагноз і призначено лікування: за допомогою медикаментів або фізіопроцедур.
Під час обстеження необхідно буде зробити рентген, электронейромиографию, аналіз нервової прохідності. Все це дозволяє більш точно діагностувати наявність тунельного синдрому.
Лікування тунельного синдрому
В залежності від складності захворювання методи лікування можуть відрізнятися. Так якщо воно було виявлене на ранніх етапах, то можна спокійно обійтися прийомом спеціальних препаратів (нестероїдні протизапальні, знеболюючі, стероїдні ін’єкції), носінням шини або еластичної пов’язки і вправами. Однак у більш запущених випадках найчастіше доводиться вдаватися до операційного втручання.
Якщо ви входите до групи ризику і стали проявлятися початкові симптоми захворювання, то необхідно знати деякі вправи, які можуть допомогти.
В першу чергу необхідно зняти напругу.
Для цього потрібно опустити руки вздовж тулуба і розслабити їх.
Також допомагають махи кистями в розслабленому стані.
Дуже корисні вправи для посилення кровообігу. З цією метою достатньо кілька разів в день стискати руки в кулаки і різко розтискати.
Також можна скласти руки в «замок» і при цьому міцно їх стискати і розтискати.
Слід періодично робити кругові рухи великими пальцями в різні боки, а потім і всією кистю.
Що стосується тунельного синдрому, то його легше попередити, ніж потім повноцінно вилікувати. Тому профілактика при потенційно небезпечних професіях надзвичайно важлива. Не чекайте розвитку хворобливої симптоматики, щоб почати робити вправи. Робіть повноцінні перерви в роботі, щоб напруга пішло з кисті. І нехай прибуде з вами сила на сторінках сайту alter-zdrav.ru
