Зміст статті:
Існує багато причин тягнуть болів внизу живота і частих позивів до сечовипускання у жінок. Зазвичай такі симптоми вказують на наявність патології сечостатевої системи. Визначити наявність проблеми і вирішити її може тільки лікар на підставі результатів аналізів і пройдених досліджень.
Причини тягнуть болів внизу живота і частого сечовипускання у жінок
Подібні проблеми найчастіше є ознакою певних патологій. Але іноді неприємні відчуття можуть з’явитися і внаслідок природних фізіологічних причин.
Гінекологічні захворювання
Якщо відчувається дискомфорт внизу живота і хочеться в туалет по-маленькому, симптоми найчастіше вказують на патології статевої системи:
- Вагініт. Захворювання супроводжується запаленням слизових піхви, що призводить до проблем із сечовипусканням і розвитку больового синдрому.
- Ендометрит. Патологія характеризується запаленням слизової оболонки матки. Супроводжується інтенсивними болями внизу живота, виділеннями з піхви.
- Сальпінгіт. При наявності даного захворювання вогнище запалення локалізується у фаллопієвих трубах. Основні симптоми – біль у животі, що віддають у поперек, озноб, виділення з піхви, часте сечовипускання.
Проблеми виникають і при міомі матки. Коли освіта досягає великих розмірів, вона здавлює тканини сечового міхура. В результаті виникають часті позиви до сечовипускання і дискомфорт у нижній частині живота.
Патології сечовидільної системи
Захворювання нирок або сечового міхура часто призводять до того, що жінка не може нормально ходити в туалет по-маленькому. Причинами стають наступні патології:
- Цистит. Низ живота може хворіти, якщо в сечовому міхурі розвивається запальний процес. З’являється відчуття печіння при спробі сходити в туалет.
- Уретрит. Захворювання супроводжується запаленням тканин сечівника.
- Пієлонефрит. Запалення нирок призводить до стрімкого погіршення самопочуття жінки. Вона відчуває важкість у животі і попереку, проблеми з сечовипусканням, можлива поява крові в сечі.
- Поліпи. Поява особливих наростів відбувається на стінках сечового міхура. В результаті у жінок постійно тягне живіт.
Проблеми з сечовипусканням і болями виникають при наявності сечокам’яної хвороби. Вони пояснюються пересуванням піску або каменів по уретрі. Особливістю захворювання вважається здатність тривалий час протікати безсимптомно.
Інфекції, що передаються статевим шляхом
Захворювання можуть мати бактеріальну або грибкову природу походження. Інфекції передаються від хворої людини в процесі незахищеного статевого контакту. Характеризуються загальними симптомами:
- незвичайні виділення з піхви, які мають неприємний запах;
- свербіж і печіння слизових статевих органів;
- часте і хворобливе сечовипускання;
- поява висипань або інших утворень на поверхні статевих органів;
- неприємні відчуття внизу живота під час інтимних зв’язків.
При відсутності лікування симптоми ІПСШ стають більш вираженими і доставляють жінці багато страждань. Іноді захворювання протікає в прихованій формі, що відрізняється практично повною відсутністю характерної клінічної картини.
Фізіологічні фактори
При вагітності стрімко збільшена матка тисне на сечовий міхур, що призводить до прискореного сечовипускання і до дискомфорту внизу живота. У нормі виражена і гострий біль повинна бути відсутньою. В іншому випадку лікарі підозрюють наявність у жінки захворювань сечостатевої системи. При відсутності патологій самопочуття вагітної повністю відновлюється після пологів.
Проблеми сечовипусканням і болю спостерігають у себе багато жінок при настанні менструації. Це пояснюється гормональними змінами в організмі, які відбуваються в даний період. Якщо інтенсивність болю невелика і немає інших тривожних симптомів, приводів для занепокоєння немає.
При настанні клімаксу жінки стикаються з проблемою прискореного сечовипускання або нетримання сечі. Це викликано природною втратою тонусу тканин внутрішніх органів. Різке зниження рівня статевих гормонів призводить до підвищення чутливості рецепторів сечового міхура.
Інші причини
Непатологические фактори, здатні викликати проблему:
- Переохолодження. Призводить до загострення деяких хронічних захворювань – пієлонефриту, циститу, запалення яєчників.
- Вживання продуктів з сечогінною дією: огірки, кавун, гарбуз, кмин, часник.
- Душевні переживання. Викид в кров гормонів стресу призводить до частого сечовипускання.
- Індивідуальні особливості організму. При слабкому м’язовому корсеті сечового міхура прискорене сечовипускання є закономірним.
Прийом деяких препаратів (діуретики, седативні засоби, блокатори кальцієвих каналів та інші) також провокує подібні проблеми. По закінченні курсу лікування стан жінки нормалізується.
Тривожні ознаки
При появі безперервних інтенсивних болів слід терміново звернутися до лікаря. Це вказує на розвиток серйозних захворювань, які потребують негайного лікування. У перелік тривожних симптомів також входять:
- підвищення температури тіла;
- розвиток ознак інтоксикації організму (озноб, ломота в тілі, занепад сил);
- незвичайні виділення з піхви.
Вагітним жінкам при появі будь-яких дискомфортних відчуттів в животі слід звернутися до свого лікаря. Іноді це вказує на загрозу викидня або передчасних пологів.
Діагностика
При виявленні зазначених симптомів жінці необхідно звернутися за консультацією до гінеколога або уролога. Після вивчення скарг вони призначають комплекс додаткових досліджень:
- загальний аналіз крові;
- дослідження сечі;
- мазки з піхви і цервікального каналу;
- ультразвукова діагностика органів малого тазу;
- бактеріологічний посів сечі.
При підозрі на наявність ІПСШ лікарі призначають додаткові дослідження крові або урогенітальних мазків. При виявленні патогенної мікрофлори проводиться антибіотикограма для визначення її чутливості до антибактеріальних препаратів.
Методи терапії і профілактики
Лікування прискореного сечовипускання здійснюється з урахуванням причин, які його викликали. Часто призначають курс антибіотиків, урологічні антисептики (Канефрон, Уронефрон). Для усунення болю застосовуються спазмолітики – Но-Шпа, Спазмолгон. Для відновлення мікрофлори внутрішніх органів призначаються пробіотики – Лінекс, Біфіформ.
Для попередження проблем подібного роду жінці необхідно 1-2 рази на рік відвідувати гінеколога для профілактичних оглядів або частіше при наявності скарг. Треба постійно дотримуватися правил особистої гігієни, збалансовано харчуватися, уникати переохолоджень, стресу. Для загального зміцнення організму корисно займатися спортом або фізкультурою.
