Що робити батькам, якщо у немовляти запор? Необхідні конкретні дії, так як мимовільно проблема зникає рідко, а накопичуються в кишечнику у немовлят токсичні продукти життєдіяльності призводять до розвитку важкої інтоксикації. Як допомогти на початкових етапах і що робити, якщо все зроблене не приносить ефекту, потрібно знати батькам дитини будь-якого віку.
У більшості випадків у грудної дитини запор – це не хвороба, а певні похибки дієти і догляду. Досить уважно вивчити характер харчового раціону та внести необхідні зміни, щоб налагодився процес спорожнення кишечника у немовляти і запор пішов у минуле.
Тільки якщо запор набуває хронічного характеру, якщо вилікувати його за допомогою скоригованого харчування і безпечних медикаментозних засобів не виходить, слід думати про деяких досить серйозних захворюваннях (дисбактеріоз, коліт у дитини, хвороба Гіршпрунга). Що робити в такій ситуації, повинен вирішувати дитячий лікар-гастроентеролог після детального обстеження. Буде встановлений остаточний діагноз і призначено відповідне хвороби ефективне консервативне або оперативне лікування.
Примітка — стаття присвячена запорів у грудничкового віку, питання ж запорів у новонароджених і запорів у дітей від року і старше досліджуються в окремих статтях.
Причини запорів у грудних дітей
У дітей до року саме поняття запор вимагає пояснень. Якщо у дорослої людини спорожнення кишечника 3-4 рази і більше в день є дуже частим і розцінюється як діарея, то у місячної дитини це абсолютно нормальне явище.
У немовлят на грудному вигодовуванні відсутність регулярного стільця може бути результатом повного перетравлення спожитої їжі. Запор у новонародженого і малюка грудничкового віку – це відсутність калових мас протягом 1-2 і більше днів.
Причини розвитку запору у дитини 9 місяців і в 2-місячної дитини значно відрізняються, різною буде також тактика подальших дій дорослих.
У місячної дитини затримка стільця може бути викликана:
- недостатньою кількістю молока у матері або неправильно підрахованим (зменшеним) кількістю штучної молочної суміші;
- недоліком введеної рідини, особливо в теплу пору року;
- похибками дієтичного харчування мами і, відповідно, особливостями складу грудного молока.
Різновид затримки стільця – це так званий голодний запор, тобто все з’їдене у немовлят перетравлюється, і калові маси не формуються. Така ж ситуація розвивається при недостатній кількості введеної молочної суміші, коли потреба в поживних речовинах збільшується. Наприклад, якщо у 4-місячної дитини запор, якщо він великий, значить об’єм суміші не враховує ці індивідуальні особливості.
Немовля виділяє значно більшу кількість рідини, ніж доросла людина, так як відбуваються більш інтенсивні процеси шкірного дихання і, відповідно, випаровування рідини з поверхні тіла. Якщо мама не дає немовляті водички або ж дає її в недостатньому обсязі, кількість рідини в кишечнику зменшується, калові маси стають щільними і виходять назовні зі значними труднощами.
У дитини 11 місяців запор може бути викликаний дещо іншими причинами:
- неправильне введення прикорму (переважання молочних каш і брак овочів і фруктів);
- недолік фізичної активності;
- невідповідністю вживаного молока або штучної суміші енергетичним витратам дитини.
Багато мам справедливо вважають, що молочні страви – більш ситні і калорійні, віддаючи перевагу саме їм. При цьому в харчовому раціоні у 6-місячної дитини (час введення першого прикорму за умови природного вигодовування) міститься недостатній обсяг харчових волокон, перистальтика кишечника не досить активна – у результаті відбувається затримка калових мас.
Бажання мами захистити дітей до року від можливих небезпек шляхом обмеження фізичної активності (сідання в манеж або ходунки), може привести до негативного результату. Надмірна опіка для дитини може обернутися недостатньою активністю м’язів передньої стінки живота і кишечника, внаслідок чого формується затримка калових мас.
Симптоми і ознаки запору
У дітей різного віку (у 2 місяці і у 10-місячної дитини) симптоми запору мають багато спільного, відрізняються тільки деякі деталі.
Клініка затримки калових мас у дитини 1 місяця від народження:
- загальний неспокій;
- немотивований плач;
- щільний при обмацуванні животик, особливо в нижніх його відділах;
- іноді поганий апетит, переривчасте смоктання грудей або пляшечки.
У дитини 6 місяців затримка стільця може проявлятися:
- поганим апетитом або повною відмовою від їжі (навіть коханої);
- небажанням сидіти або лежати на одному місці;
- кряхтеньем і напруженням, які не призводять ні до якого результату.
У більш старшому віці (наприклад, у дитини 8 місяців) можна спостерігати:
- тривале сидіння на горщику, супроводжується криком і плачем;
- навпаки категорична відмова від горщика, так як безрезультатність процесу дуже болюча для малюка;
- оберігання власного живота (при іграх або при сидінні на руках у дорослого), так як будь-який дотик призводить до посилення неприємних відчуттів.
Підтвердженням думок про запорі є зміна структури калових мас. У двомісячної дитини в памперсі або на пелюшці виявляються щільні калові маси, які не розтікаються по тканині. У 7-місячної дитини випорожнення мають вигляд окремих дуже щільних катишків (так званий козій кал) або єдиного конгломерату з кулястих грудочок.
Принципи діагностики
Як визначити запор у немовляти? Якщо малюк активний і в хорошому настрої (не плаче і не вередує), охоче їсти і п’є, то приводів для занепокоєння немає. Потрібно продовжувати годування і догляд у звичайному режимі, просто обсяг утворилися калових мас ще недостатній для роздратування кінцевих відділів прямої кишки і початку дефекації.
Зазвичай діагностика запору як у 3-місячної дитини, так і у дитини 7 місяців, утруднень не викликає. Постійні запори можуть ускладнюватися порушенням власної мікрофлори кишечника, затримкою фізичного розвитку дитини. Хронічна інтоксикація дуже погано позначається і на емоційному тлі маленького людини: він постійно млявий, сонливий, неактивний. Такі важкі ускладнення, як калові завали і каловий перитоніт у немовляти, зустрічаються вкрай рідко.
При повторюваних запорах дитячий гастроентеролог складе індивідуальний список того, що робити для встановлення причини. Найбільш часто рекомендуються:
- загальноклінічні дослідження крові та сечі;
- копрограма;
- бактеріологічний посів випорожнень (в першу чергу на дисбактеріоз);
- біохімічні дослідження крові (рівень амілази, загального білірубіну та його фракцій, а також печінкових ферментів).
Проведення фіброгастроскопії, іригоскопії та ректороманоскопії у тримісячного малюка або навіть у більш старшої дитини є технічно складним, тому застосовується лише у виняткових випадках. На підставі результатів проведених досліджень доктор робить висновок, чому саме виникає затримка стільця і як лікувати це захворювання.
Загальні правила лікування
Лікування запору потрібно починати не з медикаментозного втручання, а з корекції харчового раціону і режиму дня. Існують важливі деталі і відмінності в залежності від віку малюка.
Харчові продукти
Що викликає запор у немовлят, що знаходяться на природному вигодовуванні, 2 місяці? Похибки в дієті мами, так як прикорму ще немає. Молодій мамі необхідно відкоригувати своє харчування таким чином:
- додатково включити в свій харчовий раціон фрукти і овочі, багаті калієм і клітковиною, наприклад, банани, диню, буряки;
- зменшити кількість молочних страв (або замінити незбиране молоко кисломолочними продуктами), а також борошняних виробів;
- вживати велику кількість рідини (навіть просто питної води), щоб грудне молоко не було надто жирним і густим.
Від чого при змішаному або штучному варіанті вигодовування у 2-місячної дитини запори, що робити? Необхідно зробити наступне:
- ще раз уважно прочитати інструкцію і встановити об’єм суміші, відповідний віку малюка;
- ні в якому разі не можна додавати ложку-другу суміші для густоти – це дуже шкідливо і призведе лише до ще більшої затримки калових мас;
- бажано проконсультуватися з сімейним лікарем чи педіатром про необхідність заміни суміші на іншу торгову марку або суміш, що містить кисломолочні бактерії (сприяє більш швидкому відходження калових мас).
У 4-місячну дитину, яка перебуває на штучному або змішаному варіанті вигодовування, можна спробувати почати введення прикорму. Найкраще, що можна зробити у цьому випадку, це овочеве пюре (картопля, кабачок, зелень). Завдяки цьому дитина отримає відсутні вітаміни і харчові волокна, які нормалізують процес спорожнення кишечника. З обережністю слід вводити продукти, що викликають запор у немовлят, а саме:
- молочні каші;
- сир;
- печиво та інші хлібобулочні вироби.
У немовляти при прикорму (при будь-якому варіанті вигодовування) слід віддавати перевагу таким продуктам:
- овочеві (капуста, буряк, морква) і фруктові (персик, абрикос) пюре;
- овочеві та фруктові соки (наприклад, свіжовичавлений буряковий сік від 1-2 чайних ложечок в день вже з 4-5 місяців);
- кефір, ряжанка і кисляк.
Чорнослив для немовляти при запорі може бути використаний не раніше, ніж 10 місяців, так як ефект його дії досить потужний.
Фізичні вправи
Достатня фізична активність – це ефективний засіб від запору. В залежності від віку маленької людини можна робити наступне:
- масаж животика м’якими погладжуючими рухами за годинниковою стрілкою (ефективний в будь-якому віці);
- так званий велосипед — мама малюка робить його ніжками відповідні рухи;
- будь-які рухливі ігри, що відповідають віку підростаючого малюка.
Медичні засоби
Більшість препаратів, що широко рекламуються в телевізійній рекламі та глянцевих журналах, протипоказані до використання у зовсім маленьких дітей.
Призначати будь-які таблетки, сироп і свічки категорично не можна без узгодження з лікарем. Навіть найбільш безпечне ліки може завдати шкоди, якщо використана неправильна, не відповідає віку дозування.
За рекомендацією доктора найчастіше саме малюкам призначається:
- аципол, лінекс або інші засоби на основі лакто – та біфідобактерій, нормалізують склад мікрофлори кишечника маляти, що сприяє регулярному відходження калових мас;
- креон або інші торгові варіанти панкреатину, що полегшують процеси травлення і таким чином сприяють регулярної дефекації;
- лактулоза (сироп Дуфалак або щось подібне), яка збільшує обсяг утворилися калових мас і розм’якшує їх;
- гліцеринові свічки, які провокують акт дефекації і полегшують вихід калових мас.
Як вилікувати запор, якщо всі засоби вичерпані? Залишається тільки одне радикальний засіб допомоги – клізма. У малюків потрібно робити лише невелику за обсягом очисну клізму (обсягом до 40 мл) за допомогою спринцівки. Вода повинна бути холодною, щоб запобігти її всмоктування в прямій кишці. Також можна використовувати трав’яний відвар замість холодної води.
Коментар нашого спеціаліста
Значно простіше попередити виникнення запору, ніж довго і наполегливо займатися його лікуванням та усуненням наслідків. Ці заходи є обов’язковими, якщо у малюка вже був запор і його вдалося благополучно усунути. Профілактика включає такі моменти:
- збалансоване за складом і обсягом харчування малюка і мами;
- достатнє введення рідини (у тому числі і простий питної води);
- адекватна віком фізична активність.
Запор у грудних дітей – це наслідок порушення живлення і його лікування необхідно починати саме з корекції харчового раціону.
Наші рекомендацииЗапор при грудному вигодовуванні – Доктор Комаровський 
ЗаголовокЗапор при грудному вигодовуванні – Доктор Комаровський
ЗаголовокЧто робити, щоб у дитини не було запору? – Доктор Комаровський
ЗаголовокЗапор – Школа доктора Комаровського
