Зміст статті:
- 1. Причини розвитку
- 2. Симптоматика
- 3. Небезпека при вагітності
- 4. Які аналізи визначають уреаплазму
- 5. Лікування
Уреаплазма уреалитикум або уреаплазмоз відноситься до захворювання, яке передається статевим шляхом і вражає сечостатеву систему.
Причини розвитку
Дана патологія викликається уреаплазмою і ділиться на два типи: 1) parvum і 2) Т-960, принаймні, саме так вони позначаться при розшифровці аналізу.
Зазначимо, що уреаплазму уперше виділили в 1954 році, збудник відноситься до сімейства Mycoplasmatales, таким чином, можна зробити висновок, що уреаплазма це і несть мікоплазмоз, з одним винятком, він здатний розщеплювати сечову кислоту до аміаку. Основний шлях передачі – статевий, однак зрідка може зустрічатися варіант передачі і вертикальним шляхом, від матері дитині під час проходження через статеві шляхи.
Що найцікавіше, єдиної думки щодо захворювання немає. Одні фахівці відносять його патогенного мікроорганізму, але є думка, що не варто навіть призначати лікування, якщо не спостерігається специфічних симптомів. Немає єдиної думки й у оздоровлювальних організацій, так в Росії захворювання виключено із списку захворювань, що передаються статевим шляхом, але при цьому ВООЗ класифікує збудника, як агента, який призводить до статевих інфекцій.
Крім того, захворювання так і залишається погано вивченою, і різні фахівці його сприймають і тлумачать по-різному.
Симптоматика
Перш ніж говорити про симптоматиці, необхідно розуміти, що уреаплазмоз відноситься до прихованої інфекції. Якщо вона єдина присутня в організмі, практично не проявляється в симптомах. Не буває при цьому ніяких специфічних виділень, які так характерні при більшості венеричних захворювань, ні болю, печіння при сечовипусканні.
Проте головна проблема в тому, що уреаплазмоз може бути не єдиним захворюванням, і якщо він передається при статевому контакті разом з іншим захворюванням, то проблеми будуть достатньо серйозні.
Таким чином, самостійно визначити захворювання неможливо, при повній відсутності симптомів, тому діагностувати його можна тільки в результаті лабораторного аналізу.
Небезпека при вагітності
Незважаючи на те, що уреаплазмоз протікає без симптомів і носить прихований характер, це не означає, що проблема безпечна. В першу чергу найбільший ризик існує для пацієнтки під час вагітності.
Як і будь-яка урогенітальна мікоплазма, агент просто «осідлає» сперматозоїд, що, в кінцевому рахунку, заважає йому нормально рухатися, а в цьому випадку сперматозоїд не може нормально дістатися до яйцеклітини. Визначимо основні ускладнення, які при цьому можуть зустрічатися:
- Викидень.
- Передчасні пологи.
- Зараження плода в утробі матері.
Всі ці моменти часто виявляються, особливо якщо зараження відбувається разом з іншою, супутньою інфекцією.
Саме тому лікарі так суворо ставляться до питання обстеження жінки на предмет венерології перед планованим зачаттям.
Які аналізи визначають уреаплазму
В першу чергу гарні та інформативні дані показує мазок, який береться з уретри у чоловіків, а у жінок зі стінок піхви. Якщо ж мазок виявляється не зовсім інформативним, то здійснюється так званий посів. При цьому біологічний матеріал поміщається в спеціальну живильне середовище, в якій повинна почати швидко розвиватися інфекція. В результаті і визначається, що саме присутнє в мазку.
Є ще метод визначення на чутливість до антибіотиків, однак цей варіант досить неоднозначний і не має підтримки в середовищі лікарів. Справа в тому, що збудник захворювання при знаходженні в організмі пацієнта, і поза цією середовища – абсолютно різні стани. Тому досить складно бути на 100% впевненим, що певний антибіотик буде точно лікувати уреаплазмоз.
Відмінний метод визначення знаходиться в роботі з ДНК збудника (ПЛР), це досить інформативний спосіб. Крім того, хороші результати можна отримати і під час звичайного УЗД.
Ультразвукове обстеження проводиться у відношенні придатків матки у жінки і передміхурової залози у чоловіків.
Важливо! Остаточний діагноз правильно ставити, враховуючи кілька аналізів, проведених різними способами. У кінцевому підсумку саме так вдається підібрати не тільки потрібний антибіотик, який зможе надавати необхідний вплив на хворобу, але і підібрати адекватну концентрацію.
Лікування
Уреаплазма уреалитикум – відносяться до умовно-патогенних мікроорганізмів, тобто вони здатні викликати захворювання тільки за умови певних несприятливих станів організму. І одним з таких умов повинна бути присутність в організмі іншого захворювання, яке передавалося статевим шляхом.
Найбільш вірне лікування, на думку багатьох фахівців, укладена в наступній схемою:
- Якщо виявляється у аналізах лише одна уреаплазма, призначаються імуномодулятори.
- Магнітотерапія.
- Лікування з розсмоктуючою ефектом.
Вся схема спрямована на те, щоб підготувати організм до майбутнього прийому антибактеріальних препаратів.
А ось після першого етапу лікар може зазначити і приєднане захворювання, яке до цього не виявлялося. В такому разі призначається вже терапія, виходячи з типу венеричного або інфекційного захворювання.
Контроль стану організму проводиться через місяць після останнього прийому антибактеріального препарату. Прогноз – сприятливий.
