Дослідження рівня простатспецифічного антигену в крові призначається виключно чоловікам, так як у жінок цей онкомаркер виявляється в мізерно малих кількостях. Про те, що це таке – простатспецифічний антиген у крові, і що означає PSA в діагностиці пухлинних новоутворень та доброякісних пухлин, ви дізнаєтеся, прочитавши цей матеріал.
Що це таке – онкомаркер простатспецифічний антиген (PSA) в крові
Визначення рівня простатспецифічного антигену використовується при ранній діагностиці і контролі за ефективністю лікування (моніторинг терапії) раку передміхурової залози. Що ж це таке – онкомаркер PSA?
Простатспецифічний антиген (ПСА) — глікопротеїн, молекулярна маса якого становить 33-34 кДа. Локалізується в екскреторних і виводить (ductus efferens) протоках передміхурової залози, відноситься до калликреинам (прекалликреин-3). Онкомаркер PSA також утворюється і в парауретральних залоз, у зв’язку з чим в дуже малих кількостях може виявлятися і у жінок.
Біологічний період напівжиття онкомаркера PSA у чоловіків становить 2-3 доби.
ПСА секретується виключно клітинами епітелію канальців як здорової, так і ураженої новоутворенням передміхурової залози. Він функціонує як сериновая протеаза, що бере участь в руйнуванні білків сім’яної плазми — семеногелина і фібронектину — і тим самим зменшує в’язкість сперми. У спермі ПСА представлений у вигляді мономера, тоді як у плазмі крові він не виявляється як у формі мономеру, так і в складі комплексу з альфа-1 -антихимотрипсином (молекулярна маса близько 100 000 Так).
Методологія клінічної лабораторної діагностики захворювань передміхурової залози на основі оцінки вмісту загальної і вільної фракції простатспецифічного антигену ПСА.
Відкриття різних молекулярних форм ПСА поклало початок новому підходу в диференційній діагностиці між раком передміхурової залози і доброякісною гіперплазією простати при інтерпретації значень загального простатспецифічного антигену (ПСА), складових інтервал так званої «сірої зони». Відомо, що в сироватці крові і насінної рідини ПСА може бути присутнім в декількох молекулярних формах, але тільки три з них — вільна, незв’язана форма (ПСАсв); комплекс ПСА з антихимотрипсином (ПСА-АХТ) і загальний ПСА (ПСАсв+ ПСА-АХТ) можуть бути ідентифіковані иммунохимическими методами.
В останні роки з’явився ряд робіт, показують, що при РПЗ підвищується інтенсивність процесу утворення альфа-1-антихимотрипсина в ракових клітинах без зміни при цьому рівня змісту ПСАсв. Іншими словами, активна форма ПСАсв в тканини передміхурової залози при РПЗ має більше можливості утворювати комплекс з антихимотрипсином; це зумовлює збільшення процентного вмісту комплексу ПСА-АХТ від рівня ПСАоб за рахунок зменшення кількості ПСАсв.
Так, показано, що при рівні ПСАоб 4,9 нг/мл у випадку раку передміхурової залози відзначаються значення співвідношення ПСАсв/ПСАоб в межах від 13,6 до 16,3%; у разі доброякісної гіперплазії передміхурової залози ці показники коливаються від 16,3 до 45,6%; у здорових людей — понад 45,6%.
У разі доброякісної гіперплазії простати або злоякісного процесу концентрація ПСАоб в сироватці крові, як правило, збільшується (при доброякісній гіперплазії — не вище 30 нг/мл). Надійність диференціювання цих захворювань підвищує клінічну значимість тесту на ПСАсв, відсоток якого істотно знижується при злоякісному процесі внаслідок посилення зв’язування ПСА з інгібіторами.
Таким чином, визначення різних фракцій сироваткового ПСА і процентного співвідношення ПСАсв/ПСАоб (де ПСАоб = ПСАсв + ПСА-АХТ) є простим, порівняно недорогим і високоінформативним методом скринінгового обстеження осіб групи ризику по виникненню новоутворень передміхурової залози.
Біологічний матеріал: Сироватка крові, секрет передміхурової залози.
Пробу крові на аналіз слід брати до проведення ректального дослідження передміхурової залози. Рівень простатспецифічного антигену сироватки крові також збільшується при травмі або біопсії передміхурової залози, положенні пацієнта лежачи.
Методи дослідження: РІА, ІФА, латекс-тести та ін В останні роки все більш широке застосування знаходять експрес-тести на основі ИХГ.
Для «захоплення» ПСА застосовуються моноклональні антитіла PS2, однаково добре розпізнають обидві форми простатспецифічного антигену — вільну та зв’язану. Для виявлення ПСАсв використовуються специфічні для цієї форми моноклональні антитіла PS1.
Нормальні і граничні значення: Норми простатспецифічного антигену в сироватці (плазмі) крові практично здорових чоловіків у віці до 40 років не повинні перевищувати 2,5 нг/мл При тлумаченні норм PSA в аналізі крові чоловіків у віці 40-50 років — не більше 2,5 нг/мл Норми простатспецифічного антигену у віці 50-70 років — не більше 4,0 нг/мл Норми загального простатспецифічного антигену у віці 70-79 років — не більше 6,5 нг/мл
Встановлено, що у 80% контингенту обстежених значення концентрації ПСА у сироватці крові чоловіків у віці старше 40 років складають менше 4,0 нг/мл, у 18% -4,1-10,0 нг/мл Інтервал граничних значень при розшифровці аналізу крові на PSA: 4,1-10,0 нг/мл Точка відсічення (cut-off) зазвичай приймається за 10 нг/мл При перевищенні граничних значень (4,1-10,0 нг/мл) для підтвердження діагнозу РПЗ доцільно визначення вмісту вільної фракції ПСА з подальшим розрахунком змісту ПСАсв до ПСАоб.
Що означає дослідження рівня простатспецифічного антигену (PSA) в крові
Визначення рівня ПСА використовується для виявлення захворювань передміхурової залози, моніторингу перебігу й ефективності терапії РПЗ, а також для моніторингу стану пацієнтів з гіпертрофією простати у цілях якомога більш раннього виявлення РПЗ.
У клінічній практиці дослідження змісту ПСА найбільш широко використовується насамперед для оцінки ефективності лікування і діагностики рецидивів РПЗ. При моніторингу лікування слід порівнювати концентрацію ПСА з попередніми показаннями змісту онкомаркера в сироватці крові у даного пацієнта, а не з нормальними значеннями для всієї популяції. Діагностична чутливість тесту визначення ПСА стосовно до діагностики РПЗ складає 68%, діагностична специфічність — 94%.
Аналіз простатспецифічного антигену придатний для скринінгових обстежень чоловіків у віці старше 40 років, при цьому більш важливою представляється динаміка рівня ПСА, а не його окремі значення. За профілем (динаміці) зміни ПСА рак простати може бути розпізнаний на максимально ранній стадії. Характерно, що динаміка рівня ПСА при гіпертрофії простати відрізняється від такої у пацієнтів з розвиваються РПЗ.
Значне підвищення рівня простатспецифічного антигену в сироватці крові іноді виявляється при гіпертрофії простати, а також при запальних захворюваннях передміхурової залози. При рівні відсічення 10 нг/мл діагностична специфічність тесту по відношенню до виявлення доброякісних захворювань простати становить 90%.
Надійність диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних захворювань передміхурової залози підвищує значимість тесту на ПСАсв, відсоток якого істотно знижується при злоякісної природи пухлини внаслідок посилення зв’язування ПСА з інгібіторами (головним чином, з альфа – 1-антихимотрипсином).
Визначення ПСАсв слід виконувати, якщо зміст ПСАоб перевищує 4 нг/мл За результатами визначення відсоткового співвідношення концентрацій ПСАсв і ПСАоб проводять диференціальну діагностику доброякісної гіперплазії і РПЗ.
Американським раковим суспільством з метою скринінгу чоловіків старше 50 років дослідження рівня простатспецифічного антигену рекомендується виконувати спільно з пальцевим ректальним дослідженням. Скринінг має найбільше значення при спостереженні за пацієнтами з високим ризиком прогресування хвороби.
При цьому слід мати на увазі, що пальцеве ректальне дослідження, цистоскопія, колоноскопія, трансуретральна біопсія, лазерна терапія, эргометрия і затримка сечі також можуть викликати більш чи менш виражений (до 3-4-кратного) і тривалий підйом рівня ПСА. Вплив цих факторів на рівень ПСА максимально виражено на наступну добу після процедури і найбільш значно у пацієнтів з гіпертрофією простати. Так як ступінь таких змін не може бути передбачена в кожному індивідуальному випадку, рекомендується проводити взяття крові для дослідження ПСА або до, або через тиждень після перерахованих вище маніпуляцій.
У чоловіків з рівнем ПСАоб в діапазоні 4-10 нг/мл визначення співвідношення ПСАсв,/ ПСАоб дозволяє одержати важливу додаткову інформацію для диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних захворювань простати. Співвідношення ПСАсв/ПСАоб вище у випадках доброякісної гіперплазії і нижче — при злоякісних захворюваннях простати.
Як показують численні дослідження, ракові клітини форсують вироблення ПСА, в результаті чого його рівень в сироватці крові може значно підвищитися, причому навіть на ранніх стадіях захворювання, на 5-10 років раніше клінічних проявів РПЗ. Концентрація ПСА в сироватці крові більше 4,0 нг/мл визначається у 38, 60, 86 і 77% на стадіях РПЗ А, В, С і D відповідно і у 25% з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Підвищення ПСА понад 10 нг/мл зустрічається у 25, 37, 63, 89% пацієнтів в стадіях раку А, В, С і D відповідно і у 8% пацієнтів з доброякісною гіперплазією. Значне підвищення рівня ПСА в сироватці крові іноді виявляється і при запальних захворюваннях простати.
Моніторинг концентрації ПСА забезпечує більш раннє виявлення рецидиву та метастазування РПЗ, ніж інші методи дослідження. При цьому зміни навіть у межах норми є діагностично інформативними.
Після тотальної простатектомії ПСА виявлятися не повинен: його виявлення свідчить про залишкової пухлинної тканини, регіонарних або віддалених метастазах. Необхідно відзначити, що ПСА може ингибироваться при антиандрогенной терапії. Підвищення концентрації ПСА вище 100 нг/мл у пацієнтів, що страждають болями в кістках, зазвичай вказує на метастази злоякісних пухлин у кістки.
