Зміст статті:
При вивиху та підвивиху куприка зміщуються суглоби, розташовані в крижово-куприкової зоні. Лікуванням цього стану і постановкою діагнозу повинен займатися лікар. Фахівці виділяють кілька ступенів тяжкості відхилення, тому тривалість реабілітації може відрізнятися.
Відміну від вивиху підвивиху
У медичній практиці часто зустрічається поняття підвивиху куприка, яке за класифікацією МКХ 10 йде під номером S33. На відміну від вивиху, ця травма характеризується неповним зміщенням хребців. Симптоми стану мало чим відрізняються від повного вивиху, але носять менш виражений характер. Визначити, кпереди або убік зміщені хребці, допомагає рентгенологічне дослідження. Займатися подальшим обстеженням хворого повинен травматолог в поліклініці.
Існує поняття застарілого вивиху, який може не проявлятися протягом багатьох років. Спровокувати симптоми подібної травми можуть пологи, падіння і удари. Старе пошкодження починає проявлятися при ходьбі, а також в лежачому положенні або при спробі різко встати. Способи лікування застарілих патологій часто припускають оперативне втручання.
Хронічний вивих куприка – це травма, що повторюється частіше 1 разу в півроку і не піддається повному вправленню. Лікувати подібне стан потрібно хірургічним шляхом — показана резекція відростка.
Причини виникнення травми
Поперековий відділ, яким закінчується хребет, характеризується наявністю дрібних структур. У цій зоні куприк приєднується до крижового суглобу з допомогою хрящів. Травми, які приводять до зміни їх правильного положення зазвичай викликані наступними причинами:
- падіння з упором на спину або сідниці;
- родова діяльність у жінок, особливо при наявності великого плоду або його неправильному положенні, а також затяжні пологи або вузький таз;
- удар тупим предметом;
- атрофовані або ослаблені поперекові м’язи — подібний стан хащ зустрічається у літніх людей;
- захворювання колінних суглобів, що порушують їх амортизуючі функції;
- заняття велосипедним спортом при їзді по вибоїстій місцевості;
- напружені фізичні тренування.
Із-за особливостей будови організму діти нерідко отримують травми куприка: різкі падіння на фізкультурі, при заняттях танцями та іншими видами спорту.
Ідіопатичний вивих – раптова травма, яка трапляється без видимих причин (інтенсивних навантажень, ударів). Зустрічається подібний стан у 8-10% всіх випадків.
При детальному обстеженні лікарі іноді виявляють злоякісні новоутворення опорно-руховому апараті. Проводити вправляння вивиху куприка у цьому випадку потрібно тільки після усунення причини патології, якщо це можливо.
Симптоми вивихів і підвивихів
При будь-якій травмі попереково-крижовій області больові відчуття приблизно однакові. До специфічних симптомів вивиху куприка можна віднести:
- Біль, що віддає в область паху, при повному вивиху вона може переходити в зону стегна. Найгостріше відчувається хворобливість в сидячому положенні. При підвивиху біль не така різка, але інтенсивність відчуття більшою мірою залежить від чутливості пацієнта;
- Якщо хворий намагається встати з сидячого положення, симптоми посилюються, але під час ходьби і при горизонтальному положенні слабшають.
- Якщо перший вивих стався нещодавно, неприємні симптоми зберігаються в будь-якому положенні.
- Гематома або невеликий набряк в області крижів, навіть якщо травма припала на зону нижче або вище.
- Неприємні відчуття в процесі дефекації.
Наявність таких симптомів може вказувати і на перелом куприка. Для діагностики необхідно в екстреному порядку зробити рентген і пройти інші обстеження, призначені лікарем.
Методи діагностики травми куприка
При зверненні пацієнта травматолог проводить первинний огляд, збирає історію хвороби і події, які звали неприємні симптоми. Додатково проводять такі обстеження:
- Ректальний огляд – в пряму кишку вводять пальці і на дотик визначають положення куприка, або ступінь його зміщення. Іноді в процесі лікар вправляє відхилившись хребці.
- МРТ – призначають, якщо рентген не дає достатньої інформації. За допомогою томографії можна визначити ступінь ураження у всіх шарах.
Може знадобитися комп’ютерна томографія, якщо інші методи не допомагають скласти загальну картину.
Способи лікування травми
Займатися лікуванням підвивиху або вивиху куприка не можна без консультації лікаря. Проте якщо людина тільки що отримав травму, до приїзду швидкої слід надати йому першу допомогу: укласти на живіт і докласти холодну грілку на пошкоджену зону. Давати знеболюючі не рекомендується до отримання консультації лікаря. Для подальшого обстеження пацієнта забирають у лікарню.
При вивиху куприка виписують пацієнтам лікарняний, тривалість якого визначається тяжкістю пошкодження.
Первинний спосіб терапії – вправлення хребців в умовах стаціонару. Після отримання знімків та підтвердження діагнозу лікар укладає пацієнта на живіт, ставить новокаїнову блокаду і вводить руку в пряму кишку. Контролюючи положення хребців, другою рукою лікар вправляє суглоби, прийняли неправильну позицію.
Пацієнту призначають постільний режим на тиждень. Далі починається реабілітація – хворий поступово повертається до звичного способу життя, беручи медикаменти і дотримуючись дієти.
Медикаментозне лікування
Після вправлення куприка пацієнт приймає протизапальні препарати, так як больовий синдром зберігається протягом усього періоду реабілітації: «Німесулід», «Диклофенак», «Моваліс», «Ібупрофен», «Кеторол» допоможуть в його усуненні.
Для профілактики запорів використовують легкі проносні на основі природних компонентів. Електрофорез допомагає зняти спазми судин, розслабляє м’язи, покращує мікроциркуляцію.
Обов’язково призначають лікувальні фізичні вправи, за допомогою яких можна поліпшити кровообіг, зняти спазми, а також зміцнити зв’язковий апарат. При виконанні ЛФК не можна допускати різких ривків.
Хірургічне втручання
Операцію частіше призначають при застарілих травмах, а також у поєднанні вивиху з переломом. Резекція куприка – хірургічна процедура, яку виконують під місцевим або загальним наркозом. Вона призначається, якщо застаріле пошкодження починає викликати ускладнення. Повністю видаляють відросток у тому випадку, якщо вивих відбувається кілька разів за рік.
Особливості реабілітації
Магнітна терапія знімає біль, покращує кровообіг
Тривалість реабілітації залежить від тяжкості травми і спричинених нею ускладнень. У відновний період пацієнта виписують знеболюючі препарати, вітаміни та інші медикаменти для підтримки організму.
В період реабілітації важлива дієта – необхідно є легкі продукти, які швидко засвоюються, слід обмежити споживання жирів.
Додатково призначають фізіотерапевтичні процедури: електрофорез з новокаїном, магнітну терапію, лазерне вплив. У середньому, процес відновлення в домашніх умовах займає 30 діб.
Можливі ускладнення патології
До наслідків травми лікарі відносять довгострокові зміни в організмі. Виникають вони лише в тому випадку, якщо пацієнт нічого не робив після отримання вивиху або підвивиху. До ускладнень відносять:
- деформацію куприкового відділу;
- хронічні болі через запалення нервових закінчень;
- неможливість природного розродження;
- порушення функцій куприка;
- повторні вивихи і атрофію зв’язкового апарату.
Якщо пацієнт дотримується рекомендації лікаря і проходить повний курс лікування, наслідки найчастіше зводяться до збереження хворобливих відчуттів протягом 1-2 місяців після травми.
