Зміст статті:
Механічне та аррозивное заочеревинний кровотеча становить безпосередню загрозу життю людини. При такому стані відбувається масивна втрата крові. Вона закінчується не назовні, а в область, що знаходиться за стінкою живота. Симптоматика патології нерідко буває розмитою, біль може повністю бути відсутнім. З-за чого звернення за допомогою запізнюється. Але тільки своєчасна госпіталізація може врятувати пацієнта.
Основні причини виникнення внутрішньочеревної кровотечі
Всі чинники, здатні спровокувати описуване явище, медики поділяють на дві великі групи: травмуючі і деструктивні.
До першої відносяться стани, при яких відбувається:
- механічне пошкодження грудної клітки: переломи кісток, порушення цілісності легенів і серця;
- закриті травми живота, отримані в результаті удару, падіння з висоти, здавлення;
- відкриті травми живота, що утворилися внаслідок колото-різаних або вогнепальних поранень;
- надмірні фізичні навантаження;
- лінійні операції: видалення апендициту, жовчного міхура, нирки, резекція печінки, шлунка.
В останньому випадку кровотеча виникає внаслідок зісковзування або прорізування лігатури (ниток), яка застосовується для перев’язування судин і накладення швів на оперований орган.
До другої групи відносяться стани, при яких відбуваються ускладнення хвороб шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура, підшлункової залози, печінки, нирок, селезінки. Розвиток кровотечі в животі може відбутися в результаті:
- проростання ракової пухлини в органи, розташовані у позначеній області;
- пошкодження аневризми черевної аорти;
- варикозу вен харчової трубки і шлунка;
- апоплексії яєчника;
- дозрівання кісти;
- часткового або повного розриву маткової труби;
- розвитку синдрому Маллорі-Вейсса — поверхневих пошкоджень слизового шару стравоходу і шлунка;
- ускладнення хвороб, що провокують порушення згортання крові;
- патологічного зростання гемангіоми печінки.
Спровокувати внутрішньоочеревинне кровотеча може і тривалий прийом ліків, що уповільнюють згортання крові антикоагулянтів і фибринолитиков.
Клінічна картина
Якими б ні були причини крововиливу в черевну порожнину, його симптоматика визначається об’ємом та швидкістю втрати. Чим вона вища, тим швидше формується геморагічний шок. У хворого з’являється блідість шкірних покривів. Він весь покривається холодним потом. Виникають сильні головні болі і запаморочення. Вуха закладає, присутній постійний шум. Перед очима літають чорні мушки. Серцевий ритм частішає і доходить до 130 ударів у хвилину. Артеріальний тиск різко падає, відбувається помутніння свідомості. В животі формуються болі, які посилюються в момент руху. Людина в такій ситуації намагається прийняти сидяче положення. Якщо спробувати його укласти, він знову спробує сісти (симптом ваньки-встаньки).
Масивне внутрішньочеревна кровотеча (код за МКХ: T81.0) загрожує розвитком колапсу. Для нього характерний вкрай низький рівень артеріального тиску, який стає причиною погіршення кровопостачання внутрішніх органів.
Ступінь вираженості та інтенсивність прояву перерахованих симптомів враховується при визначенні тяжкості стану хворого. Береться до уваги і тривалість кровотечі, обсяги втрати і причини, що зумовили її.
Діагностика
При підозрах на внутрішньо кровотеча повинен оглянути хворого в умовах хірургічного стаціонару лікар-травматолог. Він методом поверхневої і глибокої пальпації постарається з’ясувати, в якому стані знаходиться передня стінка очеревини (м’яка, болюча, здійснює дихальні рухи в повному обсязі чи ні, чи є ознаки подразнення). При скупченні крові постукування пальцем викликає появу приглушеного звуку.
Після здійснюється вагінальне та ректальне обстеження. При наявності внутрибрюшинного кровотечі задній звід піхви і передня стінка прямої кишки набухає, пальпація визначає гостру болючість. Якщо у лікаря з’являється підозра на кровотечу, викликане позаматковою вагітністю, він здійснить пункцію через стінку піхви.
Обов’язково проводиться лабораторне та інструментальне обстеження. Аналіз крові показує стрімке падіння рівня еритроцитів і гемоглобіну. Оглядова рентгенографія допомагає переконатися в наявності скупчення рідини. За допомогою УЗД встановлюється джерело кровотечі. Діагностична лапароскопія і лапароцентез дозволяють диференціювати описуване явище від гематоми передньої стінки очеревини, заочеревинної гематоми і перфоративної виразки шлунка, дванадцятипалої кишки.
Перша допомога
При найменших підозрах на внутрішню кровотечу необхідно негайно викликати медиків. Поки вони їдуть, треба прикласти до живота холодний компрес і забезпечити хворому повний спокій. Прийом води і їжі виключається. До моменту постановки точного діагнозу заборонено пити знеболюючі препарати.
Тяжкість стану оцінюється під час динамічного спостереження за показниками артеріального тиску, частотою серцебиття. Аналіз крові дозволяє відстежувати рівень гемоглобіну.
Методи терапії
Вибір тактики лікування залежить від загального стану пацієнта. Якщо виявляється незначна крововтрата, яка демонструє ознаки мимовільної зупинки, а проведення діагностики не виявило серйозних пошкоджень внутрішніх органів, хворому внутрішньовенно вводяться сольові розчини, за допомогою вливань кровоспинні засоби.
При виявленні масивного кровотечі, що приводить до різкого падіння артеріального тиску, проводиться комплекс заходів.
У більшості випадків пацієнтам з внутрибрюшинным кровотечею показана хірургічна операція. Під час її проведення може бути видалений, пошкоджений орган або, якщо це можливо, відновлено його цілісність, а також здійснена реставрація порваних судин.
Можливі ускладнення та наслідки
Втрата великої кількості крові може призвести до розвитку гострого недокрів’я. Рідину, що накопичується всередині очеревинної простору, чинить тиск на органи, розташовані там. У результаті розвиваються дисфункції, які можуть бути несумісні з життям. Є ризик приєднання інфекції. Вона стимулює запальний процес, що вражає оболонку, що вистилає внутрішні стінки очеревини і стає причиною перитоніту. Масивна крововтрата часто закінчується летальним результатом.
Профілактичні заходи
Запобігти травми допомагає уважне та обережне ставлення до всім життєвим процесам. Щоб знизити ризики деструктивного внутрибрюшинного кровотечі, потрібно вчасно проходити планове обстеження і до кінця лікувати захворювання внутрішніх органів. Вкрай важливо вміти визначати ознаки цієї патології і вчасно звертатися за допомогою до лікарів. Будь-яке зволікання може привести хворого до смерті.
