Вуглекислі ванни — одна з різновидів газової бальнеотерапії. Для проведення процедури використовується вода, пересыщенная вуглекислотою. Виділяючись з розчину, бульбашки газу надають лікувальну дію на тіло. До відомих курортів, де можна випробувати природні вуглекислі джерела, відносяться Єсентуки, Кисловодськ і Шіванда. У багатьох медичних установах також практикуються штучно приготовлені розчини для ванн.
Зміст
- 1 Користь лікування
- 2 Коли призначаються процедури
- 3 Протипоказання
- 4 Як проводиться терапія
Користь лікування
Вуглекислота дратує тактильні рецептори шкіри, що приводить до рефлекторного розслаблення розташованих в ній капілярів і артеріол. Цей ефект зберігається ще протягом 20 хвилин після завершення процедури. Тривале розширення судин сприяє поліпшенню периферичного кровообігу, уражень серцебиття і збільшення сили скорочень серцевого м’яза. Зміна цих показників сприятливо позначається на самопочутті хворих з серцево-судинними захворюваннями.
Бульбашки газу, то осідаючи на поверхні шкіри, то випаровуючись з неї, створюють відчуття масажу. У відповідь на що надходять тактильні імпульси в головному мозку активуються процеси збудження. Підвищується загальний тонус мускулатури, стимулюється робота ендокринних залоз, у тому числі і статевих. Після кожної процедури пацієнти відчувають прилив сил і енергії.
Істотно впливаючи на роботу регуляторних механізмів, вуглекислі ванни обумовлюють зміни різних видів обміну: жирового, білкового, вуглеводного та сольового. В організмі посилюються біохімічні реакції, поліпшуються регенеративні процеси, активніше починають витрачатися жирові запаси.
Зміни артеріального тиску у ході процедури залежать від температури води. Встановлено, що вуглекислі ванни з температурою 32-35?С чинять гальмівний вплив на вазомоторні центри і викликають зниження тиску. Такі процедури рекомендуються хворим з гіпертонією. А ось прохолодні ванни (25-27?С) тиск підвищують, тому більше підходять гіпотонікам.
Випаровуючись з води, вуглекислий газ потрапляє в легені і стимулює дихальний центр. Дихання стає більш рідким і глибоким, внаслідок чого підвищується серцевий викид, подовжується період розслаблення (діастола) серцевого м’яза. Створюються сприятливі умови для «відпочинку» ослабленого серця.
В цілому курсове лікування вуглекислими ваннами сприяє оздоровленню організму, підвищує витривалість і працездатність.
Коли призначаються процедури
Застосування процедур ефективно при різних захворюваннях серцево-судинної, ендокринної, дихальної та нервової систем:
- ішемічної хвороби серця 1-2 ступеня;
- стенокардії напруги 1-2 ступеня;
- артеріальної гіпертонії 1-2 ступеня;
- порок мітрального клапана;
- міокардіодистрофії;
- станах після перенесеного інфаркту міокарда;
- неврастенії;
- неврозах;
- ендартеріїті;
- синдром Рейно;
- атеросклерозі периферичних артерій;
- цукровому діабеті;
- імпотенції;
- гіпокінезії;
- клімактеричних розладах;
- дисфункції яєчників;
- бронхіальній астмі (поза стадією загострення);
- пневмосклероз.
У профілактичних цілях вуглекислі ванни можуть призначатися особам, які працюють в умовах кисневої недостатності.
Протипоказання
Проведення терапії не рекомендується при наступних станах:
- ішемічна хвороба серця 3 ступеня;
- артеріальна гіпертонія 3 ступеня;
- порушення провідності серцевого м’яза;
- гіпертиреоз;
- непереносимість вуглекислоти;
- ниркова недостатність 2-3 ступеня;
- гострі інфекції;
- гострі запальні захворювання дихальних шляхів;
- тромбофлебіт;
- епілепсія;
- гострі психічні розлади.
Як проводиться терапія
Перед початком процедур ванну на третину заповнюють гарячою водою (70-80), потім в неї додають розчин з вуглекислотою і в останню чергу — холодну воду в обсязі, необхідному для створення потрібної температури. Перші процедури проводять при температурі 35-37?С. До 4-5 сеансу цей параметр знижують до 32?С.
Пацієнт занурюється у ванну так, щоб вода доходила до рівня грудей. Тривалість лікування становить 7-15 хвилин. Після завершення процедури тіло витирають насухо махровим рушником. При необхідності можна проводити місцеві вуглекислі ванни, наприклад, тільки для органів черевної порожнини.
Сеанси повторюють через день. На курс рекомендується 12-15 ванн. Наступний курс призначають не раніше, ніж через 3 місяці.
Для посилення терапевтичних ефектів вуглекислі ванни можна комбінувати з магнитотерапией, электролечением або грязьовими аплікаціями.
