Хламідіоз: основи поширення і прояви

Зміст статті:

  • 1. Симптоматика
  • 2. Ускладнення
  • 3. Лікування та діагностика

Хламідіоз – одне з захворювань інфекційного характеру, яке передається за допомогою статевого контакту.

Відповідно і збудник, хламідія, локалізується в області органів малого тазу, вражаючи у жінок піхву, матку, уретру, у чоловіків сечовипускальний канал.

Враховуючи особливість передачі, хламідіоз може локалізуватися в прямій кишці і в горлі, але в останньому випадку це відбувається вкрай рідко.

Можна відзначити, що серед людей, що живуть статевим життям, хламідіоз зустрічається у 10%.

З точки зору зараження, основа описана вище, так що будь-який незахищений секс таїть у собі загрозу. При оральному вона вкрай низька, але існує.

Важливо пам’ятати, що хламідіоз у жінок становить небезпеку і для плоду під час вагітності. Хламідія по родових шляхах здатна проникнути в плід, що цілком може викликати у дитини ускладнення у вигляді запалення легенів.

Часто виникає питання про можливості побутового зараження, але така можливість практично виключена. Справа в тому, що збудник хвороби не здатний тривалий час знаходитися поза організмом людини, плюс для інфікування в організм має проникнути досить велика кількість хламідій, а це можливо лише при статевому акті.

Тому всі страхи з приводу використання одного посуду або рушники з хворим, безпідставні. Навіть при одноразовому статевому акті з носієм захворювання ймовірність зараження не перевищує 50%, що вже говорити про побутових моментах.

Симптоматика

Розвивається хламідіоз в організмі до 21 дня, після чого можна діагностувати перші симптоми. У чоловіка це можуть бути специфічні виділення з уретри, представлені слизом безбарвного виду. Виділення не рясні і зустрічаються вранці.

Під час сечовипускання чоловік починає відчувати біль. Не можна сказати, що больовий синдром високий, але дискомфорт починає доставляти.

У жінок також спостерігається слабка біль під час спорожнення сечового міхура. Крім того, клінічна картина хламідіозу доповнюється виділеннями з піхви, а між менструальними циклами може виникати кровотеча.

Власне кажучи, симптоматика захворювання занадто розмита, і може бути помилково прийнята зовсім за іншу проблему, симптоми занадто загальні для обох статей. Разом з тим, стертість симптомів, і іноді і їх повна відсутність, захворювання може тривалий час протікати абсолютно безсимптомно, впливають на пізнє діагностування, що призводить, у кінцевому підсумку до появи ускладнень в організмі, безпосередньо пов’язаних з хламідіями.

У гомосексуальних пар часто діагностується різновид хламідіозу, яка вражає пряму кишку, слідство незахищеного анального сексу, під назвою проктит гонококовий.

Ускладнення

Основну небезпеку при хламідіозі представляють можливі ускладнення, які викликаються безпосередньо діяльністю хламідій.

У чоловіка ризик ускладнень пов’язаний із запаленням придатків мошонки, називається хвороба – эпидимит. А от у жінок хламідійна інфекція часто призводить до безпліддя, яке розвивається на тлі запальних процесів у матці і придатках матки.

Крім цього, саме у жінок зустрічається і синдром Рейтера. При цьому ускладнення діагностується запальні процеси не тільки в області малого тазу, в каналі шийки матки, але і можуть запалюватися очі і суглоби, уретра. Останні симптоми можуть зустрічатися і у чоловіків.

При кожному новому зараження хламідіозом ризик отримати ускладнення зростає кратно.

Можна ще відзначити, що медично так і не доведено, що хламідіоз впливає на розвиток у чоловіка простатиту.

Лікування та діагностика

Основне дослідження не включає тільки загальний мазок, на його підставі можна лише побудувати припущення, що хламідіоз в організмі є. Для точного визначення захворювання і діагностування хламідійної інфекції рекомендовано використання ПЛР, яке дає точність результатів на рівні до 95%.

Що стосується лікування інфекції, то використовуються антибіотики наступного типу:

  • — азитроміцин, приймається в дозі 1 всередину, раз у добу. Курс розрахований на один тиждень.
  • — доксициклін, доза тут вже 100 грамів, приймається двічі на день, а курс також розрахований на один тиждень.

Крім того, лікування можуть брати участь і імунотерапія, яка покликана підвищувати опірність організму до хвороби, іноді прописується процедура масажу і стимуляції передміхурової залози у чоловіків, фізіотерапія.

Якщо мова йде вже про ускладненому і тривалому, хронічному захворюванні, то курси прийому антибіотиків розраховуються на більш тривале використання, а саме лікування переходить в область комбінованого підходу.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя