Хламідіоз у жінок і чоловіків: симптоми, лікування та фото

Зміст статті:

• 1. Причини захворювання
• 2. Симптоми хламідіозу
• 3. Діагностика
  • 3.1. У жінок
  • 3.2. У чоловіків
• 4. Лікування хламідіозу

Хламідіоз – захворювання, яке вражає не тільки сечостатеву систему, але і може справляти вкрай негативний вплив на серцево-судинну систему, органи зору, дихання. Проблема викликана деякими видами хламідій, і в останні роки статистика говорить про те, що кількість носіїв інфекції різко зростає, причому не тільки серед дорослого населення, але і серед підлітків.

На жаль, хламідіоз стрімко поширюється, і пов’язано це не тільки з тим, що статевий зв’язок стає предметом все більш раннього початку інтимного життя, але і з тим, що населення дуже слабко інформоване про хвороби, її симптоми та наслідки.

Щоб розглянути хламідіоз, ми розділили його за статевою ознакою, так недуга буде простіше визначити і описати, так як є специфічні моменти, які присутні у кожного з полів

Причини захворювання

Дрібні бактерії, хламідії, які паразитують у тілі клітини, що і є причиною хламідіозу. Хламідії здатні тривалий час жити в організмі людини і зовсім не подавати ознак присутності, але варто імунітету впасти, як моментально починається розмноження бактерій, і з’являється прояв клінічної симптоматики.

Причини зараження у обох статей однакові, адже хламідіоз, в переважній кількості випадків, що передається статевим шляхом. Тим не менш, існують непоодинокі випадки побутового зараження хламідіозом, яке може статися через постільна і натільна білизна, через туалетні приналежності, гігієнічні приналежності.

Як правило, при ослабленому імунітеті, від моменту проникнення інфекції до першого симптому може пройти 15 днів, в окремих випадках симптоматика проявляється через 30 днів.

Симптоми хламідіозу

• Жінки

У більш ніж половині випадків, хламідіоз у жінок протікає абсолютно безсимптомно, і в цьому випадку стає складно вчасно діагностувати захворювання і не дати йому поширитися і на статевого партнера. Крім того, безсимптомний перебіг хвороби збільшує ризики ускладнень, так як хламідіоз тривалий час розвивається в організмі.

В інших випадках, симптоми проявляються у вигляді виділень з піхви, мають слизову структуру, і забарвленого в жовтий колір. Спостерігається так само гострий і вкрай неприємний запах. Виділення можуть супроводжуватися і больовим синдромом внизу живота з температурою і печіння в піхву.

• Чоловіки

У чоловіків, особливо на ранніх стадіях захворювання, симптоми практично не відрізняються від уретриту, що змащує картину хламідіозу, однак поступово, прояви хламідіозу стають все більш явними. І до основних симптомів можна віднести:

• Склоподібні виділення з сечовипускального каналу;
• Помутніння сечі та наявність в ній гнійних вкраплень;
• Поява болю в області попереку, мошонці, сечівнику;
• Інтоксикація організму;
• Підвищення температури тіла.

Більш рідкісні випадки прояви хламідіозу проявляються в появі в насінні кров’яних вкраплень, крім того, кров може бути виявлено в сечі.

Діагностика

У жінок

Діагностувати хламідіоз — це завдання гінеколога. Одним лише цитологічним мазком, діагностика не обходиться, справа в тому, що цей аналіз не гарантує 100% точного результату. Найбільш вірний спосіб визначити хламідіоз, це провести ПЛР аналіз, і в цьому сенсі достовірність аналізу може досягати 85% точності.

Крім перерахованих вище аналізів, у діагностиці використовується імуноферментний метод, який дає можливість виявити присутність в організмі антитіл до хламідій, бакпосев, який аналізує реакцію хламідій на предмет чутливості до антибіотиків проти хламідіозу.

У чоловіків

Як і у жінок, основним методом діагностики хламідіозу для пацієнта чоловіка залишається метод ПЛР — полімеразної ланцюгової реакції, суть якої у визначенні антигену ДНК хламідії. У будь-якому випадку, діагностика хламідіозу має проводитися комплексно і включати, крім аналізу на ПЛР, серологічне дослідження.

Тим не менш, існує відмінність в методах діагностики, яке відноситься саме до чоловіків, і поряд з ПЛР, для пацієнтів чоловічої статі має сенс проводити аналіз титрів сироваткових і місцевих секреторних противохламидийных антитіл, які знаходяться в еякуляті.

Лікування хламідіозу

Лікування хламідіозу однаково для обох статей, і тут не існує гендерної відмінності. В основі завжди лежить принцип боротьби з бактерією, яка являє собою паразитує, і що важливо, проникає усередину клітини, мікроорганізми.

Виходячи із суті мікроорганізму і його дії в клітині людини, для лікування використовуються препарати антибактеріальної спрямування. В основі дії яких лежить і можливість проникати крізь ядерну мембрану клітини, і знищувати бактерію на «місці злочину». Серед такого роду препаратів, що використовуються:

• Макроліди;
• Фторхінолони;
• Тетрацикліни.

Крім антибіотиків, лікар завжди може включати в курс лікування і препарати наступного типу:

• Циклоферон;
• Віферон;
• Імуномодулятори;
• Полівітаміни;
• Препарати протигрибкової спрямування;
• Бактеріофаги;
• Пробіотики;
• Ферменти.

Необхідно відзначити і застосування в лікуванні ультразвукової терапії, іонофорезу та електрофорезу, магнітотерапію. Всі ці засоби і методи йдуть в комплексі, що істотно розуміє шанси на швидкий і успішний результат лікування. Крім того, для лікування жінок використовуються спеціальні спринцювання, ванночки, вагінальні та анальні свічки і клізми, спеціальні тампони.

Як жінкам, так і чоловікам у період лікування необхідно переглянути раціон харчування, виключивши з нього гостру і жирну їжу, алкоголь, нікотин, і утриматися від незахищеного сексу, втім, від будь-яких серйозних фізичних навантажень, так само найкраще утримуватися в цей період.

При виявленні захворювання необхідно провести обов’язковий аналіз на хламідіоз і у статевого партнера.

Людський організм не виробляє імунітет до хламідіозу, тому рецидив, повторне зараження відбувається так само легко, як і в перший раз. Для контролю за процесом одужання, необхідно в перші півтора місяці після лікування, зробити ще один аналіз ПЛР. Він покаже, наскільки виявилося ефективним лікування.

Можна сказати, що досі в лікуванні хламідіозу немає певного готового алгоритму або універсального методу. У кожному окремому випадку необхідно проводити лікування і підбирати медикаментозні засоби індивідуально. Враховуються багато критерії, в тому числі, загальний стан пацієнта, а так само переносимість організму певних препаратів.