Хондропротектори при коксартрозі

Хондропротектори при коксартрозіКоксартроз (артроз кульшового суглоба) формується в результаті руйнування і порушення живлення хрящової тканини. На ранніх етапах захворювання при I і II стадіях проводиться фармакологічне лікування, засноване на застосуванні нестероїдних протизапальних і хондропротекторных препаратів. Протизапальні засоби надають симптоматичну дію, знімаючи біль, набряк і запалення. Хондропротекторні препарати справляють основний лікувальний вплив безпосередньо на пошкоджений суглоб.
Зміст:

  • Застосування хондропротекторів при коксартрозі
  • Класифікація хондропротекторів
  • Часто використовувані хондропротектори при коксартрозі
  • Протипоказання до застосування
  • Ефективність хондропротекторів

Застосування хондропротекторів при коксартрозі

Хондропротектори є джерелом хондроїтину, глюкозаміну, гіалуронової кислоти – поживних речовин, незамінних для нормального функціонування і регенерації хрящової тканини.
Хондропротектори при коксартрозі
Використання хондропротекторів при коксартрозі сприяє:

  • уповільнення процесів розпаду хрящової тканини в області кульшового суглоба;
  • підвищення вироблення суглобної рідини;
  • підвищення в’язкості та еластичності синовіальної рідини;
  • поліпшення рухливості в ураженому суглобі;
  • посиленню вироблення колагену;
  • поліпшення кровообігу і обмінних процесів;
  • відновлення хондроцитів (клітин хрящової тканини) при тривалому застосуванні.

Класифікація хондропротекторів

В залежності від вмісту активних речовин хондропротектори діляться на кілька груп:

  • похідні глюкозаміну – румалон, дону, артифлекс, артрон флекс, эльбона;
  • похідні хондроїтину – структум, хондроксид, мукосат, алфлутоп;
  • похідні гіалуронової кислоти – остенил, синокром, синвиск, адант, ферматрон, гиалган, хиалубрикс;
  • об’єднані похідні глюкозаміну і хондроїтину – хондроітин комплекс, остеаль, артрон триактив, протекон;
  • комплексні препарати з вмістом глюкозаміну, хондроїтину і протизапальних засобів – терафлекс, мовекс, терафлекс адванс.

Хондропротектори випускаються у вигляді таблеток, мазей, пігулок, внутрішньом’язових і внутрішньосуглобових ін’єкцій. В період загострення запального процесу застосовуються внутрішньом’язові ін’єкційні форми хондропротекторів, які сприяють швидкому насиченню хрящової тканини активними речовинами і зниження запалення.
В період ремісії застосовують таблетовані форми препаратів для тривалого застосування. Для швидкого відновлення синовіальної рідини використовують внутрішньосуглобові ін’єкції вторинних похідних гіалуронової кислоти з розрахунку 3-5 ін’єкційних введень на курс лікування, повторне введення призначається через 6 місяців.

Часто використовувані хондропротектори при коксартрозі

При коксартрозі використовують монопрепарати, що містять глюкозамін або хондроїтин, але частіше перевагу віддають препаратам з комбінованим складом:

  • румалон випускається в ін’єкціях для внутрішньом’язового глибокого введення. Призначається по 0,5-1 мл 2-3 рази за тиждень, протягом 4-6 тижнів;
  • алфлутоп призначається для внутрішньосуглобового введення по 1-2 мл один раз в 3 дні шестикратно. Внутрішньом’язово вводиться по 1 мл протягом 20 днів;
  • дона препарат призначається для внутрішньом’язового введення по 1 мл (400 мг активної речовини) через день з розрахунку 12-18 ін’єкційних введень на курс лікування. Потім переходять на прийом порошкоподібної форми всередину протягом 6 тижнів;
  • терафлекс використовується по 1 капсулі для прийому всередину 2 рази на добу, курсом від 3 до 6 місяців;
  • мовекс застосовується по 1 таблетці 3 рази в день тривалими курсами до півроку;
  • остеаль застосовується в таблетках по 1 до трьох разів на день, мінімальним курсом 8 тижнів;
  • остенил вводиться внутрішньосуглобово 1 раз на тиждень. При обмеженні рухливості процедура виконується щотижня п’ять тижнів поспіль. При необхідності введення повторюється через півроку.

Хондропротектори при коксартрозі

Протипоказання до застосування

Загальними протипоказаннями до застосування є:

  • вагітність та грудне вигодовування;
  • індивідуальна чутливість до активних речовин;
  • тромбофлебіти;
  • схильність до кровотеч, прийом антикоагулянтів;
  • хронічна серцева та ниркова недостатність;
  • серйозне виразкові ураження кишечника і шлунка;
  • цукровий діабет і ураження підшлункової залози.

Ефективність хондропротекторів

Максимальний ефект від застосування хондропротекторів – поліпшення рухової активності, уповільнення процесу руйнування і регенерація хряща, зниження болю – відзначені при першій і другій стадії коксартрозу. У третій стадії, коли хрящ суглоба повністю зруйнований, дані препарати не діють.

Ефект від введення внутрішньосуглобових форм препарату спостерігається після четвертого введення. Інші хондропротектори діють повільно, перші ознаки поліпшення можна помітити лише через 6 місяців. Іноді потрібно пропити препарат кількома курсами протягом 1,5-2 років. Важливо приймати хондропротектори регулярно, за схемою. Вибрати найкращу схему прийому може тільки лікар на підставі клінічних проявів.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: