Хронічний гайморит є різновидом синуситів, для якого характерна наявність запалення верхньощелепних пазухах. Відзначається досить затяжний перебіг, для якого характерні фази і стихання загострення симптоматики.
В основному, ознаки захворювання проявляються у вигляді закладеності носа, а також головними болями і загальною втомою.
Сприяє розвитку захворювання викривлення носової перегородки, а також наявність частих запальних процесів в організмі – риніт, тонзиліт і т. д, а також карієс та інші захворювання зубів.
Причини виникнення
Стрептокок або стафілокок часто стає причиною виникнення гаймориту, в інших випадках захворювання провокують віруси і грибки.
Що ж сприяє тому, що гострий гайморит переходить в хронічну стадію? Розглянемо головні фактори ризику:
1) Звичайно ж, це непродуктивне лікування гострої фази хвороби, яка дала поштовх до переходу гаймориту в хронічну стадію.
2) Вроджені або набуті викривлення носової перегородки, з-за яких утруднений відтік слизу.
3) Наявність запального процесу – хронічний тонзиліт, риніт, алергія
4) Відсутність лікування захворювань зубів, особливо верхніх корінних, т. до вони розташовані близько до пазухи.
5) Наявність поліпів або кіст в носі, які ускладнюють нормальне дихання і відтік слизу. У дітей це можуть бути аденоїди.
6) Курний і загазоване повітря постійне подразнює слизову носа, що може спровокувати гайморит. Як бачите, причини хронічного гаймориту можуть бути різноманітні, як наслідок лікування призначається індивідуально.
Класифікація
Залежно від симптоматики і ступеня тяжкості виділяють кілька форм хронічного гаймориту.
1) Гнійний – як видно з назви, передбачає наявність гною, який замінює прозорі слизові виділення і містить мікрофлору.
2) Катаральний – більш легка форма, для якої характерне запалення слизової і наявність тягучих і слизових виділень, має асептичний характер.
3) Пристеночно-гіперпластичний – мається на увазі освіта поліпів, з-за гіперплазії слизової носа.
4) Алергічний гайморит – реакція на характерний подразник
5) Кістозний або поліпозно – всередині носової пазухи утворюється поліп або кіста, яка ставати причиною розвитку патології. В залежності від того, як інфекція потрапила в організм виділяють – риногенних, гематогенний, а також травматичний та одонтогенний гайморит. Хронічна форма може протікати відразу в обох пазухах, так і бути односторонньою.
Симптоми хронічного гаймориту
У дорослих хронічний гайморит і його симптоми проявляються, якщо вчасно не вилікувати гостру форму захворювання. В період ремісії загальне самопочуття людини знаходиться на задовільному рівні, симптоматика відсутня або мало виражена.
У фазі загострення характерні ознаки загальної інтоксикації:
можливе підвищення температури до 37.5 градусів
біль в голові, яка віддає в лоб, а також збільшується при мотании головою вперед, кашлі і чханні
розбитість, слабкість, загальне нездужання
нежить
Також невід’ємним симптомом гаймориту є різні виділення з носоглотки, вони значно збільшуються в період загострення. У гнійній стадії виділення мають жовтувато-зелений відтінок, мають густу консистенцію, а також здатні підсихати і утворювати кірки в носі. При катаральній формі соплі досить рідкі, з неприємним запахом.
Як правило, головний біль переслідує людину тільки в періоди коли хронічний гайморит загострюється, і як наслідок – порушується відтік слизу з гайморової пазухи. Зазвичай, люди хворі гайморитом характеризує її як:
розпирає, що давить
у горизонтальному положення зменшується
вранці менш виражена, ввечері більше
біль розташована за очима, має гнітючий характер
Також характерна поява гугнявості і втрата нюху в наслідок закладеності носа. З-за того, що гній стікає по задній стінці глотки – можлива наявність нічного кашлю і відчуття грудки в горлі. Є ймовірність поява кон’юнктивіту, кератиту та інших запалень в очах.
Загострення
Виявити, що сталося загострення хронічного гаймориту дуже просто, про це свідчать явні симптоми:
підвищення температури тіла
погіршення загального самопочуття
біль в голові, верхньощелепних пазухах
виділення з носоглотки
Спровокувати загострення може будь-яка застуда, ГРВІ або банальне переохолодження. При відсутності лікування, є ймовірність що запалення заронит і лобові пазухи, що призведе до серйозних ускладнень.
Хронічна форма може провокувати появу фарингіту, ларингіту, тонзиліту. З-за порушення дихання з’являються проблеми з концентрацією і увагою, іноді можлива поява дакріоциститу або апное.
Лікування хронічного гаймориту
В першу чергу, щоб вилікувати хронічний гайморит необхідно усунути провокуючі фактори, які став пусковим механізмом у розвитку недуги.
Що стосується дорослих – це можуть бути хронічні захворювання ЛОР-органів, карієс, пульпіт і т. д. У дітей – аденоїди, викривлення носової перегородки.
У дорослих лікування хронічного гаймориту у фазі загострення проходить за таким сценарієм:
1) Використовується антибактеріальна терапія, які саме антибіотики варто приймати вирішує тільки лікар.
2) Застосовують судинозвужувальні краплі або спреї, які покликані зняти запалення і набряклість гайморової пазухи. Дані препарати призначають курсами, щоб уникнути атрофії слизової і звикання. Якщо протягом 7 днів полегшення не настало – слід переглянути тактику лікування.
3) Муколітики – вони сприяють виведенню і розрідженню слизу
4) Всім відомий проколу гайморової пазухи, метод досить ефективний у лікуванні гострої фази. Дозволяє промити пазуху і ввести туди потрібні ліки, завдяки чому можливо зняти набряклість і головний біль.
5) Встановлення ЯМИК-катетера є безболісною і сучасною альтернативою, що дозволяє проводити лікування гаймориту без проколу.
6) Промивання носа методом синус-евакуації або з допомогою “зозулі”. До складу входять антисептики і физрастворы.
7) У додаток призначають фізіотерапію, а також вітаміни і загальнозміцнюючі препарати, що здатні підвищити імунітет.Лікування в період ремісії:
1) В основному використовують різні розчини, якими промивають гайморові пазухи. Найбільш популярний варіант – розчин солі слабкої концентрації. Також лікування можна доповнювати використанням спреїв, які володіють протизапальним ефектом.
2) Застосування імуностимуляторів, які дозволяють підвищити імунітет, і тим самим уникнути загострення. Крім цього, деякі лікарі рекомендують тривалу антибактеріальну терапію, використовуючи для цього малі дози макролоидов.
3) Якщо причиною гаймориту стали різні захворювання або викривлення перегородки в носі, то такі елементи потрібно усунути.Зверніть увагу, що різні прогрівання в домашніх умовах, а також інгаляції рекомендовані тільки в початкової чи відновлювальної стадії. Народні засоби варто застосовувати з обережністю і тільки після консультації у лікаря. Комплексна терапія дозволить вилікувати гайморит без операції, і повністю позбутися від проблеми.
Профілактика
Щоб не допустити розвиток хронічної форми, всі сили повинні бути кинуті на своєчасне лікування гострого гаймориту. Якщо у вас з’явився легкий нежить, що не минає тривалий час – не пускайте все на самоплив, займіться його лікуванням, а також зміцненням організму і підйомом імунітету.
Намагайтеся уникати переохолоджень, і доводити до кінця лікування всіляких захворювань, відвідуйте стоматолога, щоб уникнути проблем із зубами. Дотримуючись засад профілактика гаймориту, можна довго не згадувати про його загостреннях і забути про можливість переходу в хронічну стадію.
Хронічний гайморит є різновидом синуситів, для якого характерна наявність запалення верхньощелепних пазухах. Відзначається досить затяжний перебіг, для якого характерні фази і стихання загострення симптоматики.
У дорослих хронічний гайморит і його симптоми проявляються, якщо вчасно не вилікувати гостру форму захворювання. В період ремісії загальне самопочуття людини знаходиться на задовільному рівні, симптоматика відсутня або мало виражена.
В першу чергу, щоб вилікувати хронічний гайморит необхідно усунути провокуючі фактори, які став пусковим механізмом у розвитку недуги. 