При порушенні обміну холестерину може розвинутися жовчнокам’яна хвороба, її симптоми не завжди яскраво, часто занадто пізно, тому люди тривалий час просто не помічають цієї недуги. Новітні методи діагностування ЖКБ, крім ультразвукового дослідження, включають пероральну холецистографию, гепатобилиосцинтиграфию і біохімію крові.
Причини, симптоми та діагностика жовчнокам’яної хвороби
Хвороба камені в жовчному міхурі — це порушення, при якому в жовчному міхурі і жовчних протоках утворюються конкременти (каміння).
Причинами жовчнокам’яної хвороби є:
- порушення обміну холестерину, жовчних кислот і білірубіну;
- запальні процеси у жовчному міхурі і застій у ньому жовчі.
Фактори ризику:
- переїдання, нерегулярне харчування, надмірне споживання рафінованих вуглеводів (особливо цукру);
- гіподинамія (особливо при сидячій роботі);
- ожиріння;
- цукровий діабет.
Симптоми
Деколи ЖКБ протікає без симптомів і виявляється лише при УЗД органів черевної порожнини.
Однак, як правило, симптоми розвиваються поступово:
- легка гіркота в роті і тяжкість у правому підребер’ї після прийому їжі;
- напади болю (іноді з блюванням) в правому підребер’ї без підвищення температури тіла, при наявності інфекції — з підвищенням;
- поза нападів — постійна гіркота в роті, нудота, відрижка, запори;
- може розвинутися печінкова коліка (спазм жовчовивідних шляхів, пов’язаний з проходженням за ним жовчного каменя) — різка колючий біль, що віддає у праву лопатку, праве плече, рідше — поперек.
УЗД — основний метод діагностики жовчнокам’яної хвороби, який дозволяє визначити:
- наявність каменів в жовчному міхурі, їх кількість, розміри та якісний склад;
- розташування, розміри і форму жовчного міхура, товщину його стінки і наявність в ньому звужень, ступінь його змін;
- діаметр жовчної кісти і наявність у ньому каменів.
Пероральна холецистографія — метод, заснований на прийомі йодовмісних препаратів; дозволяє отримати точні дані про функціональний стан жовчного міхура та ступеня кальцифікації каменів. Внутрішньовенна холеграфія заснована на внутрішньовенному введенні контрастного розчину, що дозволяє отримати чітке зображення не тільки жовчного міхура, але і позапечінкових жовчних проток.
Гепатобилиосцинтиграфия — радіоізотопний метод дослідження, що дозволяє оцінити функціональний стан жовчного міхура та печінкових клітин.
Біохімічне дослідження крові — необхідно для оцінки функціонального стану печінки і характеристики жирового обміну.
Види жовчних каменів при жовчнокам’яній хворобі
Існує три види жовчних каменів:
- Холестеринові камені найчастіше однорідні і з’являються в результаті порушення обміну речовин у огрядних людей. Мають невелику округлу форму і зазвичай зустрічаються в жовчному міхурі.
- Пігментні (білірубінові камені утворюються в результаті посиленого розпаду еритроцитів при вроджених аномаліях крові. Завжди невеликої величини, зазвичай множинні, розташовуються не тільки в жовчному міхурі, але і в жовчних протоках. Вапняні камені зустрічаються рідко, основною їх складовою є кальцій. Змішані камені. Ядро складається з органічної речовини, навколо якого утворюються шари з холестерину, жовчних пігментів і солей кальцію.
- Складні камені. Ядро містить холестерин, а оболонка має змішаний характер. Частіше утворюються при запальних процесах в жовчному міхурі або жовчних шляхах.
Методи лікування і профілактика каменів у жовчному міхурі
strong>При лікуванні жовчнокам’яної хвороби використовуються наступні методи:
- медикаментозна терапія, спрямована на утворення жовчних кислот та пригнічення секреції холестерину;
- використання препаратів з метою хімічного розчинення холестеринових каменів. Протипоказання: великий діаметр каменів, нефункціонуючий жовчний міхур, жовчні коліки, цироз печінки, виразкова хвороба, вагітність;
- холелитотрипсия — дроблення великих конкрементів на дрібні фрагменти з допомогою ударних хвиль, зазвичай супроводжується призначенням лікарських засобів, здатних розчиняти дрібні конкременти. Протипоказання: кількість конкрементів більше 3, діаметр понад 30 мм, камені кальцифицированы або мають пігментний характер;
- холецистектомія – це кардинальний метод лікування жовчних каменів, що передбачає видалення жовчного міхура. Він показаний при наявності великих каменів, які створюють небезпеку виникнення пролежнів, і дрібних каменів щоб уникнути виходу їх в жовчні протоки. Застосовується спеціальна хірургічна методика — лапароскопія: операція виконується за допомогою кількох проколів черевної стінки при місцевому знеболюванні. Процедура малотравматична, пацієнт може вставати вже в день операції.
Профілактика каменів у жовчному міхурі спрямована на усунення причин, що сприяють застою жовчі, порушення обміну холестерину, жовчних кислот і білірубіну. З цією метою рекомендуються дієтичне харчування, гімнастика, усунення запорів, своєчасне лікування запальних захворювань жовчовидільної системи, санаторно-курортне лікування.
