Привіт всім. Сьогоднішній пост буде присвячений захворювання під назвою – хвороба Паркінсона, симптоми і
лікування цього досить популярного захворювання теж постараюся не упустити і розкласти для вас все по поличках, щоб інформацію було зручно засвоювати. Загалом все як завжди!
Що це таке?
Це прогресуюче захворювання центральної нервової системи хронічного типу, що проявляється явним порушенням довільних рухів. Самим першим це захворювання зміг описати в 1817 році англійський лікар Джеймс Паркінсон. Власне у його честь і названа ця хвороба.
Ну а самим відомим людиною, якій волею долі була уготована доля випробувати хвороба Паркінсона на собі, був відомий в минулому боксер важкоатлет – Мухаммед Алі. Старші Люди напевно пам’ятають як він на Олімпіаді 1986 року в Атланті запалювали олімпійський вогонь, пам’ятають його тремтячу ходу і з якими труднощами йому давався кожен крок.
А причина цього криється в порушенні рефлексів, які беруть участь у регуляції процесів ходьби і стояння. У людей страждаючих цією важкою недугою просто немає сил, а перш ніж зробити черговий крок вони як би “танцюють” на місці, ніби їх ноги прибиті цвяхами до підлоги.
Причини виникнення захворювання і у кого буває?
Походження хвороби все ще досі не вивчено. Причину багато вчених бачать у поєднанні багатьох різних факторів.
Головні з них це:
- спадковий фактор
- старіння
- черепно-мозкові травми
- вірусні інфекції
- деякі речовини і токсини
Існує “паркінсонізм” первинний і вторинний . Первинний – це наслідок дегенеративного захворювання центральної нервової системи. Вторинний “паркінсонізм” може утворитися, наприклад, внаслідок перенесеного раніше енцефаліту, надмірного прийому ліків, при захворюванні атеросклерозом.
В основі розвитку хвороби лежить поступова, повільна загибель нервових клітин в області середнього мозку. Ці клітини дуже важливі, вони містять дофамін. Це речовина яке забезпечує контакт на рівні хімічних реакцій між різними відділами системи мозку, що відповідає за рухову функцію.
Таке поняття як “паркінсонізм” застосовують до абсолютно будь-синдрому, при якому існують характерні порушення неврологічного характеру. Захворювання це відноситься до найбільш поширених в сучасному людському суспільстві.
Зазвичай середній вік “зустрічі з Паркинсоном” в межах 55 років. Втім, бувають і винятки. У нашій країні налічується близько 380 тисяч хворих цим захворюванням.
У 10 % нещасних хвороба зароджується в молодому, ранньому віці, до 40-річного рубежу. Це пов’язано з генетикою, зміною ритму життя, а також з невідповідними екологічними умовами.
Симптоми хвороби Паркінсона
Часто захворювання починається з однієї половини тіла і лише по закінченні декількох років, плавно перебирається на іншу сторону. Поява початкових симптомів хворі найчастіше просто не помічають. На ранній стадії хвороби відзначається лише невелика тугоподвижность в кінцівках, погіршення гнучкості в суглобах, невеликі больові відчуття при ходьбі або активних, різких рухах.
Хворі, які добре відчувають характерне опір виникає в м’язах. Високий тонус скелетної мускулатури нагороджує хворого специфічної позою – “прохача”. А загальна скутість змушує рухатися маленькими кроками і з щільно прилиплими до тіла руками.
У таких хворих тихий, нічим не невиразний голос, бідна міміка і обличчя, чим нагадує маску.
Серед інших симптомів хвороби – погіршення почерку. Людині просто важко виконати елементарні і прості рухи пальцями. Наприклад, йому важко застебнути гудзик.
Ще одним неприємним симптомом, що зачіпають щоденну активність хворого, є неможливість самостійного вставання з низького дивана або крісла.
При хворобі Паркінсона дуже часто розвивається депресія, змінюється психіка, якої стають характерні:
- розумове виснаження
- уповільнене мислення
- сонливість у денний період
- обмеження кола інтересів
Хворим характерні і не мозкові клінічні прояви, такі як:
- важкі запори
- погіршення апетиту
- нетримання сечі
- сальна шкіра
- схильність до зниження артеріального тиску
Деякі з клінічних проявів у пізній стадії хвороби, є небажаним ускладненням проведеної раніше терапії захворювання. До них можна віднести феномен “включення – виключення”, різкі перепади від стану активності до повної пасивності і навіть безпорадності. Все це може супроводжуватися почуттям пригніченості і навіть деякої паніки, прискореним серцебиттям.
Подібні перепади можуть виникати за добу по кілька разів. Переносяться вони зазвичай болісно. Можуть виникати навіть яскраві галюцинації, “застигання” під час ходьби. Для того, щоб подолати такий стан треба переступити через уявний або реальний предмет або задати собі подумки чіткий уривчастий рахунок (раз – два – три – крок).
На більш пізніх стадіях розвитку захворювання якість життя хворих стає дуже низьким. При грубих порушеннях ковтання хворі катастрофічно швидко втрачають вагу. У випадку довгого знерухомлення до основних проблем приєднуються пролежні і дихальні розлади.
Як лікується?
Лікування залишається симптоматичним. Всі зазначені вище прояви говорять насамперед про глибоку перебудову 
в мозку хімічних процесів на тлі хвороби і здійснюваної терапії. Найважливіше завдання лікаря, який здійснює лікування – звести їх до максимального мінімуму.
Лікар зобов’язаний підібрати найбільш раціональну комбінацію хворому, тих чи інших протипаркінсонічних препаратів, які є в розпорядженні неврології на сьогоднішній день.
При здійсненні лікування, важливо не тільки застосування засобів, що полегшують окремі прояви захворювання, але і лікарських засобів з захисною дією. Основним препаратом, здатним уповільнювати розвиток хвороби Паркінсона, у наш час є леводопа. Але і його використання здатне викликати цілий ряд побічних ефектів, самого різного характеру.
У лікуванні хвороби важлива не тільки лікарська складова, але і трудо-, психо – і фізіотерапія. Поліпшити стан хворого здатні фізичні вправи, дієта, яку призначить лікар. Останнім часом застосовується навіть музикотерапія.
На що звернути увагу при лікуванні
Лікуючий лікар зобов’язаний самим докладним чином ознайомити свого пацієнта з тим, як протікає хвороба, прогнозом її й ходом лікування. Хворий і лікар повинні діяти тільки спільно, за найактивнішої участі хворого у прийнятті рішень, які стосуються його лікування.
Ще не бажано влаштовувати довгі за часом перерви між прийомами призначених препаратів, так як це майже напевно призведе незворотні порушення рухового апарату.
Який прогноз
Поява симптоматики при хворобі Паркінсона говорить про вже далеко зайшли процеси в центральній нервовій системі. Зазвичай вважається, що найперші симптоми починають проявлятися, коли вже загинуло не менше 70 % нервових клітин.
Одного разу почавшись, хвороба характерна своїм хронічним перебігом і неминучим прогресуванням, причому протягом усього життя хворого.
Хвороба Паркінсона. Симптоми і лікування захворювання, а також причини появи хвороби
Якщо стаття була вам корисна, підтримайте сайт – поділіться статтею в соц.мережах!
