Як позбавитися від заторів у вусі

Сірчана пробка може з’явитися в будь-якому віці. У малюків вона частіше пов’язана із запальним процесом, у дорослих її формування може бути викликано захворюванням, так і помилками в гігієнічному догляді. Для того щоб зрозуміти, як позбутися від сірчаної пробки у вусі, потрібно для початку переконатися, що неприємні симптоми пов’язані саме з пробкою, і з’ясувати можливу причину цього стану.

Якщо закладеність вуха супроводжується болем, нездужанням, запамороченням, а також коли мова йде про дитину, потрібно обов’язково проконсультуватися з ЛОР-лікарем. У деяких же простих ситуаціях, можна спробувати позбутися від пробки будинку, при цьому дотримуючись максимальну обережність. У будь-якому разі самостійно не варто намагатися механічно витягти сірчані маси з вушного проходу. Так можна просунути пробку глибоко і навіть пошкодити барабанну перетинку.

Як утворюється пробка

Речовина, утворене сірчаними залозами в слуховому проході, називається вушною сіркою. До його виділяє секрету домішується слущенний епітелій. Вушна сірка несе важливу функцію для органу слуху, сприяючи зволоження і очищення зовнішнього вуха. У нормі вона виходить з нього самостійно при рухах у скронево-нижньощелепному суглобі. Але в деяких ситуаціях очищення може, що в результаті призводить до формування пробки. Таке відбувається не так вже рідко – за різними даними, від 2 до 6% серед усього населення.

Причини

Існує чимало факторів, здатних спровокувати проблему:

• Анатомічні передумови при вузькому або звивистому слуховому проході.
• Наявність волосся у вусі.
• Літній вік.
• Неправильна гігієна вуха.
• Носіння слухового апарату, аудіогарнітури.
• Попадання в слуховий прохід рідини, наприклад, під час плавання.
• Запальні процеси.
• Несприятливі умови середовища на роботі – високі або низькі цифри вологості і температури, перепади атмосферного тиску, значна запиленість.

Симптоми

Спочатку скупчення сірчаних мас може не викликати ніяких відчуттів. Але згодом при перекритті пробкою слухового проходу може виникнути відчуття закладеності у вусі. Крім цього, можливі такі прояви:

• погіршення слуху,
• болі з відповідної сторони,
• відчуття шуму,
• спотворення сприйняття свого голосу.

Відносно рідко сірчана пробка стає причиною рефлекторних симптомів:

• запаморочення,
• кашлю,
• головних болів,
• порушень ритму серця та кардіалгії,
• нудоти.

При огляді слухового проходу виявляються вушна сірка, перекриває просвіт.

Тип вушної сірки визначається генотипом. Утворений секрет зазвичай формує м’які маси з текучою або в’язкою консистенцією. Такі варіанти вушних пробок найчастіше зустрічаються у представників європеоїдної раси. Але з часом пробка у вусі ущільнюється, і її стає все важче отримати.

Якщо нічого не робити, сірчана пробка може стати причиною постійного зниження слуху. У той же час невмілі маніпуляції з вилучення сірки з вуха також нерідко призводять до ускладнень.

Рішення проблеми

Існує два основних методи, як позбутися від пробки в вусі: механічне вилучення та розчинення. У деяких ситуаціях необхідно комбінувати обидва методи. Механічне видалення можливо наступними способами:

• Промивання – сірчані маси вимиваються під тиском струменя фізіологічного розчину зі шприца. Такий метод ефективний при наявності пробки м’якої консистенції.
• Кюретаж – отоларинголог видаляє сірчану пробку, використовуючи спеціальний зонд. Таку маніпуляцію зазвичай проводять при значній щільності пробки.
• Аспірація – для очищення вушного проходу застосовують електровідсмоктувач. Цей варіант лікування ефективний, тільки якщо пробка має невисоку щільність.

Розчинення пробок може використовуватися вдома. Для цього застосовуються спеціальні засоби – церуменолитики. Ці речовини розчиняють або розм’якшують сірчані маси, завдяки чому значно полегшується їх виведення назовні. В аптеці можна зіткнутися з великою різноманітністю таких препаратів. Церуменолитики в залежності від складу діляться на кілька груп:

• Препарати, що мають водну основу: Аква Маріс Ото складається з морської води, Отинум містить хлорбутанол, в Cerumenex розчинником є триетаноламін. Можна скористатися простими і недорогими засобами – 3% перекисом водню або гліцерином. Але чи допоможуть такі засоби, тільки якщо консистенція сірчаних пробок не дуже щільна.
• Засоби, що мають у складі олії: Ваксол і Клин-Ірс містять оливкова олія, ліки Клин-Ірс також має у складі парафін, краплі Ремо-Вакс – норкове масло, алантоїн і інші компоненти. Як і препарати попередньої групи масляні церуменолитики не допоможуть при великих застарілих пробках. Дія засобів – пом’якшувальну, без розщеплення компонентів сірки.
• Сурфактанти – перевагою цих засобів (А-церумен) є здатність поверхнево-активних речовин, що входять до його складу, руйнувати компоненти пробки. Її щільність знижується, і розчинені маси залишають слуховий прохід.
• Фитосвечи, що містять бджолиний віск з ефірними маслами, діють завдяки вакуум-терапії та локального теплового ефекту. Але їх застосування іноді призводить до опіків і пошкодження барабанної перетинки.

При закапуванні у вухо лікарського засобу вушну раковину потрібно обережно відтягнути назад і вгору. Кількість крапель вказується в інструкції до того або іншого препарату, там же можна прочитати кратність процедури і тривалість лікування, а також протипоказання. Після закапування слуховий прохід закривають марлевим тампоном, щоб ліки відразу не вилилося. Через кілька хвилин марлю виймають.

Найпростішими засобами, розм’якшуючими пробку, є: 3% перекис водню, гліцерин, олія або вазелінове масло. Вони закопуються в кількості 4-5 крапель, використовуючи звичайну піпетку. Засіб попередньо треба нагріти до комфортної температури теплом рук. При використанні для розм’якшення пробки перекису водню потрібно дотримуватися обережності. Краще не застосовувати цей засіб при наявності запалення чи пошкодження шкіри зовнішнього вуха. Препарат може в такій ситуації призвести до ще більших пошкоджень, у тому числі барабанної перетинки.

Не завжди буває достатньо одного закапування, часто рекомендується повторювати процедуру двічі на добу кілька днів. У простих ситуаціях достатньо 1-2 процедур.

При м’якої консистенції пробки, можна спробувати промити зовнішнє вухо струменем води або фізіологічним розчином з шприца з великим об’ємом без голки. Можна додати до води трохи перекису водню у співвідношенні 3:1. Допустимо використання чистого гумової груші. Рідина повинна бути злегка підігріта, як і при закапуванні. Її вливають невеликими порціями, тиск струменя не повинно викликати больових відчуттів. Мочку вуха трохи відтягують, голову нахиляють у бік промываемого вуха над лотком або раковиною. Після процедури підсушують вушну раковину марлевим або ватним тампоном.

Не варто самостійно намагатися звільнити слуховий прохід, якщо є запалення у вусі або пошкодження барабанної перетинки. Не допустиме використання домашніх методів при невпевненості в причині закладеності вуха, а також у дитячому віці. У таких ситуаціях необхідно звернутися до отоларинголога.

Профілактика

Попередити проблему завжди краще, ніж займатися її виправленням. Правильна гігієна дозволить уникнути необхідності позбавлятися від сірчаних пробок. Особливо важливо піклуватися про своїх вухах при наявності несприятливих факторів внутрішнього або зовнішнього характеру. Але у випадку з гігієною вух надмірні старання можуть самі по собі привести до проблем. Очищення від вушної сірки – природний процес, і потрібно тільки трохи допомагати, а не намагатися його замінити.

Рекомендується очищення тільки зовні слухового проходу і не частіше 2 разів на місяць. Всередині проходу використовувати ватяну паличку не можна. Після купання потрібно переконатися, що вода не потрапила у вуха. При роботі в умовах високої запиленості, вологості, якщо часто використовуються навушники, а також у разі носіння слухового апарату бажано користуватися краплями, що сприяють очищенню слухового проходу. З профілактичною метою можна застосовувати, наприклад, препарати Ремо-Вакс і А-Церумен.